Ухвала суду № 82735931, 12.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 4-с/760/87/19

Справа № 760/2745/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К.П., заінтересована особа - ДП «УКРНДПІХАРЧОПРОМ»,-

В С Т А Н О В И В:

29.01.2019 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К.П., заінтересована особа - ДП «УКРНДПІХАРЧОПРОМ».

В своїй скарзі ОСОБА_1 просить суд:

-визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2018 за виконавчим провадження № 56494898, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П.;

-зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. продовжити виконавче провадження № 56494898;

-зобов`язати керівника Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим КМ України, про що повідомити в установленому порядку стягувача.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва було видано судовий наказ відповідно до якого з Державного підприємства Український науково - дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» стягнуто на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в сумі 9733,13 грн.

Зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_1, старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Савчуком К.П. було відкрито виконавче провадження № 56494898.

Вказує, що 18.01.2019 скаржник отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2018. Виконавчий документ був повернутий у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника, виявилися безрезультатними.

За таких обставин скаржник просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа.

29.01.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 31.01.2019 скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

11.03.2019 на адресу суду було подано скаржником заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.01.2019 в справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду та витребувано матеріали виконавчого провадження.

11.04.2018 на адресу суду від Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві надійшли матеріали виконавчого провадження № 51695468.

В судове засідання представник заявника не з`явився, проте як вбачається з матеріалів справи, останній просить справу слухати у його відсутність, скаргу підтримує та просить задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте останнім до суду було подано заяву про розгляд скарги без його участі. Заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, останнім подано до суду клопотання про відкладення розгляду скарги.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд до відома не поставила.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважав за можливе проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві знаходить судовий наказ № 760/3634/15-ц, виданий 17.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з Державного підприємства Український науково - дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в сумі 9733,13 грн.

Так, 30.05.2018, на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 , державним виконавцем на підставі ст. ст. 3,4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №56494898, копію якої направлено боржнику до виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Разом з тим, суд вважає, що держвиконавцем не було вжито належних заходів щодо розшуку майна боржника, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням..

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №489/20802 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було здійснено запит до Державної фіскальної служби України № 40608689 від 30.05.2018.

31.05.2018 за № 1038437003 надійшла відповідь за Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та /або фізичними особами - підприємцями відповідно до якої був наданий перелік рахунків.

Судом встановлено, що 07.06.2018 старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Савчуком К.П. було винесено постанову про арешт коштів боржника, тобто на грошові кошти, що містяться на рахунках, яку було направлено на адресу банківських установ.

Як вбачається з відповідей ПАТ «Ідея банк», ПАТ «Альфа - Банк», АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти на рахунках ДП «Укрндпіхарчопром» - НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 - відсутні.

Разом з тим, як вбачається з відповіді Державної фіскальної служби України, ДП «Укрндпіхарчопром» має 14 рахунків, відкритих в банківських установах.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено, що державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №489/20802 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

З акту державного виконавця від 11.12.2019, який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження встановлено, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 боржника та належного йому майна не розшукано.

Разом з тим, даний акт не відповідає вимогам вищезазначеної Інструкції, оскільки в ньому не зазначені поняті, які брали участь при його складанні та їх підписи, не зазначені боржник та стягувач, а також на підставі яких даних був зроблений висновок про безрезультатність даного заходу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 20.12.2018 старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Савчук К.П. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що заходи вжиті держвиконавця щодо перевірки майна боржника, не можна вважати належними та такими, що відповідають вимогам ЗУ " Про виконавче провадження".

Отже, суд вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», а державним виконавцем всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення.

Отже, вимоги щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають вимоги заявника в іншій частині поданої скарги, оскільки суд не вправі зобов`язувати державного виконавця до вчинення дій, які визначені Законом України «Про виконавче провадження» та можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Така позиція міститься також і у пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14.

Разом з тим, примусове виконання рішення суду полягає у вчиненні державним виконавцем дій в їх сукупності на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до закону.

Як роз`яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подана скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Суд звертає увагу заявника, що останній не позбавлений права на пред`явлення виконавчого документу повторно.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа була отримана стягувачем 18.01.2019.

Скаргу подано до поштового зв`язку - 28.01.2019.

За таких обставин, суд вважає, що заявником не пропущений встановлений законом 10-ний строк на звернення до суду з даною скаргою.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К.П., заінтересована особа - ДП «УКРНДПІХАРЧОПРОМ» - задовольнити.

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2018 за виконавчим провадження № 56494898, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П.

В іншій частині поданої скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О.М.Букіна