
Справа № 471/417/19
2-з/467/10/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кірімової О.М.
з участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, Фермерське господарство "Едем" про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
Перший заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук К.Б., Фермерське господарство "Едем" про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок.
Підставою позову прокурор зазначав порушення відповідачами вимог законодавства щодо встановленого мораторію на відчуження земельних часток (паїв).
Водночас позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що були предметом оспорюваних ним правочинів, та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок, відповідачам вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового спірних земельних ділянок, їх поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, а також проводити на спірних земельних ділянках будь-які будівельні роботи.
Прокурор посилався на те, що з метою приховання незаконності угод відповідачі - набувачі пайових земель одразу здійснили обмін земельних ділянок між собою та мають змогу відчужити земельні ділянки, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист інтересів держави та виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України про розгляд заяви учасники справи не повідомлялися, з огляду на відсутність необхідності виклику особи, яка подала заяву.
За такого, суд перевіривши заяву про забезпечення позову на відповідність вимогам цивільного процесуального закону України, прийшов до наступного.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України підставою забезпечення позову є можливість ускладнення чи неможливість у майбутньому виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що прямо слідує із положень частини 3 статті 152 ЦПК.
Необхідність вирішення цього питання випливає також з положень статті 10 ЦПК, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.
Отже, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду справи та виконання такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя), з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 2 грудня 2006 року).
При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.
Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор оспорює законність договорів міни земельних ділянок площею 0,01 га, 10,1831 га та 7,2684 га з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 000 НОМЕР_3 0059, 4821484800:09:000:0441.
Прокурор посилається на те, що зазначені вище правочини вчинені з порушенням вимог земельного законодавства та діючого мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, а тому є недійсними. Наслідком недійсності правочину є двостороння реституція.
Отже предметом позову прокурора є правовідносини щодо набуття права власності на землю.
Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.
В порядку забезпечення позову прокурор вважав необхідним тимчасово обмежити відповідачів у праві розпорядження спірним майном з передачею прав на цю землю у будь-який спосіб та реєстрацією речових прав, а також змінювати об`єкт спору (змінювати цільове призначення, проводити поділ, об`єднання, здійснювати будівельні роботи), що є складовою оспорюваного права власності.
Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не може вважатись не співмірним заявленим вимогам, як то вважав суд першої інстанції.
Спір щодо земельних ділянок є реальним, носить матеріальний характер, титульними володільцями спірного майна (власниками) є відповідачі.
Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.
Необхідність збереження правового статусу та стану спірних ділянок, який існує, принаймні на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦК.
Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).
Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним прокурором у заяві.
Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельними ділянками їх теперішніми власниками в існуючих розмірах за їх цільовим призначенням.
Тимчасове обмеження у розпорядженні спірними ділянками на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки таке обмеження встановлюється в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Додатковий механізм захисту прав відповідачів при вжитті заходів забезпечення позову передбачено статтею 154 ЦПК.
За такого суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог даної заяви про забезпечення позову, оскільки, накладення арешту є досить надмірним заходом втручання у права відповідачів.
Щодо вимоги прокурора про стягнення із відповідачів на його користь судового збору за подану ним заяву, то суд вважає таку передчасною, дане питання, в силу ст. 141 ЦПК України, необхідно вирішувати під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 149-154, 258 -260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити відчуження земельних ділянок в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на ці ділянки, зміни розмірів та цільового призначення землі, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих земельних ділянок:
- площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_1 ;
- площею 10,1831 га з кадастровим номером НОМЕР_4 ;
- площею 7,2684га з кадастровим номером НОМЕР_5 , які розташовані в межах Улянівської сільської ради Братського району Миколаївської області
Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.
В задоволенні інших частин вимог заяви про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач:
Прокуратура Миколаївської області (вул. Спаська, 28 м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 02910048).
Відповідачі:
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_1 );
ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_2 );
ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце проживання АДРЕСА_1 )
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова
Судове рішення № 82718931, Арбузинський районний суд Миколаївської області було прийнято 01.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/417/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: