Ухвала суду № 82737911, 01.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12596/19

2/640/2375/19

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"01" липня 2019 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши цивільну справу №640/12596/19 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 законний представник малолітніх дітей (мати) - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір дарування частки квартири АДРЕСА_1 від 25.03.2015 року № 166, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином, позивач повинен надати до суду зазначені в позові додатки, а також надати копії позовної з додатками, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, позивачу необхідно звернути увагу на вимоги ч. 5 ст. 95 ЦПК України - учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, з позовних вимог вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування частки квартири) та вимоги майнового характеру (застосування наслідків недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України).

Позовні вимоги повинні бути чіткими та конкретизованими, щоб не виникало питань щодо виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому позивачу необхідно чітко зазначити в прохальній частині позову – які саме наслідки недійсності просить застосувати позивач, зокрема, вказати чіткий розмір повернення грошових коштів, майна тощо.

Відповідно до ч. 3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви фізичною особою немайнового характеру встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Відповідно до п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви фізичною особою майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.)

Зокрема, в позові позивачка зазначила, що вартість спірної частки згідно з оспорюваний договором становить 137 961 грн.

Отже, судовий збір за вимогами майнового характеру складає 1379 грн. 61 коп. (137 961 х 1%).

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки позов подається в порядку п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

ОСОБА_1 є позивачем у справі, яка діє (як мати) від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

У постанові Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р. № 2 зазначено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбаченні, зокрема, в Законах України від 23 грудня 1997 року „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", від 5 листопада 1991 року „Про прокуратуру", від 25 червня 1991 року „Про охорону навколишнього природного середовища", від 12 травня 1991 року „Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року), від 3 липня 1996 року „Про рекламу" (у редакції Закону від 11 липня 2003 року).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання позову на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є помилковими, оскільки від сплати судового збору звільняється не будь-який громадянин, який звернувся із заявою до суду як представник інших осіб, а лише той, який звернувся з заявою про захист прав та інтересів інших осіб, у передбачених законодавством випадках.

На підставі викладеного, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону – задоволенню не підлягає.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами немайнового характеру у розмірі 768 грн. 40 коп. та вимогами майнового характеру 1379 грн. 61 коп., а всього 2148 грн. 01 коп. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

Зазначені недоліки позовної заяви не дають підстав для відкриття провадження у справі для розгляду справи, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в 7-ми денний строк з дня отримання Ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає..

Суддя -