Ухвала суду № 82726892, 26.06.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 300/527/19

Провадження № 1-кс/300/192/2019

У Х В А Л А

26.06.2019 року смт. Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Балецького С.М., прокурора Павлючка В.Ю., володільця майна ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Павлючка Василя Юрійовича про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000138 від 23.06.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

в с т а н о в и л а :

24.06.2019 року прокурор Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Павлючок В.Ю. звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 25.06.2019 року клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків у строк до сімдесяти двох годин.

25.06.2019 року прокурором повторно подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

В заявленому клопотанні зазначено, що 23.06.2019 року біля 00-20 годин в черговій частині Воловецького ВП зареєстровано повідомлення про те, що на стаціонарному посту с.Н.Ворота Воловецького району на 717 км автотраси "Київ- Чоп" працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль марки "Форд- Мондео" н.з. НОМЕР_1 під керуванням гроадянина ОСОБА_1 , в салоні якого перебував один громадянин Судану, один громадянин Сомалі та один громадянин Ємену, які не мали при собі жодних документів на право перебування на території України.

23.06.2019 року відомості про дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019070090000138 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

В ході огляду місця події від 23.06.2019 року за адресою с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області на 717 км+ 500 м автодороги "Київ-Чоп" було виявлено та вилучено автомобіль марки "Форд- Мондео" н.з. НОМЕР_1 сірого кольору під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 поміщено в спецпакет "Національна поліція України" №7153579 та опечатано. Вилучений автомобіль поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Воловецького ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області. Також в ході огляду місця події було виявлено та вилучено у громадянина ОСОБА_1 мобільний телефон марки "Nokia" моделі 6303с, сірого кольору із карткою мобільного оператора "Life" та мобільний телефон марки "Samsung" моделі SM J330F/DS Imei: 351821/10 НОМЕР_3 , які поміщено в спец пакет "Національна поліція України" №7153577 та опечатано.

Беручи до уваги вищенаведене та враховуючи, що транспортний засіб є зніряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, міг зберегти на собі сліди його вчинення, з метою проведення повного, всебічного, неупередженого, об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, прокурор вважає за необхідне обмежити фактичного володільця та користувача вказаного транпортного засобу ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні ним на час проведення досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у такому.

Володілець майна- ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що він надає послуги "таксі" на автомобілі марки "Форд- Мондео" н.з. НОМЕР_1 . 22.06.2019 року біля 21-30 години до нього біля залізничного вокзалу м.Львів підійшли троє іноземців та замовили послугу з перевезення їх до м.Берегово Закарпатської області, на що він погодився. Він здійснював перевезення вказаних пасажирів по автодорозі сполученням "Київ-Чоп", де 23.06.2019 року був зупинений працівниками поліції на стаціонарному посту. При перевірці пасажирів виявилося, що такі не мають документів на право перебування на триторії України, про що водію відомо не було.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення володільця майна, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, слідчий суддя прийшла наступного висновку.

Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у звязку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з витягу з ЄРДР обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України стосуються того, що 23.06.2019 року о 00-20 годині на стаціонарному посту в с.Нижні Ворота Воловецького району на 717 км автотраси Київ-Чоп працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль марки "Форд- Мондео" н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в салоні якого перебували іноземці, які не мали при собі жодних документів на право перебування на території України.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Клопотання прокурора про накладення арешту на майно не містить обгрунтування мети та підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна у відповідності до вимог ст.170, 171 КПК України.

Твердження прокурора про те, що транспортний засіб міг зберегти на собі сліди вчинення злочину не містить жодної конкретизації: які саме сліди та яке значення такі можуть мати в рамках кримінального провадження.

Не доведено прокурором твердження, що транспортний засіб міг бути знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, оскільки з показів затриманих іноземних громадян вбачається, що вони самостійно замовили таксі у м.Львів для перевезення їх до м.Берегово, сплативши за цю послугу відповідні кошти.

Дані покази узгоджуються з показами ОСОБА_1 , наданими під час судового розгляду клопотання.

Щодо необхідності накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , мобільного телефону марки "Nokia" моделі 6303 с, сірого кольору з карткою мобільного оператора "Life" та мобільний телефон марки "Samsung" взагалі жодних доводів в клопотанні не зазначено.

У порушення вимог передбачених ст. 170 КПК України прокурор у клопотанні не посилається на наявність будь-яких даних про те, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та мобільних телефонів.

Не вмотивовано прокурором і доводи про те, що лише шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні буде проведено повне, всебічне, неупереджене та об`єктивне досудове розслідування, а також про те, що обмеження володільця та власника майна у користуванні, володінні та розпорядженні ними буде відповідати завданням кримінального провадження, не призведе до порушення прав фізичних чи юридичних осіб на вільне володіння своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-172, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Павлючка Василя Юрійовича про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000138 від 23.06.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів після її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено о 16-40 годині 26.06.2019 року.

Слідчий суддя Софілканич О.А.