Рішення № 82720209, 20.06.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 591/278/19

Провадження № 2/487/1476/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20.06.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участі секретаря Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Військової частини А1476 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

16.01.2019 року Військова частина А1476 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4234,97 грн. Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2019 року справу передано на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва за підсудністю. 02.04.2019 року матеріали зазначеної справи надійшли до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 10.05.2019 року закрите підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20.06.2019 року.

Позовні вимоги мотивувані тим, що протягом 2015-2016 років відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині - польова пошта В1060. Згідно наказу командира частини від 30.04.2015 р. №30 був зарахований до списків особового складу і призначений на посаду старшого майстра – номера обслуги 4 обслуги 2 реактивного артилерійського взводу 12 реактивної артилерійської батареї 4 реактивного артилерійського дивізіону. ОСОБА_1 на період проходження військової служби був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном. ОСОБА_1 вчинив втрату (розкрадання) державного військового майна (речового майна), яке було видано військовослужбовцю у користування, чим заподіяв матеріальну шкоду державі, в особі військової частини А1476, на загальну суму 4234,97 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 1921,00 грн.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач до судового засідання не з`явився, хоча про час і місце засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено що, протягом 2015-2016 року відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині - польова пошта В1060. Згідно наказу командира частини від 30.04.2015 р. №30 був зарахований до списків особового складу і призначений на посаду старшого майстра – номера обслуги 4 обслуги 2 реактивного артилерійського взводу 12 реактивної артилерійської батареї 4 реактивного артилерійського дивізіону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідач на період проходження військової служби був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном.

Відповідно до картки обліку військового майна особистого користування № 239 від 29.04.2015 (Додаток 2), Атестату № 70 (Додаток 3), та роздавальної відомості № 2369 (Додаток 4), накладної №2835 від 18.01.2016 року (Додаток 5), солдат ОСОБА_1 , Міністерством оборони України в особі командира військової частини - польова пошта В1060 (на даний час військова частина А1476) був забезпечений речовим майном, згідно визначених норм, зокрема в особисте користування йому було видано: штани утеплені польові нового зразку - 1 шт., флягу алюмінієву -1 шт., чохол до фляги - 1 шт., шарф-трубу - 1 шт., рюкзак військовий (Польща) – 1 шт., пляжка латунка з символом України – 1 шт., ремінь поясний – 1 шт., рушник - 1 шт., куртку утеплену польову нового зразку – 1 шт., ремінь брючний – 1 шт., білизну теплу трикотажну - 1 к-т, рукавиці - 1 пара, костюм польовий н/з 1 к-т.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державною власністю.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХГУ, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551 - XIV (далі Статутів), зобов`язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, не допускати протиправних дій, берегти державне майно.

Особи, що посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягуються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» 23.06.95р. № 243/95-ВР (надалі - Постанова ВРУ № 243/95-ВР), закріплено, що відповідно до Конституції України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані зобов`язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до ст.ст. 3, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. ст. 9, 11, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. п. 5, 13, 14, 15, «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року, солдат ОСОБА_1 відповідав за утримання в готовності до застосування та збереження державного майна, що довірене йому; його комплектність, наявність та якісний стан; недопущення випадків його псування та нестач; вжиття необхідних заходів для боротьби з нераціональним його витрачанням, втратою, нестачею, псуванням і розкраданням.

Пунктом 2 постанови ВРУ № 243/95-ВР визначено, військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливо - мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Пунктами 3, 32 постанови КМУ №1444 від 28.10.2004 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), передбачено наступне - речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майна непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно. До інвентарного майна належать теплі та постільні речі, табірні та спеціальні намети, спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування, засоби індивідуального захисту, санітарно-господарське майно, спортивний інвентар та музичні інструменти. Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (експлуатацію).

Разом з тим, фактичні обставини справи та надані належні документальні докази свідчать про те, що відповідач солдат ОСОБА_1 грубо порушивши вище зазначені вимоги законодавства, вчинив втрату (розкрадання) державного військового майна (речового майна), яке було видано військовослужбовцю у користування, чим заподіяв матеріальну шкоду державі, в особі військової частини А1476. Необхідність стягнення матеріальної шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача, зумовлена: систематичним вживанням алкогольних напоїв, у зв`язку із чим і було втрачено речове військове майно, яке було видане у користування Відповідачу.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктами 2, 3, 4 частини 1 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, яке затверджене постановою ВРУ від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР передбачено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна. Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної їх поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вини у заподіянні шкоди. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Згідно п. 14 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 р. № 880 «Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості»:

- у п`ятикратному розмірі відшкодовується винними особами інвентарні речі: плащ-палатка бавовняна, мішок спальний, казанок металевий, фляга металева і поліетиленова, казанок комбінований; спеціальний одяг і взуття: куртка і брюки утеплені усіх найменувань.

Відповідно до довідки-розрахунку про утримання коштів з військовослужбовця військової частини – польова пошта В1060 солдата ОСОБА_1 за втрату інвентарного речового майна №86 від 19.01.2016 року вбачається, що вказаним військовослужбовцем не здано інвентарне речове майно на загальну суму – 1100,61, при цьому вартість майна із урахуванням кратності в цілому становить 5466,79 грн.

Згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань №32 від 15.01.2019 року, виданого помічником командира з фінансово-економічної роботи – начальником фінансово-економічної служби військової частини А1476, добровільно відшкодував кошти державі в особі військової частини – польова пошта В1060 у сумі 1231,82 грн. за втрачене інвентарне речове майно.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В1060 №14 від 19.01.2016 року солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічмана, старшого мічмана) складу у разі невиконання службових обов`язків) пункту 1 частини 8 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» з 19 січня 2016 року виключений зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Заводського РВК м. Миколаїв.

Крім того, на момент виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, згідно довідки - розрахунку № 86 від 19.01.2019 за солдатом ОСОБА_1 рахувалось речове майно, термін носіння якого не закінчився, а саме: куртка польова утеплена нового зразка - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., білизну теплу трикотажну - 1 к-т, рукавиці - 1 пара, костюм польовий нового зразка - 1 к-т., на загальну суму 1233,40 грн.

Згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань №32 від 15.01.2019 року, виданого помічником командира з фінансово-економічної роботи – начальником фінансово-економічної служби військової частини А1476, добровільно відшкодував кошти державі в особі військової частини – польова пошта В1060 у сумі 1231,82 грн. за речове майно термін носіння якого не закінчився, чим в повному обсязі погасив заборгованість за речове майно, термін носіння якого не закінчився.

Відповідно до п. 29 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМУ № 1444 від 28.10.2004 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), у разі звільнення військовослужбовця за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з них з урахуванням зносу.

Зважаючи на ті обставини, що солдат ОСОБА_1 був звільнений з військової частини - польова пошта В1060 (А1476) у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків (за службовою невідповідністю) військова частина має право на утримання з останнього вартості предметів інвентарного речового майна, з урахуванням кратності у сумі 4234, 97 грн.

Таким чином, колишній військовослужбовець військової частини А1476 згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів повинен відшкодувати державі - в особі військової частини А1476 кошти вартості за втрачене речове майно, несплачених після виключення зі списків особового складу частини, у сумі 16899 грн. 80 коп.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні належні та допустимі докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, в зв`язку з чим позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Військової частини А1476 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь військової частини А1476 (код ЄДРПОУ 24983349, р/р НОМЕР_2 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Сумській області) матеріальну шкоду в сумі 4234 (чотири тисячі тридцять чотири) гривні 97 копійок.

Сягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь військової частини А1476 (код ЄДРПОУ 24983349, р/р НОМЕР_2 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Сумській області) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя : Гаврасієнко В.О.