Ухвала суду № 82735665, 27.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/754/830/19

Справа № 754/2608/19

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2019 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., за участю секретаря Касян А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГАН» - Шумського Олександра Ігоровича на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві Бойка І.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

20.02.2019 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГАН» - Шумського Олександра Ігоровича на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві Бойка І.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Скаргу мотивовано тим, що 21 січня 2019 року слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В. було винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку у будівлях і приміщеннях майнового комплексу, а саме цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової приватної власності ТОВ «Санган» ( ЄДРПОУ 39175397) на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна ( розмір частки 812/1000) №462 від 22.07.2015 року та ТОВ «Віра-А» ( ЄДРПОУ 35140300) на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна ( розмір частки 188/1000) № 461 від 22.07.2015 року, для відшукування та вилучення оригіналів та копій статутних документів ТОВ «Акваторія» ( ЄДРПОУ 32705154), ТОВ «Актив Бізнес-Плюс» (ЄДРПОУ 35493947), ТОВ «ПЛІТ Партнере» ( ЄДРПОУ 37793858), ТОВ «Санган» ( ЄДРПОУ 39175397), ТОВ «Віра-А» ( ЄДРПОУ 35140300), протоколів зборів, рішень, наказів, тощо вказаних товариств, оригіналів та копій документів та чорнових записів щодо здійснення угод з приводу майнового комплексу, а саме цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також приладдя на якому було виготовлено підроблене рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2011 року.

01 лютого 2019 року Слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойко І.О., разом з групою невстановлених осіб прибув на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 Скаржник вважає що дії слідчого під час здійснення обшуку були неправомірними, оскільки:

1) обшук було проведено у приміщенні, яке не зазначено в ухвалі слідчого судді (відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року, було дозволено обшук у будівлях і приміщеннях майнового комплексу, а саме: цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, однак Слідчий Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойко І.О. разом з групою невстановлених осіб проводили обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що не являється тим приміщенням, що було визначене в ухвалі та проводити обшук в якому слідчий Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойко І.О. взагалі не мав ніякого права);

2) слідчим Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойком І.О. було проведено обшук без належної та повної фіксації в порушення ст. 107 та ч.10 ст. 236 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: захисникам слідчим було заборонено проводити фіксацію як стороні захисту. Відео фіксація також здійснювалась з неналежною фіксацією, оскільки особа, яка здійснювала відеофіксацію (капітан поліції ОСОБА_1 ) не завжди знаходився у приміщенні, де проводились слідчі дії та, відповідно не забезпечував безперервне фіксування проведення обшуку слідчим Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойком І.О.;

3) Слідчим було порушено ч.7 ст. 223 КПК України, оскільки, на початку обшуку були присутні два понятих: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, під час здійснення обшуку поняті неуважно слідкували за проведенням слідчих дій, неодноразово покидали кабінети, де проводився обшук та відволікались на розмови з невстановленими особами;

4) Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року було чітко визначено вичерпний перелік документів, відшукання та вилучення яких було дозволено у будівлях і приміщеннях майнового комплексу, а саме цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, серед документів вилучених Бойком І.О. наявні документи, які містять банківську та комерційну таємниці (платіжні документи із системи клієнт-банк, банківські виписки та рахунки, балансові відомості підприємств тощо), а також електронні носії інформації.

5) перед проведенням обшуку 01 лютого 2019 року, адвокатам та представнику ТОВ «Санган» представився та надав документи лише слідчий Бойко Ігор Олександрович. Інші особи жодних посвідчень та відомостей про себе не надавали, а тому невідомо на якій підставі слідчий Бойко І.О. залучив їх до проведення обшуку 01 лютого 2019 року.

Оскільки слідчим Деснянського УП ГУ НП у м. Києві були вчинені численні порушення, такі як проведення обшуку у приміщенні, яке невизначене ухвалою, порушення фіксації обшуку, проведення обшуку за відсутності понятих, вилучено документи третіх осіб, що не вказані в ухвалі та взагалі не мають відношення до досудового розслідування, в рамках якого було проведено обшук та проведення самого обшуку за участю невстановлених осіб, скаржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою в якій просить: 1) Визнати дії слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойка Ігоря Олександровича під час здійснення обшуку в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року неправомірними. 2) Зобов`язати слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Бойка Ігоря Олександровича повернути всі вилучені під час обшуку в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року неправомірними документи та інші речі, що зазначені в Описі речей і документів від 01.02.2019 року, що є додатком до протоколу опису від 01.02.2019 року.

У судове засідання представники скаржника та прокурор не з`явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили

Зваживши доводи скарги, дослідивши письмові матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінальним процесуальним Кодексом України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Частиною першою ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, до яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходи від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Під час розгляду скарги встановлено, що у провадженні Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017100030011700 від 02.09.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України.

21 січня 2019 року слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва було винесено ухвалу, якою надано дозвіл слідчому Деснянського УП ГУНП у м. Києві Бойку І.О., Данилюк В.О., Сергієнко Ю.Ю., Марченку В.С., Юрченку Я.Л., Самохвалу Д.В. провести обшук у будівлях і приміщеннях майнового комплексу, а саме цеху виробництва 75% змочуючи порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить на праві спільної часткової приватної власності ТОВ «Санган» ( ЄДРПОУ 39175397) на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна ( розмір частки 812/1000) №462 від 22.07.2015 року та ТОВ «Віра-А» ( ЄДРПОУ 35140300) на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна (розмір частки 188/1000) № 461 від 22.07.2015 року, для відшукування та вилучення: оригіналів та копій статутних документів ТОВ «Акваторія» ( ЄДРПОУ 32705154), ТОВ «Актив Бізнес-Плюс» (ЄДРПОУ 35493947), ТОВ «ПЛП Партнерс» (ЄДРПОУ 37793858), ТОВ «Санган» (ЄДРПОУ 39175397), ТОВ «Віра-А» ( ЄДРПОУ 35140300), протоколів зборів, рішень, наказів, тощо вказаних товариств, оригіналів та копій документів та чорнових записів щодо здійснення угод з приводу майнового комплексу, а саме цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ, літ LХІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також приладдя на якому було виготовлено підроблене рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2011 року.

На виконання зазначеної ухвали слідчого судді 01.02.2019 р. слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві Бойко І.О. було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 та було вилучено майно, перелік якого зазначений в Додатку до протоколу обшуку від 01.02.2019 р., а саме в описі речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Матеріали скарги свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності, належності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є обшук.

Дана позиція узгоджується із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Крім того, слід врахувати практику ЄСПЛ, зокрема Рішення у справі «Бакланов проти Росії» (Рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (Рішення від 24.03.2005 р.), де ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 Рішення від 16 жовтня 2008 р.).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. Рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму Рішенні від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

До матеріалів скарги скаржником не долучено належних, допустимих доказів та обґрунтованих доказів того, що обшук було проведено необґрунтовано, безпідставно та з порушенням закону. Відповідно до наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду даної скарги в суді вищевказане вилучене майно має значення для кримінального провадження № 12017100030011700, а відтак, в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГАН» - Шумського Олександра Ігоровича на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві Бойка І.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В.Журавська