Рішення № 82728077, 21.06.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2521/19

Пр..№ 2/336/2197/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача ОСОБА_2 ) до Запорізької міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 . 19.04.2019 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 3/10 часток будинку АДРЕСА_4 належали померлому чоловіку ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого ТОВ «Запорізька універсальна біржа «Україна» ЛТД» за № 1541 від 27.06.1996 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , його дружина, та ОСОБА_4 , донька спадкодавця.

ОСОБА_1 зввернулась у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а донька ОСОБА_4 з заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 .

Однак приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема на вказану вище частку житлового будинку, у зв`язку з відсутністю нотаріально посвідченого договору.

Посилаючись на ст.ст.328, 392 ЦК України, представник просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 22.04.2019 р. справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 29.05.2019 р.

29.05.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 21.06.2019 р.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду подана заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію учасників процесу, суд вважає, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих письмових доказів встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомості № 1541 від 27.06.1996 р. (а.с.9), посвідченого Запорізькою Універсальною біржею «Україна» ЛТД, та зареєстрованого 05.07.1996 р. в реєстровій книзі Запорізького бюро технічної інвентаризації за № 14574, ОСОБА_3 належить 3/10 частин житлового будинку АДРЕСА_4 .

Згідно листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 06.11.2014 р. (а.с.28) житловому будинку АДРЕСА_4 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_4 .

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, в даному випадку на момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Статтею 47 УРСР (в редакції 1963 року) встановлено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору купівлі-продажу від 27.06.1996 р. вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", зареєстрований на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст. 227 ЦК України підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

До 01.01.2013 року виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3 .

Отримавши державну реєстрацію в ЗМБТІ права власності на 3/10 часток в житловому будинку АДРЕСА_4 , яку ОСОБА_3 придбав за договором купівлі-продажу від 27.06.1996 р., держава цим самим визнала право власності спадкодавця на спірну квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.29).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 .

Спадкоємцями першої черги є дружина ОСОБА_3 - позивач ОСОБА_1 (а.с.6 зв., 53) та донька спадкодавця - ОСОБА_7 (а.с.8, 80).

21.09.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коновалової Л.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.50).

ОСОБА_8 відмовилась від спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_1 (74)

Постановою нотаріуса від 22.12.2017 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 (а.с.102).

Вищевикладене підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а також копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с.49-116).

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановлені законом строки, суд задовольняє позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (представник позивача ОСОБА_2 ) до Запорізької міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк