Рішення № 82736237, 03.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46493/18

Провадження № 2/761/3271/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Фецяк Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі по тексту - позивач, М(Т)СБУ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути на свою користь з відповідача суму завданої майнової шкоди в розмірі 19 118, 68 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2016 в м. Києві по вул. Г.Космосу сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Wagon», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 та під керуванням водія ОСОБА_4 В результаті ДТП автомобіль «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2016 відповідача визнано винним в порушення ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності. Відповідач на момент скоєння ДТП не мав чинного Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим позивач 04.01.2017 виплатив на користь уповноваженої потерпілої особи ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 18 498, 68 грн. Вказана виплата була здійснена на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 02.12.2016 та Звіту № 631/10/16Б про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу від 14.10.2016. При цьому, для визначення вартості завданого збитку транспортному засобу потерпілої особи позивачем також залучено суб`єкта оціночної діяльності та понесено витрати на суму 620, 00 грн. Таким чином, розмір витрат М (Т)СБУ становить 19 118, 68 грн.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Від відповідача відзив не находив.

13.12.2018 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

18.01.2019 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та розгляду справи в заочному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Як вже зазначалось вище, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність. Зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу за останнім відомим місце проживання.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзиву проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 04.10.2016 в м. Києві по вул. Г.Космосу сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Wagon», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 та під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2016 відповідача визнано винним в порушення ПДР України, що призвело до вказаної ДТП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності.

Крім того, вказаною постановою також встановлено ту обставину, що результаті цієї ДТП автомобіль «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП застрахована не була, що підтверджується Витягом з Централізованої бази даних М(Т)СБУ щодо визначення статусу полісу та страховика (а.с. 15).

05.10.2016 ОСОБА_4 звернувся до позивача з Повідомленням про ДТП (а.с. 7) та заявою про виплату страхового відшкодування від 02.12.2016 (а.с. 12).

З метою визначення розміру завданої шкоди транспортному засобу «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 , позивачем залучено суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 для про ведення відповідного дослідження (а.с. 16).

За проведення вказаного дослідження позивачем було понесено витрати в розмірі 620, 00 грн., які останнім сплачені на рахунок суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується платіжним дорученням від 02.11.2016 (а.с. 37).

В судовому засіданні встановлено, що вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 , з врахуванням зносу становить 18 498, 68 грн., що підтверджується Звітом № 631/10/16Б про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ «Chery Tiggo», д.н.з. НОМЕР_3 , складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 (а.с. 17-33).

Згідно Наказу М(Т)СБУ від 27.12.2016 № 10349, позивачем прийнято рішення про виплату потерпілій особі - ОСОБА_4 страхового відшкодування в розмірі 18 498, 68 грн. (а.с. 34).

04.01.2017 вказані кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується Платіжним дорученням № 10349рв від 04.01.2017 (а.с. 36).

Так, позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 38-40, 41), разом з тим вказана вимога була залишена відповідачем поза увагою.

Так, згідно п. а ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

При цьому, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п. 38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» М(Т)СБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

При цьому, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, при цьому позивачем, здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, у останнього виникло право регресної вимоги до особи, що завдала шкоду, а тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим поданий позов підлягає задоволенню.

При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов`язок по сплаті вказаних коштів позивачу.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762, 00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 274-275, 279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /дані: код ЄДРПОУ - 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, р/р НОМЕР_5 / майнову шкоду у розмірі 19 118, 68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /дані: код ЄДРПОУ - 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, р/р НОМЕР_5/ судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: