Ухвала суду № 82724113, 01.07.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11513/19

Провадження № 1-кс/344/6241/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Харуна Ю.В., слідчого Сови М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Халуса М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019090010002168 від 26.06.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначила, що 25.06.2019 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Тисменицька зі сторони вул. Юності в напрямку вул. В.Івасюка в м. Івано-Франківську. Надалі, неподалік АЗС «ОККО», що по вул. Тисменицька в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 , під час руху вказаним транспортним засобом, розпочав створював аварійні ситуації для водія ОСОБА_2 , який в цей час, рухався вказаною ділянкою дороги в попутному напрямку, керуючи автомобілем марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи рух вказаним транспортним засобом по вул. Тисменицька в м. Івано-Франківську, здійснив маневр повороту праворуч в напрямку вул. В.Івасюка, після чого здійснив зупинку автомобіля ближче до правого краю проїзної частини вул. В.Івасюка та перебуваючи в салоні свого транспортного засобу став очікувати потерпілого ОСОБА_2 . Надалі, у вказаний час та місці, ОСОБА_1 , виявивши автомобіль марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого завершивши маневр повороту праворуч із вул. Тисменицька та продовжуючи рух по вул. В.Івасюка в напрямку вул. Гната Хоткевича, вийняв предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді пістолету. При зближенні із вказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 , грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, діючи умисно, з хуліганських мотивів, в громадському місці, здійснив декілька пострілів із предмету схожого на пістолет в напрямку автомобіля «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 чим здійснив його пошкодження. В цей час потерпілий ОСОБА_2 керуючи вказаним транспортним засобом продовжив рух по вул. В.Івасюка в напрямку вул. Гната Хоткевича. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свої неправомірні дії, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. В.Івасюка в напрямку вул. Гната Хоткевича, під час здійснення випередження попутного автомобіля марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді пістолету, здійснив декілька пострілів в напрямку водія вказаного автомобіля чим здійснив його пошкодження.

26 червня 2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 27 червня 2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може скритися; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомо про місце їх перебування; вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки 28.11.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 скеровано обвинувальний акт до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч. 1, 2 ст. 190 КК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді домашнього оарешту, особистого зобов`язання та особистої поруки не можливо, оскільки такі види запобіжних заходів не виключатимуть ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду та впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у ході спілкування з останніми.

Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, зазначивши, що у нього на утриманні перебуває 5 неповнолітніх дітей та матір, 1944 року народження, яка перенесла інсульт та потребує сторонньої допомоги.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п”ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 4 ст. 296 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показанням потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколами огляду місця події, протоколами впізнання особи за фотознімками та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, одружений, має на утриманні 5 малолітніх дітей та раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, обставини вчинення злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання підозрюваного на те, що у нього на утриманні перебуває матір, 1944 року народження, яка перенесла інсульт та потребує сторонньої допомоги, оскільки вони належними доказами не підтверджені.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 24 серпня 2019 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 24 серпня 2019 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з потерпілим та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Харуна Ю.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2019 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.