Рішення № 82723905, 13.06.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20601/18

Провадження № 2/344/2125/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Представник Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до інформації наданої Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, гуртожиток на АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади міста Івано-Франківська і перебуває в управлінні КП "Дирекція замовника". Приватизація кімнати НОМЕР_1 у зазначеному гуртожитку не проводилася. Згідно наданої КП "Дирекції замовника" 11.12.2018 року виписки №02905 з будинкової книжки про реєстрацію та склад сім"ї, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку на АДРЕСА_1 з 30.08.1994 року. КП "Дирекції замовника" неодноразово було обстежено кімнату АДРЕСА_1 на предмет фактичного проживання в ній зареєстрованих осіб та встановлено, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, не з"являється за місцем постійної реєстрації. Вже більше року в кімнаті НОМЕР_1 постійно проживає ОСОБА_2 .

На підставі встановлених фактів відсутності ОСОБА_1 за місцем її реєстрації комісією були складені акти від 05.12.2017 року, 30.05.2018 року, 30.07.2018 року, 17.09.2018 року. Таким чином підтверджено відсутність відповідача в період з грудня 2017 року по грудень 2018 року за місцем реєстрації. Місце фактичного проживання або перебування ОСОБА_1 невідомі.

Представник позивача вимоги заявленого позову підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі (а.с. 28).

Відповідачка в судове засідання не з`явилась з не відомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про день та час слухання справи(а.с. 30).

З урахуванням думки представника позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права користування нерухомим майном внаслідок чого представник Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позивається про його відновлення, шляхом визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Як вбачається з листа Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради від 30.11.2018 року №11.1-07/1239, гуртожитокна АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади міста Івано-Франківська і перебуває в управлінні КП "Дирекція замовника". Приватизація кімнати НОМЕР_1 у зазначеному гуртожитку не проводилася(а.с.5).

Відповідно до виписки №02905 з будинкової книжки про реєстрацію та склад сім"ї ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Відповідно до акту обстеження житлового приміщення кімнати АДРЕСА_5 від 05.12.2017 року, 30.05.2018 року, 30.07.2018 року, 17.09.2018 року встановлено, що станом на 05.12.2017 року в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку на АДРЕСА_1 Б зареєстрована одна особа ОСОБА_1 - донька померлого квартиронаймача - ОСОБА_3 . Станом на 05.12.2017 року кімната НОМЕР_1 не перебуває у приватній власності зареєстрованої особи. На час обстеження у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку знаходився ОСОБА_2 , який має реєстрацію постійного місця проживання від 08.06.1999 року за адресою: АДРЕСА_6 . З його слів стало відомо, що ним було проведено поховання ОСОБА_3 в результаті чого в нього залишились ключі від кімнати, яку він займає на даний час без відповідних документів на поселення. Сусіди кімнат №319, 329, 323,327 підтверджують факт не проживання ОСОБА_1 за постійним місцем своєї реєстрації по кімнаті НОМЕР_1 вже близько десяти років. Про теперішнє проживання ОСОБА_1 сусідам нічого не відомо (а.с.7-10).

Згідно копії свідоцтва про поховання виданого ОСОБА_2 , вбачається, що останній 27.03.2017 року здійснив поховання ОСОБА_3 (а.с.10 зворот).

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК Україн на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 6 ЖК України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно ст. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 64 Житлового кодексу УРСР встановлено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки, відповідачка не проживає у вищевказаній квартирі, понад строки встановлені законодавством, а тому її слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № НОМЕР_1 гуртожитку на АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 150 ЖК України, ст.ст. 242, 317, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-80 ЦПК України, ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 - задоволити.

Визнати ОСОБА_1 , такою, що втратила право на користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 01.07.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.