Ухвала суду № 82723677, 27.06.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1141/18

Провадження № 1-кп/419/72/2019

УХВАЛА

27 червня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря – Московченко О.В.,

прокурора – Перової Н.В.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – Циби Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новоайдарського районного суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 .

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та у зв`язку із цим може переховуватися від суду, вчинити інші злочини.

Вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, просили змінити його на менш суворий, потерпілого, який у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду, суд прийшов до наступних висновків.

28.01.2019 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.03.2019 року включно.

26.03.2019 року запобіжний захід продовжено до 24.05.2019 року включно.

10.05.2019 року запобіжний захід продовжено до 08.07.2019 року включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

При розгляді питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Зокрема, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, максимальне покарання передбачене за один із них - позбавлення волі строком до 7 років, наявність численних судимостей та той факт, що за час розгляду справи до суду надійшло ще два обвинувальні акти відносно ОСОБА_2 , відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання та проживання неподалік від т.з. лінії розмежування з тимчасово непідконтрольною органам державної влади територією, недотримання обвинуваченим ОСОБА_2 його процесуальних обов`язків, у зв`язку із чим суд, змушений був постановляти ухвалу про привід обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у вигляді можливості з боку обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, при цьому попередньо обраний запобіжний захід не зміг запобігти цим ризикам, а закінчити розгляд даного провадження у зв`язку із заявленою прокурором необхідністю зміни обвинувачення до 08.07.2019 року неможливо.

Тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 183, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 27.06.2019 року до 25.08.2019 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов`язковою для виконання і оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій особі «Старобільського слідчого ізолятора».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Мартинюк В.Б.