Рішення № 82730633, 14.06.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2019 Справа №607/26832/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Білецької Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно зокрема земельна ділянка площею 0,10 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві постійного користування на підставі розпорядження Тернопільської міської адміністрації від 10.05.1993 року № 348. Вона, як як спадкоємець за законом першої черги після смерті чоловіка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме вищевказану земельну ділянку, що належала ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на дане майно. Тому просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалою 28.12.2018 провадження у справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання. В судове засідання представник позивача адвокат Гринчишин І.Я. не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та відсутності позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився однак подав суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову оскільки спадкодавець ОСОБА_2 не здійснив державної реєстрації свого права постійного користування на земельну ділянку, тому, вона не належить до його спадкової маси та не може бути успадкована позивачем. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 28 січня 1968 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . Розпорядженням Тернопільської міської адміністрації від 10.05.1993 року № 348 ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 . На підставі вказаного розпорядження здійснено закріплення геодезичних знаків та відведення в натурі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується складеним представником бюро управління головного архітектора м.Тернополя Актом від 11 березня 1996 року, який затверджений начальником Управління містобудування та архітектури м. Тернополя. Управлінням архітектури і будівництва Тернопільської міської ради видано ОСОБА_2 паспорт земельної ділянки на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернопіль, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . В силу ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Постановою приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В. від 15.08.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, цільове призначення для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, площею 0,10 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на дане майно.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. За змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Позивачем не подано суду доказів здійснення ОСОБА_2 . державної реєстрації свого права постійного користування на земельну ділянку в порядку визначеному законом, тому, вона не належить до його спадкової маси та не може бути успадкована позивачем.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо в судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а їх достатній взаємозв`язок в сукупності, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання права постійного користування земельною ділянкою, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 червня 2019 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак