Ухвала суду № 82728884, 18.06.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

18.06.2019 Справа №607/4319/14-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

представника заявника (боржника), адвоката Гуцалюка А.Р.,

представника стягувача, адвоката Данилевич А.Б.,

представника ДВС Корнати Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 607/4319/14-ц, виданого 31 липня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про визнання виконавчого листа № 607/4319/14-ц, виданого 31 липня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню,

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору відновлюваної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в сумі 331200,00 грн. За наслідками прийняття рішення було видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання до Тернопільського районного відділу ДВС.

Станом на момент звернення до суду з цією заявою в Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №47084041, відкрите на підставі виконавчого листа № 607/4319/14-ц, виданого 31 липня 2014 року.

З моменту відкриття виконавчого провадження заборгованість було сплачено в повному обсязі. Кошти в сумі 233885,63 грн. надійшли в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 після реалізації предмету іпотеки. Також із заробітної плати ОСОБА_1 було стягнуто 21398,32 грн. в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» та з пенсії ОСОБА_2 було стягнуто 685,86 грн. Таким чином, заборгованість по даному рішенні суду погашена повністю. Заявник вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а тому обов`язок боржника відсутній повністю.

14 червня 2019 року судом зареєстровано письмові заперечення АТ «Державний ощадний банк України», в яких представник банку зазначає, що на виконання судового рішення від 23 березня 2012 року у справі № 2-5966 іпотекодавцем - ОСОБА_3 на користь Банку в період з 02 квітня 2015 року по 20 вересня 2016 року погашено 1719,05 Євро заборгованості по відсотках. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року у даній справі вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «Ощадбанк» 24 000,00 Євро, що становить заборгованість за кредитним договором. Також вирішено стягнути з відповідача на користь Банку 3312,00 грн. судового збору. Виходячи із вищенаведеного, вбачається помилковість твердження заявника щодо того, що сплата іпотекодавцем грошових коштів на виконання судового рішення у справі № 2-5966 може вважатись сплатою заборгованості позичальника - ОСОБА_1 згідно судового рішення у справі № 607/4319/14-ц, оскільки у першому випадку здійснювалось погашення заборгованості по відсотках, що не передбачено рішенням суду від 02 червня 2014 року. Окрім того, представник банку зазначає, що заявником не наведено доводів та доказів щодо сплати ОСОБА_1 на користь Банку 3312,00 грн. судового збору згідно виконавчого листа № 607/4319/14-ц, зобов`язання згідно яких боржник і намагається визнати такими, що виконано належним чином в повному обсязі. ОСОБА_1 в період з 31 травня 2014 року по 29 січня 2015 року здійснювала погашення заборгованості по відсотках за кредитним договором, про що свідчать копії платіжних документів, наданих представником заявника. Щодо платіжного доручення № 239 від 01 лютого 2018 року, то за рахунок грошових коштів, виручених від реалізації на електронних торгах іпотечного майна, в рамках виконавчого провадження із примусового виконання виконавчого листа № 2-5966, де боржником виступає ОСОБА_4 , про що й зазначено в заяві представника ОСОБА_1 , на користь Банку перераховано 232 886 грн., що станом на день зарахування коштів на рахунок стягувана становило 6748,06 Євро, з котрих – 1507,06 євро - погашено залишок заборгованості по відсотках, згідно судового рішення № 2-5966 та 5241,00 Євро - погашено тіло кредиту, що підтверджується виписками по рахунках позичальника на котрих обліковується заборгованість згідно Кредитного договору. Таким чином, твердження у заяві, що розглядається судом стосовно того, що сума коштів в розмірі 233 885,62 грн. є такою, за рахунок якої частково виконано зобов`язання ОСОБА_1 згідно судового рішення у справі № 607/4319/14-ц не відповідає дійсним обставинам справи. Представник AT «Ощадбанк» вважає, що найбільш хибною думкою представника заявника є та, що заборгованість згідно Кредитного договору, а відтак і рішення суду від 02 червня 2014 може вважатись виконаним у повному обсязі та проведеної належним чином шляхом сплати гривневого еквіваленту, визначеного рішенням суду на день його ухвалення. Представник банку вважає, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є безпідставною, а доводи в ній не підтверджено жодними доказами.

Представник заявника (боржника), адвокат Гуцалюк А.Р. в судовому засіданні заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підтримав з підстав, викладених у ній, просив суд її задовольнити.

Представник стягувача, адвокат Данилевич А.Б. в судовому засіданні проти заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заперечила, просила у її задоволенні відмовити.

Представник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната Р.О. в судовому засіданні проти заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заперечила, просила у її задоволенні відмовити. Згідно отриманої від AT «Ощадбанк» інформації, у боржника ОСОБА_1 існують невиконані зобов`язання перед стягувачем на суму 17313,99 Євро.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2012 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості: ОСОБА_1 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,54 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро – 1030,8440 грн.) становить 298682,30 грн., ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти з НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро – 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн., ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,59 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298682,82 грн., ОСОБА_8 за Договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,03 грн., ОСОБА_9 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро = 1030.8440 грн.) становить 298683,02 грн., звернути стягнення на належне ОСОБА_5 та передане нею згідно Іпотечного договору від 30 квітня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ. А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею - 106,6 кв.м., який складається з: господарської будівлі з підвалом під літ. Б; альтанки під літ. В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під ІІ; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_2 Байківці Тернопільського району Тернопільської області Тернопільського району Тернопільської області. Реалізувати передане в іпотеку майно на прилюдних торгах з початковою вартістю 2 560 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за Договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24 000,00 євро, що еквівалентно (станом на 20 березня 2014 року курс НБУ 13, 798 грн. за 1 грн.) 331200,00 грн., а також 3312,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при звернення із позовом в суд.

За наслідками прийняття рішення було видано виконавчий лист № 607/4319/14-ц, який пред`явлено до виконання до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2016 року заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» про роз`яснення рішення суду в справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Роз`яснено, що грошовою одиницею стягнення грошових коштів в частині заборгованості ОСОБА_1 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року, ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 року, ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10 квітня 2006 року, ОСОБА_8 за Договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10 квітня 2006 року, ОСОБА_9 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10 квітня 2006 року є грошова одиниця – Євро.

Постановою про арешт майна боржника ВП № 47084041 від 26 березня 2019 року, винесеною державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Згідно поданих представником заявника копій платіжних документів вбачається, що іпотекодавцем - ОСОБА_3 , на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року сплачено частину коштів, а саме:

- 02 квітня 2015 року згідно платіжного доручення № Р24А133028033755097 сплачено 197,98 Євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966;

- 31 серпня 2015 року згідно платіжного доручення № Р24А6300371А5600765 сплачено 41,89 Євро, із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966;

- 23 жовтня 2015 згідно платіжного доручення № Р24А285922114А016152 сплачено 39,67 Євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966;

- 20 липня 2016 року згідно платіжного доручення № Р24АР24А110745359А69053 сплачено 1095,59 Євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966;

- 17 вересня 2016 року згідно платіжного доручення № Р24А138068654А23639 сплачено 343,92 Євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966;

Згідно копій квитанцій, доданих до заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання від 31 травня 2014 року, 27 червня 2014 року, 31 липня 2014 року, 28 листопада 2014 року та 29 січня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала сплату заборгованості в розмірі по 50,00 Євро кожною, на погашення боргу згідно кредитного договору № 4 від 10 квітня 2006 року в частині погашення відсотків.

Вказане вище підтверджується також випискою по рахунку № НОМЕР_2 від 14 червня 2019 року, на котрому обліковується заборгованість по відсотках ОСОБА_1

16 травня 2019 року заявник (боржник) на погашення заборгованості згідно рішення суду від 02 червня 2014 року по справі № 607/4319/14-ц внесла на рахунок стягувача 10015,81 грн. та 6000,00 грн., згідно квитанцій № 0.0.1354747732.1, № 0.0.1354749464.1.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Тернопільводоканал» № 1243/19 від 24 квітня 2019 року із заробітної плати ОСОБА_1 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно постанови № 47084041 від 16 квітня 2015 року, винесеної на підставі виконавчого листа № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом. Загальна сума утримань за даний період становить 21875,03 грн., в тому числі на користь першого відділі ДВС ТМУЮ виконавчого збору – 436,71 грн. та витрат на проведення виконавчих дій – 40 грн.

Як слідує із листа Тернопільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області № 7026/04 від 07 травня 2019 року, стягнення із пенсії ОСОБА_1 згідно постанови державного виконавця № 47084041 від 27 листопада 2017 року на суму боргу 331200,00 грн. не проводиться з 01 березня 2018 року (відклик суду № 7091 від 13 лютого 2018 року); згідно даного ВП утримано 645,86 грн. та проводиться стягнення виконавчого збору та проведення виконавчих дій. Станом на 01 червня 2019 року утримано: виконавчого збору – 5599,63 грн., залишок заборгованості – 27530,37 грн.; проведення виконавчих дій – 17,05 грн., залишок заборгованості – 84,95 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості, яка з неї стягувалася на підставі рішень суду від 21 березня 2012 року по справі № 2-5966/11 та від 02 червня 2014 року по справі № 607/4319/14-ц.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, з викладених заявником обставин та наданих документів, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Обов`язок ОСОБА_1 , який виник на підставірішення суду від 02 червня 2014 року по справі № 607/4319/14-ц не є виконаним, що слідує із наданих суду платіжних документів. Платіжні документи на які покликається представник боржника, де призначенням платежу вказано - згідно виконавчого листа № 2-5966, суд відхиляє через те, що ці квитанції свідчать про виконання іншого виконавчого документа, в іншій справі та за іншим судовим рішенням.

З огляду на встановлене, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 607/4319/14-ц, виданого 31 липня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 432 ЦПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши доводи представника боржника про те, що визначено дату проведення прилюдних торгів земельної ділянки на виконання виконавчого листа в справі № 607/4319/14-ц, суд дійшов обґрунтованого висновку, що необхідно зупинення виконання за виконавчим листом №607/4319/14-ц, виданим 31 липня 2014 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Із скриншоту сторінки з мережі Інтернет за адресою: https://setam.net.ua/auction/350849 вбачається, що земельна ділянка, загальною площею 800 кв.м., з кадастровим № НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: Тернопільська АДРЕСА_1 , розміщена на сайті з метою її продажу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 259, 260, 261, 352-354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 607/4319/14-ц, виданого 31 липня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Зупинити виконання за виконавчим документом – виконавчим листом № 607/4319/14-ц, виданим 31 липня 2014 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали суду вручити або надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська