Ухвала суду № 82726642, 27.06.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5126/19

1-кс/243/2138/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Савченко М.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката Карпова П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Юріна О.С. за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000969 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, українця, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого,-

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся слідчий СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції Юрін О.С. з клопотанням погодженим прокурором Слов`янської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_1 .

Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що наприкінці серпня 2018 року в денний час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_1 будучи особою раніше судимою та маючи не зняту і не погашену в законному порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, знаходився поблизу будинку № 2 по вул. Робочій с. Черкаське Слов`янського району Донецької області де у нього виник протиправний умисел спрямований на заволодіння майном ОСОБА_2 , яке знаходилось у домоволодінні за вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 повторно умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом наприкінці серпня 2018 року в денний час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), зайшов через хвіртку до території домоволодіння

АДРЕСА_2 , в якому на той час проживав

ОСОБА_2 до кінця свій повторний протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, наприкінці серпня 2018 року в денний час доби, ОСОБА_1 знайшов ключ від будинку та відкрив вхідні двері, до житлового приміщення за адресою: будинок АДРЕСА_2 , тим самим незаконно проник у житло, звідки викрав з приміщення прихожої кімнати телевізор марки «ВВК», модель LEM 1938, чорного кольору, вартість якого становить 833, 94 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєного кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 833,94 гривень.

14.06.2019 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278, КПК України ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно.

Слідчим зазначено в клопотанні, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків і потерпілого по справі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, а також думку підозрюваного ОСОБА_1 який просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та захисника Карпова П.П. який підтримав думку свого підзахисного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами впізнання та іншими письмовими матеріалами провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя не відхиляє доводів ані сторони захисту на користь підозрюваного, ані доводів самого підозрюваного на свою користь, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків та потерпілого.

Наявність суспільного інтересу у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, у зв`язку з чим вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так в судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема той факт, що можливий термін покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі, свідчить про загрозу втечі останнього, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваного можуть бути визнані меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарання. До того ж існує ризик впливу підозрюваного на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню з метою спонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь. Крім того перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, а тому будучи офіційно не працевлаштованим, для задоволення своїх соціально – побутових потреб може вчинити нові корисливі кримінальні правопорушення.

Аналіз вищевказаних фактичних обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, тобто на шлях виправлення не став, а систематично продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя також враховує дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_1 , той факт, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей, літніх батьків, а також інших непрацездатних осіб на утриманні не має, тобто міцні соціальні зв`язки відсутні, неодноразово судимий, а кримінальне правопорушення у якому підозрюється на теперішній час вчинив в період коли є рішення суду Краснолиманського міського суду від 30.08.2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України,

згідно якого вид покарання ОСОБА_1 обрано - позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяців вирок набрав законної сили 18.04.2019 року та на теперішній час покарання не відбуте.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України , у зв`язку з чим враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється; вік, спосіб життя та стан здоров`я ОСОБА_1 , відсутність міцності соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється від двадцяти до вісьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 4 та 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У зв`язку з чим при обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (1921 грн. 00 коп.), що складає 38 420 грн. 00 коп. та з урахуванням матеріального стану підозрюваного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов`язків, встановлених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Юріна О.С. за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000969 від 17.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів а саме: з 27 червня 2019 року по 25 серпня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - заставу у розмірі 38 420 тридцять вісім тисяч чотиристо двадцять) грн. 00 коп.

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

2) не відлучатися з м. Слов`янська та Слов`янського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі.

Попередити, що у разі невиконання даних обов`язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький