Рішення № 82729323, 27.05.2019, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/2492/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 . , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м.Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Волочиська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування , про визначення місця проживання дитини,

встановив:

В грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. В обгрунтування позову посилався на те, що з вересня 2012 року по травень 2018 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від даного шлюбу у них є син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щщодо місця проживання сина у них з відповідачкою не досягнуто згоди. В листопаді 2018 року відповідачка поїхала за кордон на роботу та залишила їхнього сина в с. Голоськів Летичівського району в сторонніх осіб, звідки, в присутності працівників правоохоронних органів, він його забрав. На даний час син разом з ним, позивачем, та його батьками проживає в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Дитина забезпечена належними для проживання та нормального розвитку умовами. Позивач вважає, що своїми діями відповідачка поставила під загрозу життя і здоров`я їхнього сина. Оскільки син висловлює бажання жити разом з ним, позивачем, та дуже прив`язаний до нього, тому вважає, що проживання сина разом з ним буде відповідати інтересам дитини. Зазначає, що він має можливість забезпечити належні умови проживання дитини, повно займатися його вихованням, оскільки він спиртними напоями не зловживає, не палить, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, добре відноситься до сина. Просить суд визначити місце проживання сина з ним, його батьком, оскільки вважає, що відповідачка не зможе дати дитині належного виховання та розвитку, створити безпечні для його здоров`я умови та забезпечити належні матеріальні умови.

Ухвалою суду від 14 лютого 2019 року до участі у справі залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Волочиську районну державну адміністрацію як орган опіки і піклування.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Просять врахувати те, що відповідачка у відзиві не навела достатніх, належних та допустимих доказів про те, що створене в сім`ї позивача середовище є неблагополучним. Вказують, що залишенння відповідачкою дитини для проживання в особи, яка не несе відповідальності за дитину, поставило під загрозу життя і здоров`я дитини та розірвання зв`язків сина з батьком.

Відповідачка та її представник проти позову заперечили, просять відмовити в позові. В обґрунтування заперечення посилаються на те, що після розірвання шлюбу між нею та позивачем склалися неприязні відносини, проте вона не чинить позивачу будь-яких перешкод у здійсненні ним батьківських обов`язків та дотримується розпорядження Волочиської РДА від 01.02.2018 року щодо порядку участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною. Вважає, що відповідач належним чином не приймає участі у вихованні сина, не хвилюється за його здоров`я, не приймає участі в додаткових матеріальних витратах на лікування сина, який має вади зору. Просить суд врахувати те, що вона працює, веде здоровий спосіб життя, не має шкідливих звичок та в повному обсязі забезпечує належні житлові умови проживання сина. Зазначає, що причиню її виїзду за кордон була необхідність в додатковому заробітку на лікування сина. У зв`язку з тим, що через неприязні відносини з позивачем вона не могла з ним узгодити питання тимчасового перебування їхнього сина, вона вимушено залишила сина з подругою своєї мартері ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_1 і має належні житлові умови і можливості для догляду за дитиною. З січня 2019 року і по даний час, син у будні проживає разом з нею, а на вихідних - в батька.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки і піклування щодо можливості та доцільності проживання дитини з батьком.

Заслухавши учасників справи, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом .Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. (статті 153, 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини .

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Судом встановлено, що 11 вересня 2012 року сторони зареєстрували шлюб, від якого народився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11 травня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області, дитина залишилася проживати разом з матір`ю.

Розпорядженням Волочиської РДА від 01 лютого 2018 року № 93/2018-р було визначено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 .

В листопаді 2018 року позивачка поїхала за кордон та без погодження з батьком залишила сина проживати в АДРЕСА_1 в сім`ї ОСОБА_8 .

З метою встановлення місця знаходження дитини, позивач звернувся в поліцію. Згідно з актом обстеження умов проживання від 14 листопада 2018 року позивач привіз сина з АДРЕСА_1, у зв`язку з чим син залишився проживати разом з ним в АДРЕСА_2.

13 грудня 2018 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про визначення місця проживання сина разом з ним, його батьком.

Волочиська РДА як орган опіки і піклування 04 березня 2019 року надала висновок № 20-29-347/2019, в якому зазначила, що орган опіки і піклування вважає за можливе та доцільне проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 . Згідно з даним висновком дитина за місцем проживання батька не проживала, але може там проживати, оскільки батьком створені необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Мотивуючи свій висновок орган опіки і піклування зазначив, що проживання з батьком відповідатиме інтересам дитини, оскільки матір не надала доказів, які б свідчили про наявність рекомендацій лікарів щодо необхідності хірургічної операції дитині.

Встановлено, що обоє батьків позитивно характеризуються як за місцем проживання, так і роботи, вони є фізично здоровими, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, працюють та мають стабільний дохід і в змозі забезпечити належні побутові умови для проживання дитини, її безпечного і здорового зростання, фізичного розвитку. Відповідач за судовим рішенням сплачує аліменти на утримання сина, заборгованості по аліментах не має.

Син сторін 13.08.2018 року та 05.02.2019 року проходив обстеження в лікаря офтальмолога в ТОВ "Новий зір", за результатами якого зроблено висновок, що у дитини гіперметропія середнього ступеню обох очей, складний гіперметропічний астигматизм лівого ока, амбліопія слабкого ступею лівого ока та, відповідно зазначено рекомендації для лікування.

Дані обставини підтверджується дослідженими в судовому засіданні відповідними характеристиками, довідками та актами обстеження житлово-побутових умов, консультаційними висновками спеціаліста.

Судом встановлено, що матеріально-побутові умови та рівень комфорту, які можуть забезпечити дитині обоє батьків, істотно не відрізняються.

Із показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що відповідачка як матір дитини належним чином виконує свої обов`язки по вихованню сина, перешкод в спілкуванні батька з дитиною не створює. Залишення дитини на догляд особи, яка не є членом сім`ї, було нетривале і одноразове.

Згідно ч. 6 ст. 19 СК Кодексу, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вирішуючи даний спір, суд не погоджується з висновком Волочиської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування від від 04 березня 2019 року № 20-29-347/2019, оскільки такий висновок не містить достатнього обґрунтування доведеності обставин щодо неможливості проживання дитини разом з матір`ю. Висновок зроблений без врахування усіх обставин справи, в тому числі стосовно взаємовідносин між подружжям, прихильності дитини до матері, а тому суд дійшов висновку, що даний висновок суперечить інтересам дитини.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами та установивши, що малолітня дитина сторін з часу розірвання шлюбу між ними - з травня 2018 року, а також під час розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини з січня 2019 року і по даний час продовжує проживати з матір`ю, остання приділяє належну увагу вихованню дитини й відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_15 з матір`ю ОСОБА_3 , що забезпечить якнайкращі інтереси дитини.

В судовому засіданні не встановлено обставин у розумінні положень ст. 161 СК України, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір`ю.

Суд, в присутності психолога ОСОБА_16 , заслухав малолітнього сина сторін ОСОБА_15 , який не висловив бажання постійного проживання з батьком та небажання проживати з матір`ю. Пояснив, що він проживає в с. Юхимівці з мамою та бабусею, де відвідує дитячий садочок та має друзів. В батька в с. Бубнівка він проводить вихідні дні.

Психолог в судовому засіданні пояснила, що дитина відкрита, у нього не має психологічних травм, ситуацію, що склалася між батьками, розуміє правильно згідно свого віку. Однак, батькам слід знаходити порозуміння у вирішенні конфліктних питань, що стосуються їхнього сина, уникати конфліктних ситуацій та з`ясування стосунків у його присутності.

Враховуючи викладене, з врахуванням віку дитини, якому виповнилося 6 років, стану його здоров`я, його особисту прихильність до матері, суд вважає, що їхнє розлучення може негативно вплинути на психологічний стан дитини.

На думку суду, визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, не позбавляє батька права спілкування з дитиною, а також брати участь у її вихованні та забезпеченні.

Позивач не надав суду належних та переконливих доказів того, що проживання сина разом з ним буде найкраще відповідати інтересам дитини. Також не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що залишенння відповідачкою дитини в ОСОБА_8 для тимчасового проживання поставило під загрозу життя і здоров`я дитини. Так, свідок ОСОБА_11 пояснив, що дитина в АДРЕСА_1 відвідувала дитячий садочок, звідки його і забрав батько. Будь-яких медичних довідок про погіршання стану здоров`я дитини, в тому числі і встановлення у цей період діагнозу "дерматит", суду не надано.

Суд вважає, що вчинок відповідачки, яка без погодження з батьком тимчасово залишила сина проживати з особою, що не входить в коло близьких родичів, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства та усіх встановлених в судовому засіданні обставин справи у їх сукупності, в тому числі і того, що особисті відносини сторін мають конфліктний характер, в даному випадку не є визначальним і не можуть свідчити про неможливість проживання дитини разом з матір`ю.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49, 77, 78, 80, 81, 82 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Відомості про сторін: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , адреса: с . Юхимівці Волочиського району, рнокпп НОМЕР_2 , третя особа: Волочиська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, адреса: м. Волочиськ, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 21315251.

Повне рішення складено 05.06.2019 року.

Суддя: