Ухвала суду № 82727445, 06.06.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

06.06.2019

Провадження № 2/331/136/2019

Справа № 331/4145/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

за участю секретаря: Андрієнко С.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, 3-я особа: Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, 3-я особа: Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 березня 2015 року Жовтневим районним, судом міста Запоріжжя винесено рішення по справі № 331/7543/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Предметом позову було стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPO0RK41760244 від 06 лютого 2006 року у розмірі 84704 гривень 32 копійок. У задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної сили 10 квітня 2015 року.

19 вересня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 8076 про стягнення з нього грошових коштів за тим самим договором № ZPO0RK41760244 від 06 лютого 2006 року, але вже зі збільшеною сумою. З урахуванням наведеного, нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення грошових коштів, у стягненні яких ПАТ КБ "Приватбанк" судом було відмовлено.

Крім того, виконавчий напис № 8076 вчинений поза межами строку, передбаченого ст. 88 Закону України „Про нотаріат”. Так, у виконавчому написі № 8076 від 19 вересня 2016 року зазначено наступне: „Строк, за який провадиться стягнення, - десять років п`ять місяців дев`ятнадцять днів, а саме з 06.02.2006 року по 25.07.2016 року.”

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, за виконавчим написом № 8076 від 19 вересня 2016 року нотаріус мав право стягнути лише заборгованість, право вимоги за якою виникло не раніше 19 вересня 2013 року. Тобто, усі суми заборгованості за період з 06 лютого 2006 року до 19 вересня 2013 року стягнуті нотаріусом за виконавчим написом незаконно, з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

На підставі вищевикладеного просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни № 8076 від 19 вересня 2016 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2018 року задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 8076 від 19 вересня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості за кредитним договором № ZPO0RK41760244 від 06.02.2006 р.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна у судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву відзив відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позову. 10.05.2019 року до канцелярії суду надійшла заява приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про розгляд справи за її відсутності.

Представник Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області у судове засідання не з*явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки до суду не сповістив.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.02.2006 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № ZPO0RK41760244, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15489,00 грн. строком до 06.02.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 10 квітня 2015 року.

19 вересня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 8076 від 19 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № ZPO0RK41760244 від 06.02.2006 року та розрахунку заборгованості за договором грошових коштів станом на 25.07.2016 року у сумі 100776,87 грн. Стягнення здійснюється за період з 06.02.2006 року по 25.07.2016 року.

Олександрійським ВДВС м Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження (ВП 53976181) з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого напису № 8076, виданого 19 вересня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором у сумі 100776,87 грн.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.2 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п. 2.1, 2.2 гл. 16 цього Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача

За вимогами п.п. 3.1, 3.2 гл. 16 зазначеного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172.

Зазначеним Переліком № 1172, зокрема п. 2, передбачено, що для одержання виконавчого напису за Кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/293/15.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі потрібно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Верховного Суду по справі № 310/9293/15ц від 23.01.2018).

Дослідженням змісту спірного виконавчого напису встановлено, що приватним нотаріусом не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів. Наявні у нотаріуса документи на час вчинення ним виконавчого напису не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором.

Крім того, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що у суді перебував спір з приводу наявної заборгованості. Після набрання рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2015 року по справі № 331/7543/15-ц (Провадження №2/331/570/15) законної сили, а саме 10.04.2015 року, у Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відпали правові підстави для звернення до нотаріуса для отримання виконавчого напису, оскільки цим рішенням у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу було відмовлено.

Крім того, виконавчий напис № 8076 вчинений поза межами строку, передбаченого ст. 88 Закону України „Про нотаріат”. Так, у виконавчому написі № 8076 від 19 вересня 2016 року зазначено наступне: „Строк, за який провадиться стягнення, - десять років п`ять місяців дев`ятнадцять днів, а саме з 06.02.2006 року по 25.07.2016 року.”

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, за виконавчим написом № 8076 від 19 вересня 2016 року нотаріус мав право стягнути лише заборгованість, право вимоги за якою виникло не раніше 19 вересня 2013 року. Тобто, усі суми заборгованості за період з 06 лютого 2006 року до 19 вересня 2013 року стягнуті нотаріусом за виконавчим написом незаконно, з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про скасування виконавчого напису нотаріуса, оскільки на час його вчинення існувало рішення суду про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPO0RK41760244 від 06.02.2006 року. Також виконавчий напис було вчинено поза межами строку, передбаченого ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вказані обставини справи, те що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно стягнути на користь позивача 704,80 гривень судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, 3-я особа: Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 8076, вчинений 19 вересня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості за кредитним договором № ZPO0RK41760244 від 06.02.2006 р. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» (ЕДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: М.В. Антоненко