Рішення № 82730940, 21.06.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1454/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Лань М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про зобов`язання до вчинення дій,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Судомляк І.К.,

представника відповідача ПАТ «Львівгаз» Турчиняка Я.І.,

у с т а н о в и в:

27.02.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 звернулися до суду з позовною заявою до ПАТ «Львівгаз», ТзОВ «Львівгаз Збут», юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42 в якій просять суд визнати незаконними дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз Збут» по нарахуванню обсягів спожитого газу з 01 листопада 2017 року, виходячи із показників загальнобудинкового лічильника, по кв. АДРЕСА_2 ; зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та ТзОВ “Львівгаз збут” здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_2 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із 01.11.2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники; зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та ТзОВ “Львівгаз Збут” у передбачені законом строки встановити у кв. АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , лічильник газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз»; зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та ТзОВ “Львівгаз Збут” з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” власникам кв. АДРЕСА_3 будинку АДРЕСА_4 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що позивачі є споживачами послуг з розподілу природного газу, які ПАТ «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_5 , власниками даного помешкання є позивачі. Будинок знаходиться на балансі ЛКП «Скнилівок».

Станом на 2019 рік квартира не обладнана індивідуальним приладом газу. До 01.11.2017 нарахування оплати за спожитий газ в квартирі АДРЕСА_2 відбувався згідно норм, затверджених Постановою КМУ №203 від 23.03.2016 із розрахунку 3,3м3 на одну особу.

У жовтні 2017 року відповідачам у будинку АДРЕСА_4 незаконно встановлено загально будинковий лічильник газу, після чого з 01.11.2017 нарахування об`ємів спожитого газу проводиться відповідно до показників загально будинкового лічильника пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирах будинку.

Оскільки, позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то вважають, що відповідач зобов`язаний надавати послуги, які вже оплачені позивачами та забезпечити встановлення лічильників газу для населення. Відмова відповідача встановити індивідуальний лічильник позивачам суперечить вимогам законодавства та порушує права позивачів.

Щодо здійснення перерахунку об`єму та плати за спожитий газ у кВ. АДРЕСА_3 , власниками якої є позивачі, вважають, що такий перерахунок буде відповідати принципу не нав`язування таких умов одержання послуг. Які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, недопущення порушення принципу рівності сторін договору внаслідок використання монопольного становища. Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється виконати вимоги позивача, останні змушені звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що встановлення загально будинкового лічильника у будинку, де проживають відповідачі відповідає чинному законодавству, а тому підстав для встановлення індивідуального лічильника обліку споживання газу та перерахунку попередніх нарахувань немає.

Ухвалою від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреності від 06.02.2019 /арк.спр.5-6/ позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили проводити розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача ПАТ «Львівгаз» Турчиняк Я.І., який діє на підставі довіреності №007-1Др-49-0119 від 21.01.2019 /арк.спр.39/ в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» повторно до суду не прибув, не скористався правом подання відзиву, суд вважає, що слід продовжувати розгляд справи у відсутності представника.

У судовому засіданні 13.06.19 протокольною ухвалою уточнено правильну назву відповідача: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

Заслухавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2 , копія свідоцтва про право власності на квартиру міститься в матеріалах справи /арк.спр.14/.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є споживачами послуг з розподілу природного газу, які АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_4 .

Суд встановив, що до 01.11.2017 нарахування оплати за спожитий газ в квартирі АДРЕСА_2 відбувався згідно норм, затвер- джених Постановою КМУ №203 від 23.03.2016 із розрахунку 3,3м3 на одну особу.

У жовтні 2017 року відповідачам у будинку АДРЕСА_4 встановлено загально будинковий лічильник газу, після чого з 01.11.2017 нарахування об`ємів спожитого газу проводиться відповідно до показників загально будинкового лічильника пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирах будинку.

Так, у відповідності до Кодексу газорозподільних систем оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відносини між споживачами та оператором газорозподільних систем регулюються укладеним між ними Типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Постановою КМУ від 23 березня 2016 року № 203 передбачено загальні правила обліку і оплати за спожиті послуги та встановлено норми споживання природного газу населенням.

Частиною 2 ст.32 Закону встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто, згідно вимог даного Закону розмір оплати спожитих комунальних послуг визначається виключно двома способами: або за лічильниками , або за встановленими нормами споживання.

Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» ( зі змінами закону від 21.12.17, які набрали законної сили 20.01.2018), передбачені права споживача на встановлення безоплатного газового лічильника до 1 січня 2021 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» по відношенню до побутового споживача ТзОВ «Львівгаз Збут» є постачальником, а АТ «Оператор газо- розподільної системи «Львівгаз»-розподільником, оператором газорозподільної мережі.

Встановлення загальнобудинкових вузлів обліку передбачено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим НКРКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а порядок проведення розрахунків встановлений Постановою Кабінету Міністрів від 27.01.2016 р. №46.

У пункті 1 ч.5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (Постанова №2494 від 30.09.2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) зазначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

При цьому балансоутримувач не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КБУ від 16.05.2002 р. №620 передбачено, що власник будинку, особа, відповідальна за експлуатацію будинку, балансоутримувач будинку, тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених в квартирі за їх наявності, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Згідно з п.2 ч. 1 розділу VI цього ж Кодексу доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

Для побутових споживачів форма Типового договору постачання природного газу затверджена постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500. В загальних положеннях цього Типового договору визначено, що споживач — це фізична особа, об`єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Згідно з ОСОБА_5 1 до Типового договору має складатися заява- приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, і в ній же визначаються персоніфіковані дані споживача, зокрема вид об`єкта (приватний будинок, квартира, комунальна квартира, літня кухня тощо) та адреса об`єкта. Згідно з п. 5 ч. З розділу VI того же Кодексу ГРС, для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом сформовану заяву-приєднання до умов договору з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта.

У пункті 2 тієї ж частини зазначається, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ забезпечує формування та передачу даних про об`єми та обсяги фактичного споживання природного газу споживачем до Оператора ГТС.

Згідно з п.1 тієї ж частини, Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до вимог цього Закону, із змінами згідно Закону України «Про внесення змін до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», які набрали чинності 20.01.2018 р., визначений порядок встановлення лічильників газу споживачам. У разі не встановлення населенню лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Відповідачами порушено вимоги Кодексу газорозподільних систем, зокрема, пунктом 3 глави 4 «Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)» розділу IX вказаного кодексу передбачено, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Побутовий споживач - це споживач, який споживає газ у своєму помешканні і квартирі). Загальнобудинковий лічильник рахує газ, спожитий цілим будинком, тобто всіма побутовими споживачами а також юридичними особами та суб`єктами господарської діяльності, розташованими в будинку.

Тому лічильник газу не забезпечує і не може забезпечити облік споживання кожного окремого побутового споживача. Вказаний нормативний акт НКРЕ, окрім того, що надає газорозподільним підприємствам право встановлювати загальнобудинкові лічильники, містить також пряму вказівку на застосування норм споживання до побутових споживачів, помешкання яких не обладнані лічильником.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №214/2435/17 провадження № 14-347цс18 зазначено наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За змістом статті 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону № 1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушуєть- ся принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3533-VI та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII,-тільки для приготування їжі-з 01 січня 2021 року).

За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугвід 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.

Згідно з додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн, а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індиві- дуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн.

Зі змісту статті 6 Закону № 3533-VI вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.

Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що розрахунки з оплати за спожитий газ і після встановлення загальнобудинкового лічильника позивачі зобовязані сплачувати на умовах, виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із 01.11.2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3533-VI зобов`язаний забезпечити встановлення лічильника газу до 01 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кв. АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»), так як розгляд справи по суті завершився після внесення змін щодо строку встановлення лічильників таким споживачам.

Відтак, нарахування позивачам, як співвласникам кв.103 на АДРЕСА_4 і споживачам газу обсягу та плати за спожитий газ, виходячи із показників загальнобудинкового лічильника з 01.11.2017 року, суд вважає неправомірним.

А тому вимога позивачів про здійснення перерахунку об`єму і плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_2 , виходячи із діючих протягом періоду із 01.11.2017 року норм споживання газу для громадян,які споживають газ тільки для приготування їжі, в квартирах,в яких не встановлені індивідуальні газові лічильники; суд вважає підставною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами.

Тобто, діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» споживач, у якого немає квартирного лічильника і якому відповідачі, як суб`єкти, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані за законом встановити такий лічильник безкоштовно, поставлений у нерівні умови в порівнянні з іншими споживачами, які мають квартирні лічильники газу.

Оскільки встановлення лічильника в окремому помешканні передбачено законодавчо, відповідачі зобов`язані за власні кошти встановити такі лічильники у квартирі позивачі в передбачені законом строки.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та ТзОВ “Львівгаз Збут” з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, то суд приходить переконання, що слід відмовити у задоволенні даної позовної вимоги, оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які виникатимуть в майбутньому.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позов слід підлягає до часткового задоволення з підстав та мотивів вище наведених.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») та ТзОВ «Львівгаз Збут» по нарахуванню обсягів спожитого газу з 01 листопада 2017 року, виходячи із показників загальнобудинкового лічильника по кв. АДРЕСА_2 .

Зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») та ТзОВ “Львівгаз збут” здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_2 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із 01.11.2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

Зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») та ТзОВ “Львівгаз Збут” до 01 січня 2021 встановити у кв. АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , лічильник газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»).

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», ЄДРПОУ 03349039, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут», ЄДРПОУ 39594527, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 21.06.2019 року.

Суддя П. С. Невойт