Рішення № 82727667, 01.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.07.2019

Справа № 280/4836/18

Провадження № 2а/320/53/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

за участю представника позивача - Бердеги М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області, за участю третьої особи: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору по ВП №57591953,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області, за участю третьої особи: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору по ВП №57591953 в сумі 14892,00грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на адресу Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунської П.М. від 05.11.2018 року ВП №57591953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-11912/11 щодо зобов`язання зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з 10.11.2010 року по 10.05.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Також, у вказаній постанові зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП№57591953 у розмірі 14892,00грн. Управління вважає, що постанова державного виконавця Гогунської П.М. від 05.11.2018 року ВП №57591953 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00грн. незаконною та протиправною.

На виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду №2-а-11912/11 щодо зобов`язання зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з 10.11.2010 року по 10.05.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, нарахована сума 1050,24грн.

Відповідно ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404 встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає, що постанова була виконана саме до відкриття виконавчого провадження, а тому у старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гогунської П.М. не було підстав виносити постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору.

Що стосується виплати зазначеної суми позивач вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, де виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійного фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником, у виконанні судового рішення веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Отже, позивач вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 ЗУ «Про виконавче провадження», є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави, викладені у позові, просила постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гогунської П.М. про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, в якому УДВС ГТУЮ у Запорізькій області просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що державним виконавцем в межах визначених законом компетенції та повноважень правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57591953 на підставі виконавчого листа №2-а-11912/11 виданого 29.09.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом щодо зобов`язання Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з 10.11.2010 року по 10.05.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Відповідно до вимог ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавцем у постанові у п.3 зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП№57591953 у розмірі 14892,00грн.

Вказаний виконавчий лист є невиконаним і його виконання проводиться на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та з дотриманням п. 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012. Листом від 09.11.2018 року за вих.№9730/13 боржник повідомив, що на виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду №2-а-11912/11, 19.07.2013 року управлінням зроблено розрахунок доплати ОСОБА_2., в результаті якого нарахована сума 1050,24грн. Що стосується виплати зазначеної суми Управлінням повідомлено, що постановою КМУ від 22.08.2018р. №649 затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат та рішеннями суду, де виділення коштів для виплат здійснюється Пенсійним фондом України в межах бюджетних призначень ПФ України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику, однак це не є підставою для звільнення боржника від сплати виконавчого збору. Таким чином твердження позивача щодо виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження є безпідставним оскільки на день відкриття виконавчого провадження рішення суду боржником було виконано частково лише в частині розрахунку доплати ОСОБА_2 Частинами 5, 7, 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюються підстави, при яких виконавчий збір не стягується. Однак, жодних підстав для не стягнення виконавчого збору з боржника, в даному випадку, не було. Судове рішення в частині виплати нарахованих сум не виконано, належні ОСОБА_2 . суми лише нараховані, а тому не підлягає застосуванню ч.9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до діючих норм законодавства державний виконавець зобов`язаний зазначити у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору. Також зазначив, що незважаючи на те, що боржником є Мелітопольське об`єднане УПФ України в Запорізькій області, тобто держаний орган, вказаний виконавчий лист містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення, тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності норм ЗУ «Про виконавче провадження», а не ЗУ «Про гарантії прав держави щодо виконання судових рішень». Таким чином, положення ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пунктів 1 та 3 частини 5 статі 27 ЗУ «Про виконавче провадження» в зазначеному випадку застосуванню не підлягають. Жодних доводів, з посиланням на нормативно-правові акти, які б передбачали підстави для не стягнення з боржника виконавчого збору чи про звільнення його від виконавчого збору, позивачем в позові не зазначено, а тому підстав для задоволення позову немає.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно ст. 205 КАС України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши зміст відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2,3 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №2-а-11912/11 зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з 10.11.2010 року по 10.05.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

На підставі вказаного рішення 29.09.2016 року Мелітопольським міськрайоннним судом Запорізької області видано виконавчий лист №2-а-11912/11.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунською П.М. від 05.11.2018 ВП № 57591953 в порядку ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-11912/11, виданого 29.09.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області. Цією ж постановою державного виконавця боржнику надано строк для виконання судового рішення - 10 робочих днів, стягнуто з боржника судовий збір у розмірі 14892грн, встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 постанови зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.7).

Листом від 09.11.2018 року за вих.№9730/13 Мелітопольське об`єднаного управління ПФУ в Запорізькій області повідомило, що на виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду №2-а-11912/11, 19.07.2013 року управлінням зроблено розрахунок доплати ОСОБА_2., в результаті якого нарахована сума 1050,24грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За змістом статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З аналізу зазначених норм закону вбачається, що зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Водночас, частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач у позовній заяві, стверджує, що рішення суду було виконано саме до відкриття виконавчого провадження, а тому, на його думку, у відповідача не було підстав для стягнення з нього виконавчого збору.

Проте, вказані доводи позивача є помилковими, оскільки Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області своїм розпорядженням на день відкриття виконавчого провадження рішення суду виконало лише в частині нарахування ОСОБА_1 суми 1050,24грн. В частині виплати нарахованої суми Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначено, що вказана сума буде виплачена після відповідного фінансування з Державного бюджету України, через Державну казначейську службу, оскільки фінансове забезпечення даних виплати здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Таким чином, на сьогоднішній день відповідні суми ОСОБА_1 лише нараховані, але не виплачені.

При цьому, реальне виконання рішення суду, а саме фактична виплата грошової суми станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем - 05.11.2018, не відбулася.

Стосовно посилання позивача, що рішення суду підлягає виконанню в порядку ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та не стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки пенсія є періодичним платежем, то суд погоджується з позицією відповідача та вважає, що вказаний виконавчий лист містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення, тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності норм ЗУ «Про виконавче провадження», а не ЗУ «Про гарантії прав держави щодо виконання судових рішень». Таким чином, положення ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пунктів 1 та 3 частини 5 статі 27 ЗУ «Про виконавче провадження» в зазначеному випадку застосуванню не підлягають.

Отже, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.

Суд також не приймає до уваги й доводи представника позивача в частині посилання на постанови Верховного Суду України від 24.03.2015 року та від 27.10.2015 року, оскільки вказані постанови визначають, що невиконання судового рішенні в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не можуть вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та, як наслідок, і стягнення з боржника штрафу за невиконання без поважних судового рішення в установлений державним виконавцем строк.

Однак, в даному випадку, Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області адміністративний позов подано не з приводу стягнення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин, а з приводу стягнення виконавчого збору, який стягується з боржника за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, про стягнення та розмір якого державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Інших доводів на підтвердження порушення державним виконавцем вимог закону при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з позивача виконавчого збору, Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначено не було, будь-яких підстав для звільнення позивача від виконавчого збору Закон України «Про виконавче провадження», чи будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачає.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що у відповідача станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку були відсутні, а також враховуючи обов`язок державного виконавця щодо стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 ЗУ «Про виконавче провадження», суд зробив висновок про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору від 05.11.2018 ВП № 57591953.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області, за участю третьої особи: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору по ВП №57591953 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко