Постанова № 82727850, 04.06.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/15484/17 2-а/335/10/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соляник А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., представника Позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Бакланової Ю.О., Бочарова А.В., представника третьої особи Державна регуляторна служба України, ОСОБА_2 , представника третьої особи Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України Чечель К.І., Представника третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» Мандрицької А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи Державна регуляторна служба України, Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України, товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи Державна регуляторна служба України, Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України, товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету»

У позові просить визнати незаконними та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 від 19.07.2017 року „Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії", визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 року „Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.07.2017 року Виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення № 389 «Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії». Відповідно до вказаного рішення з метою забезпечення управління об`єктами житлово-комунального господарства, здійснення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості житлово-комунальних послуг населенню міста Запоріжжя Виконавчий комітет Запорізької міської ради вирішив:

1. Затвердити надану конкурсною комісією конкурсну документацію для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя з додатками, що є її невід`ємною частиною (додається).

2. Внести зміни до рішення Виконавчого комітету міської ради від 26.05.2017 № 265 «Про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», а саме затвердити склад конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя, у новій редакції (додається)».

3.Комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької міської ради забезпечити доступ учасникам конкурсу до будинків, що є об`єктами конкурсу у дати та час визначений конкурсною документацією для поведення конкрсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя.

01.09.2017 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 520 „Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя".

Відповідно до пункту 4 вказаного рішення, виконавчий комітет вирішив: „Призначити управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатком № 4 до цього рішення, за об`єктом конкурсу (група будинків) № 4 товариство з обмеженою відповідальністю „Керуюча компанія „Місто для людей Запоріжжя", ідентифікаційний код юридичної особи у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 41279924".

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 від 19.07.2017 року „Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії позивач вважає незаконним та таким, що прийняте з порушенням процедур, передбачених діючим законодавством для регуляторного акту: за яким відсутнє належне оприлюднення проекту рішення, попереднє його обговорення і отримання громадської думки та проведення аналізу регуляторного впливу цього рішення з урахуванням положень ст.57 Конституції України, якою гарантовано право громадяни знати свої права і обов`язки, закони та інші нормативно правові акти, що визначають їх права та обов`язки, які мають бути доведені до відома населення такими що порушують її права, просить суд його скасувати.

Незаконним позивач також вважає рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017 року „Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя", оскільки вказане рішення прийнято на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 від 19.07.2017 року „Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії, яке в свою чергу не пройшло регуляторну процедуру, тому просить його скасувати.

Зазначає, що вказаний документ є регуляторним актом, під час його прийняття відповідачем всупереч імперативним вимогам закону не було розміщено проект цього рішення у друкованому засобі масової інформації, не було забезпечено проведення аналізу даного проекту рішення, не проводилось публічне громадське обговорення проекту рішення. Просить визнати його незаконним і скасувати.

Також зазначає, що 01.09.2017 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 520 „Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя.

Відповідно до пункту 4 вказаного рішення, виконавчий комітет вирішив: „4. Призначити управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатком № 4 до цього рішення, за об`єктом конкурсу (група будинків) № 4 товариство з обмеженою відповідальністю „Керуюча компанія „Місто для людей Запоріжжя", ідентифікаційний код юридичної особи у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 41279924".

Вищевказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки воно прийняте на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №389 від 19.07.2017р. Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії», яке в свою чергу не пройшло регуляторну процедуру, як то вимагає Закон України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності, зазначає, що оскільки Рішення виконкому ЗМР №520 є похідним від Рішення виконкому №389, тому просить визнати його незаконним та скасувати.

Крім того, зазначив, що мають місце порушення антимонопольного законодавства, що також є додатковою підставою для скасування даних рішень.

В судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача просили у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначили щодо необґрунтованості та безпідставності твердження позивача про порушення відповідачем регуляторної процедури, Вважають, що Рішення №389 від 19.07.2017р. не є регуляторним актом, так як воно не є нормативно правовим актом, не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, не встановлює, не змінює і не скасовує жодних норм права, також застосовується лише одноразово. Зазначає, що лист Державної регуляторної служби України на який посилається позивач адресований депутату Запорізької міської Ради 7 скликання Прасолу М.В. , який не має жодного відношення до справи, не містить посилань на те, які саме ознаки регуляторного акту наявні в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Запорізької міської ради. Крім того, у відповідача викликає сумнів законність отримання цього доказу позивачем і його достовірність, що в контексті ст.74 КАС України що є підставою для не взяття цього доказу до уваги як одержаного з порушенням порядку встановленого законом. Також зазначає, що згідно з приписами ст.27 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності «відповідність актів органів державної влади та місцевого самоврядування принципам державної регуляторної політики встановлюється у формі експертиз за наслідками, яких у разі виявлення державною регуляторною службою порушень у відповідності до ст.28 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» виносяться відповідні рішення про їх вчинення. У вказаному листі відсутні відомості про відповідні експертизи та рішення з боку державної регуляторної служби. Цей лист не є експертизою або рішенням державної регуляторної служби про усунення порушень, отже не тягне за собою жодних правових наслідків.

Рішенням ВК ЗМР від 19.07.2017р №389 затверджена конкурсна документація щодо проведення конкурсів по усіх будинках у м. Запоріжжя, співвласники яких не створили ОСББ та не прийняли рішення про форму управління власним будинком . Конкурсною документацією усі будинки поділені на 4 лоти, по яких проведений один конкурс. Проведення у подальшому будь яких конкурсів щодо цих будинків конкурсна документація не передбачає, оскільки це б суперечило б Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який передбачає проведення лише одного конкурсу. Отже рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради застосовується лише один раз. Не встановлює, не змінює і не припиняє жодних норм права, конкретні приписи тому не є нормативно правовим актом, а є актом індивідуальної дії.

Крім того, Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2011р. по справі №21-309а11висловлено думку, що оскільки ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Крім того, зазначає щодо не доведення до відома населення рішення ВК ЗМР від 19.07.2017р №389, яке мало місце на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки вказане рішення було оприлюднене на офіційному порталі Запорізької міської влади.

Щодо незаконності рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017р №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» позивачем не наведено підстав обґрунтування незаконності рішення ВК ЗМР від 01.09.2017р №520, а лише зазначено, що воно підлягає скасуванню оскільки прийнято на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.07.2017р №389». Проте не наведено невідповідності цього рішення Конституції або Законам України.

Ст.144 Конституції України зазначено що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи Законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Перо місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Таким чином з системного аналізу наведених норм Конституції України та Закону України "Про« місцеве самоврядування в Україні» можна дійти висновку, що акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Такої невідповідності ВК ЗМР від 01.09.2017р №520 Конституції або Законам України не наведено позивачем. Разом з тим, як вбачається з преамбули цього рішення, воно прийняте відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016р № 150, правилами управління будинком ,спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009р №13 за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку у м. Запоріжжя на підставі протоколу засідання конкурсної комісії від 29 серпня 2017р. Також зазначає, що відсутнє порушення прав відповідача вказаними рішеннями, оскільки реалізація права управління багатоквартирним будинком є виключною компетенцією зборів співвласників а не окремих мешканців цих будинків.

У судовому засіданні представник третьої особи треті особи Державної регуляторної служби України позов підтримав, просив задовольнити, вважав, що Рішення №389 від 19.07.2017р. є регуляторним актом, і виконавчому комітету слід було звернутись до Державної регуляторної служби, чого зроблено не було. Зазначив що державною регуляторною службою України були надані письмові пояснення. У вказаних поясненнях детально визначена позиція з цього питання. Як вбачається з наданих письмових пояснень 29.08.2017р листом від 29.08.2017р №29/08/17-1МР до Державної регуляторної служби звернувся депутат Запорізької міської ради сьомого скликання Прасол М .В. .05.10.2017р листом «№8708/0/20-17 була надана відповідь про те, що з урахуванням вимог ст.1Закону №1160 зазначене вище рішення містить норими регуляторного характеру ,а його прмйняття потребувало реалізації передбачених цим законом процедур. Разом з тим, зазначають, що органи місцевого самоврядування мають особливий статус, закріплений Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно зі ст.71 Закону України про місцеве самоврядування в Україні» органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування , а також вирішувати питання , віднесені Конституцією України цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування , крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених Ст.120 цього ж закону якою закріплено,що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватись лише на підставі , і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень..Здійснення державної регуляторної політики органами ти посадовими особами місцевого самоврядування регламентовано ст.5-14 та 31-38Закону №1160, з урахуванням змін, що внесені Законом України від 05.06.2014р.№1319-7 «Про внесення змін до ст.34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Відповідно до внесених змін, відповідальна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акту, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу з підготовки у встановленому Кабінентом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014р. №634 «Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування». Проте, дія ст.34 Закону України №1160 не поширюється на проекти рішень виконавчих комітетів відповідних рад, що мають ознаки регуляторних актів .Однак такі проекти приймаються з дотриманням усіх інших вимог Закону №1160. Законом 1160 не визначено механізми впливу ДРС під час прийняття , відстеження результативності та перегляду регуляторних активів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування. ДРС як уповноважений орган щодо здійснення державної регуляторної політики не має повноважень щодо здійснення контролю за реалізацією регуляторними органами державної регуляторної політики. На нього покладено лише функцію координації діяльності органів виконавчої влади ,пов`язаної зі здійсненням заходів щодо проведення державної регуляторної політики.

Представник третьої особи Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України, зазначив, що мало місце порушення антимонопольного законодавства. В письмових поясненнях голови територіального відділення антимонопольного комітету наданих суду зазначено, що порушення органами місцевого самоврядування регуляторної процедури, передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності « не призводить до порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій органів місцевого самоврядування. 25.10.2017р. адміністративною колегією Відділення прийнято розпорядження «Про початок розгляду справи у зв`язку з наявністю в діях Запорізької міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.3ст.50 ч.1ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник Третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» проти прозову заперечувала. Зазначила, що рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради є законними, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Зазначила, що вказані рішенні не є регуляторним актом ,є актом індивідуальної дії, оскільки не встановлюють не змінюють і не припиняють жодних норм права, передбачають конкретні приписи ,застосовуються одноразово, після реалізації вичерпують свою дію (оскільки розраховані на проведення лише одного конкурсу. Вважають, що прийнятті цих рішень не повинно було виконувати жодних процедур, передбачених цим Законом.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Місто для людей Запоріжжя", до суду не з`явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс Запорізької міської ради до суду не з`явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. В зв`язку з чим за спільною згодою всіх присутніх учасників було прийняте рішення про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позивача, відповідача та третіх осіб, суд приходить до висновку що в позові слід відмовити.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно п.8 ст.4 КАС Україна позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Проте, позивачем не зазначено, як вказані рішення пов`язані з її свободами та інтересами, як саме зазначені нею порушення вплинути на її права. Відсутні докази з цього питання і в матеріалах справи. Позивачем у позові зазначено, що «26.05.2017р. рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №265 «Про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя « будинок №13 по вул . Південноукраїнській входить до групи багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, що є об`єктом конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя…»Та у зв`язку з цим зазначає ,що «…права як споживача послуг та мешканця багатоквартирного будинку , в якому не створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, та в якому співвласники не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком порушуються незаконним рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради». Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком. Реалізація цього права є виключною компетенцією зборів співвласників. Крім того, Законом визначено -якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатом конкурсу співвласники приймають рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Оскаржувані рішення визначають виконавців послуг за будинками в яких співвласники не визначились з формою управління. Особа може звернутись до суду за захистом порушеного інтересу. Суду не надано доказів як факт призначення управителя порушує інтереси позивача. Ст. 10 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" позивач не позбавлений права ініціювати проведення зборів співвласників будинку у якому він мешкає та вносити зміни до умов договору, шляхом прийняття рішення зборів співвласників, яке оформляється протоколом зборів співвласників у будь який час.

Позивач просить в цілому скасувати рішення щодо проведення конкурсу, але рішення органів місцевого самоврядування щодо проведення конкурсу за всіма іншими житловими будинками жодним чином не зачіпають права позивача.

Співвласники мають право обрати форму управління, як це визначено у відповідності чинного Законодавства України.

Згідно до ст. 9 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Як визначено в ст. 7 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" позивач, як співвласник будинку по АДРЕСА_1 зобов`язаний:

1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;

2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;

3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням;

4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

5) виконувати рішення зборів співвласників;

6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку;

8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства;

9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом;

10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У зв`язку з вищенаведеним, дії Виконавчого комітету Запорізької міської ради повністю ґрунтуються на чинному законодавстві України, та мають на меті забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання співвласників будинку і задоволенню господарсько-побутовим потребам.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази, усні та письмові заперечення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 від 19.07.2017 року «Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирним будинком міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії»

В своїй конкурсній документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирним будинком міста Запоріжжя організатор конкурсу визначив перелік послуг з управління багатоквартирним будинком та періодичність надання, перелік яких відповідає примірному переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком, які є необхідними для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання, перебування в приміщеннях та забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.(ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 2 Закону України „Про захист економічної конкуренції" цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання у зв`язку з економічною конкуренцією. Таким чином, цей Закон не регулює правовідносини між Виконкомом (органом місцевого самоврядування) та позивачем (громадянином) і відповідно не може бути застосований до них.

Висновок позивача, що рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 „Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії" не відповідає Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" спростовується з наступних підстав.

Дія Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розповсюджується виключно на регуляторні акти.

Визначення терміну „регуляторний акт" наведене у статті 1 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності":

„регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, не залежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом".

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 від 19.07.2017 року „Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя та внесення змін до складу конкурсної комісії" (надалі - „Рішення виконкому") не є регуляторним актом, оскільки не є нормативно-правовим актом, не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, не встановлює, не змінює і не скасовує жодних норм права, а також застосовується лише одноразово.

Необхідно зауважити, що у пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України висловив наступну правову позицію:

„4. В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію".

Таким чином, рішення Виконавчого комітету за своєю суттю не є нормативно-правовим актом, а є ненормативним актом (актом індивідуальної дії), оскільки не встановлює, не змінює і не припиняє жодних норм права, передбачає конкретні приписи, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію (оскільки розраховане на проведення лише одного конкурсу).

Крім того, необхідно приймати до уваги, що рішення виконкому не спрямоване і на правове регулювання господарських відносин.

Так, у вступній частині рішення виконкому зазначено, що це рішення прийнято виконкомом, керуючись п. 5 ст. 13 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150 „Про затвердження порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку".

Закон України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" запровадив нові норми права, відповідно до яких співвласники багатоквартирних будинків набули усю повноту прав власників щодо багатоквартирних будинків, у яких вони володіють квартирами. Саме співвласники багатоквартирних будинків визначають форму управління власним будинком і є стороною у договорах управління з управителями.

Згідно з вимогами п. 5 ст. 13 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", „У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок... У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя".

Але, згідно з положеннями вищенаведених нормативно-правових актів, виконавчі комітети не стають стороною договірних відносин, що мають бути встановлені за результатами проведення конкурсу. За результатами реалізації норм Закону та Рішення виконкому (тобто за результатами проведення конкурсу) укладаються договори управління, де сторонами договорів є учасники конкурсу (господарюючі суб`єкти) та співвласники багатоквартирних будинків (не господарюючі суб`єкти). Між вказаними сторонами договорів управління не виникає жодних господарських відносин.

З огляду на вищенаведене, рішення виконкому не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, оскільки за результатами реалізації рішення виконкому жодні господарські відносини не виникають, не змінюються і не припиняються.

Враховуючи вищенаведене, рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 389 „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не є регуляторним актом в термінології Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", внаслідок чого при прийнятті Рішення виконкому виконавчий комітет не повинен був виконувати жодних процедур, передбачених цим Законом, а є актом індивідуальної дії (ненормативним актом).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позивачем по справі не надано до суду жодного доказу в порушення його прав, свобод та інтересів спірними рішеннями Запорізької міської ради Виконавчого комітету Запорізької міської ради,

За таких обставин, прийняття оскаржуваних рішень відповідачем не призвело та не могло призвести до порушень законних прав свобод та інтересів позивача. В Постанові ВСУ по справі 21-1115 во10 ) зазначає «суд захищає лише порушені, невизнанні або оспорювані права свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи право або законний інтерес порушені цим рішенням Аналогічна позиція викладена в п.21 пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008р «Перо практику застосування адміністративними судами окремих положень К;одексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ Отже під час розгляду справи адміністративною юрисдикції позивач повинен зазначити які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень і як вони будуть відновлені шляхом скасування оскаржуваних рішень Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав то навіть у разі якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними ,підстав для задоволення позову немає.,оскільки звернення до суду є способом захисту порушених прав суб`єктивних прав відповідача ,а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

За вказаних обставин в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 18, 79, 104, 105, 106, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_3 ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи Державна регуляторна служба України, Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України, товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.В. Соляник