Ухвала суду № 82731407, 01.07.2019, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №631/469/18

Провадження №1-кп/621/196/19

УХВАЛА

01 липня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.

суддів - Овдієнка В.В., Шахової В.В.,

секретаря - Горобець Н.М.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - Гетьмана С.А.,

з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Майбороди С.С., Жигилій П.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017220390000592, що надійшли з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115, п. п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 в провадження Зміївського районного суду Харківської області від Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження №12017220390000592 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115, п. п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Системою автоматизованого розподілу для розгляду вказаного кримінального провадження було визначено: головуючим Бібіка О.В., суддів: Овдієнка В.В., Шахову В.В.

Ухвалою від 22.04.2019 обвинувальний акт призначено до розгляду у підготовче судове засіданні відповідно до вимог ст. 319 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на 60 днів з метою забезпечення кримінального провадження, мотивуючи тим, що судове провадження не може бути закінчене в межах строку тримання обвинуваченого під вартою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що полягають у можливості переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню, продовжують існувати. Крім того, вказав, що фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим умисних особливо тяжких злочинів проти життя особи, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку.

Також, характеристика осіб обвинувачених, на думку прокурора, свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Жигилій П.В. вважали за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору з підстав істотного порушення норм процесуального закону, який унеможливлює призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Консолідовану позицію сторони захисту в судовому засіданні викладе у судовому засіданні захисник Майборода С.С. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу вважали пропорційним обрання більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме, цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Майборода С.С. ввжав за неможливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, а обвинувальний акт повернути прокурору для усунення істотних порушень кримінально - процесуального закону, а саме, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить посилання на докази обвинувачення, зокрема, висновок судово - медичної експертизи № 116-НВт/17 від 09.02.2018, яким встановлені тілесні ушкодження потерпілих та визначнено їх тяжкість. Крім того, змінений обвинувальний акт, всупереч вимогам ч. 2 ст. 338 КПК України, не вручено потерпілим. Не виконано імперативних приписів ч. 4 ст. 291 КПК України, за змістом якої надання суду інших документів до початку судового розгляду, крім документів, які зазначені у п.п. 1-5 ч. 4 ст. 291 КПК України, забороняється. Крім того, заперечував проти задоволення клопотання, просив вирішити питання щодо можливості застосування стосовно підзахисного ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, мотивуючи це тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким зареєстрований та не оспорює фактичні обставини обвинувачення.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку про неможливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури, а за ст. 7 цього Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження.

З огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України, суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інша службова особа органів державної влади під час кримінального провадження зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а прокурору, керівнику органу досудового розслідування, слідчому належить всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; дата та місце його складення та затвердження.

З огляду на ст. ст. 110, 283 КПК України, всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального провопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. ст. 91, 92 КПК України встановлюють, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, наряду з іншим, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, обов`язок доведення яких покладається на слідчого та прокурора.

Обвинувальний акт, складений стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 містить посилання на висновки експертів з метою доведеності ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених постраждалим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме, висновок судово - медичної експертизи № 116-НВт/17 від 09.02.2018, яким встановлені тілесні ушкодження потерпілих та визначнено їх тяжкість.

Зазначені обставини суперечать принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст. 7, 8, 22, 23 КПК України.

Слід зауважити, що викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично ставить вже на цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у зрівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейськього суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, підлягає обов`язковому застосуванню.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005 (статус остаточного набрало 06.12.2005), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

Отже, оскільки викладене у означеному обвинувальному акті формулювання обвинувачення, з огляду на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, неможливо визнати таким, що має бути висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом, то слід визнати неможливість призначення такого обвинувального акту в цьому кримінальному провадженні до судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 338 КПК України, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Матеріали справи не містять даних про вручення потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 копій зміненого обвинувального акту.

Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід зазначити наступне.

Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 06 липня 2019 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, обставини їх вчинення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими, а саме, позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, і стадію судового провадження, на якій докази не досліджувалися, колегія суддів вважає, що це переконливо свідчить про наявність ризиків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, ймовірність реалізації яких не зменшилася на даний час.

Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам, і що загальносуспільний інтерес у даному випадку переважає інтереси конкретних осіб, а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у злочинах, які спричинили загибель людей, розмір застави у цьому кримінальному провадженні не визначається.

Наведені обставини з урахуванням інституту попередніх непогашених судимостей обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спростовують презумпцію свободи та є підставою для відмови у застосуванні більш м`яких запобіжних заходів.

Керуючись ст. ст. 314-315 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт (змінений в порядку ст. 338 КПК України) від 16.01.2019 у кримінальному провадженні №12017220390000592, внесеному до ЄРДР 21.12.2017, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115, п. п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - повернути прокурору відділу прокуратури Харківської області, для усунення в розумні строки виявлених судом порушень вимог КПК України, викладених у мотивувальній частині ухвали.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Жигилій П.В., та обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Майбороди С.С. про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою, без визначення застави, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, до 29 серпня 2019 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: