Ухвала суду № 82734192, 24.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/508/19 Справа № 696/902/18 Категорія: ч. 1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції Кирилюк Н. А. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Поєдинка І. А., Биби Ю. В. Чорній Я. Ю.за участю прокурораРідзель О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілого Горобця С.О.

захисника Топора І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2019 року, яким

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого по

АДРЕСА_1 , працюючого на

меблевій фабриці МКС в м. Черкаси на посаді столяра-

станочника, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх

дітей, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді двох років обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк вирішено рахувати з дня проголошення вироку.

Строк додаткового покарання вирішено рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання відповідно до п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 50000 грн., судові витрати у сумі 500 гривень, всього 50500 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на проведення судових експертиз у сумі 3785,20 гривень.

Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_1 24.12.2016 року, близько 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «КІА Cerato» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по авто дорозі «Київ-Знам`янка», в напрямку з м. Кам`янка Черкаської області до м. Сміла Черкаської області, в порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України та п.п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) та 14.2 (перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) Правил дорожнього руху України, знаходячись на 227 км + 853 метрів вказаної автодороги, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр обгону, змінюючи напрямок руху, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників руху, перетнув дорожню розмітку 1.1 ПДР України та допустив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ 21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку спільно зі своєю дружиною ОСОБА_2 , яка знаходилася на боковому пасажирському сидінні.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21043» ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому великого бугорка правої плечової кістки, який супроводжувався післятравматичною контрактурою правого плечового суглобу і за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області скасувати в частині вирішення цивільного позову та ухвалити в цій частині новий вирок, зменшивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілій ОСОБА_2 до 10 000 грн.

Вказує, що згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, на підтвердження своїх позовних вимог позивач (потерпіла) не надала належних і допустимих доказів. Моральна шкода, яку суд стягнув з обвинуваченого, на його думку, є занадто великою.

Розмір морального відшкодування є необгрунтованим і не відповідає характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала потерпіла. Суд не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції стягнувши суму в 50000гривень не врахував вимог об`єктивності, розумності й справедливості та обставини справи щодо визначення розміру моральної шкоди і стягнув з апелянта розмір морального відшкодування, який не відповідає всім критеріям. Вказує, що для нього це дуже величезна сума, стягнення якої призведе до суттєвого погіршення матеріального стану. І він не зможе утримувати сім`ю і в тому числі двох неповнолітніх дітей.

Суд першої інстанції фактично стягнув такий великий розмір морального відшкодування тільки тому, що з часу завдання тілесних ушкоджень пройшло більше двох років та враховуючи вік потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думку прокурора та потерпілої, які заперечили проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Аспекти обставин вчиненого обвинуваченим діяння, його доведеності, кваліфікація, визнання особи винуватим, призначення покарання, його вид та розмір в поданій апеляційній скарзі обвинуваченого не оскаржуються. Апеляційні вимоги обвинуваченого зводяться до оскарження вироку місцевого суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої, а саме в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції достатньої обґрунтовано визначив належну до відшкодування суму морального відшкодування взявши до уваги особу обвинуваченого, його матеріальне становище, реальність відшкодування такої шкоди.

Колегія суддів вбачає, що визначена судом першої інстанції сума морального відшкодування в розмірі 50 000 грн. є цілком розумною, співмірною і справедливою; відповідає характеру вчиненого злочину і враховує в достатньому обсязі зміст та глибину спричинених потерпілій моральних страждань за цих конкретних обставин провадження.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку з мотивів, указаних в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Тому, керуючись ст. ст. 370, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :