Вирок № 82718616, 27.06.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7082/17

1-кп/214/97/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

за участю:

прокурора - Ламана С.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

його представника - адвоката Тімофєєва А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

його захисника - адвоката Єрунової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця ВЧ А3283, учасника бойових дій, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 04 жовтня 2017 року, у вечірній час доби, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, прибув до місця свого проживання, розташованого у квартирі АДРЕСА_3 , де в той час на кухні вказаної квартири знаходилась його дружина ОСОБА_5 , яка разом з ОСОБА_1 та їх спільним знайомим ОСОБА_6 вживали спиртні напої, під час вживання яких ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 вийшла із квартири на сходовий майданчик між 2-м та 3-м поверхом, де стала палити цигарки, а ОСОБА_2 залишився на кухні квартири разом з ОСОБА_6 , під час спілкування з яким дізнався, що ОСОБА_1 є коханцем його дружини, що викликало у ОСОБА_2 почуття ревнощів до дружини, внаслідок чого у нього раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів, після чого, діючи з цією метою, ОСОБА_2 взяв з поверхні тумби, яка знаходилась на кухні, кухонний ніж та підшукавши собі, таким чином, знаряддя злочину, вийшов з квартири до дружини та ОСОБА_1 , де приблизно о 19 годині 04 жовтня 2017 року, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів ревнощів до своєї дружин ОСОБА_5 , утримуючи рукоятку кухонного ножа у лівій руці, умисно завдав зі значною силою ОСОБА_1 , який стояв звернутим до нього обличчям на сходовому майданчику між 2-м та 3-м поверхом, клинком зазначеного кухонного ножа 4 удари в ділянки обох нижніх кінцівок та 2 удари в ділянку живота, не переслідуючи за мету спричинення ОСОБА_1 смерті, після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 , бажаючи припинити протиправні дії ОСОБА_2 , почали намагатись відібрати у нього ніж, а ОСОБА_6 , який вибіг із квартири на шум бійки, діючи з тією ж метою, умисно завдав ОСОБА_2 не менше двох ударів дерев`яним табуретом, який взяв у квартирі, в ділянку голови, після чого ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії та вибіг з під`їзду будинку на вулицю, а ОСОБА_1 бригадою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до хірургічного відділення КЗ «Криворізька міська лікарня №5» ДОР, де йому було надано медичну допомогу.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №1853 від 06.11.2017 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді непроникаючої колото-різаної рани живота ліворуч, верхньої та середньої третини лівого стегна та правого стегна у верхній третині, які, кожні окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я та тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки праворуч, що проникає в черевну порожнину з явищами внутрішньочеревної кровотечі, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та підтвердив усі обставини його вчинення, що викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд не карати його суворо та не позбавляти волі, оскільки він зробив для себе належні висновки, а також, що на його утриманні перебувають двоє його малолітніх дітей, які проживають разом з ним, пояснивши при цьому, що 04 жовтня 2017 року він прибув до м. Кривого Рогу із зони проведення АТО, зателефонував своїй дружині та приїхав за місцем свого проживання, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , там його зустріла дружина та повідомила йому, що їм необхідно розлучитись, так як у неї є інший чоловік, він забрав дітей та пішов з ними гуляти, потім він знову зателефонував дружині, яка запросила його до вказаної квартири, повідомивши, що його чекає сюрприз, коли він повернувся, то побачив у квартирі двох людей - потерпілого та його товариша ОСОБА_7 , потерпілий сказав йому, що тепер він проживає у квартирі разом із його дружиною, після чого разом із дружиною вийшов із квартири до під`їзду, тоді він схопив ножа, вибіг з квартири до під`їзду та побачив, що потерпілий обнімається з його дружиною, він наказав потерпілому припинити, раптом іззаду його вдарив по голові табуретом ОСОБА_8 , який разом з потерпілим почали бити його ногами, він упав на коліна та почав розмахувати ножем, який не випускав із руки та бити ним у різні сторони, а другою рукою він захищав голову, тому не бачив, як вдарив ножем потерпілого, потім він побачив у себе на руці та на полу під`їзду кров, після чого він викинув ножа, вибіг на вулицю та викликав поліцію. Він дуже жалкує з приводу вчиненого, розуміє, що не треба було так робити, що виною всьому були ревнощі до дружини, однак уважає, що також і потерпілий винен у тому, що він накоїв, оскільки останній спровокував його, повідомивши, що тепер саме він живе з його дружиною та є хазяїном у квартирі, тому обвинувачений не визнав пред`явленого до нього з боку потерпілого цивільного позову.

Потерпілий у судовому засіданні свій позов підтримав у повному обсязі та в його обґрунтування пояснив, що витратив багато грошей на лікування, під час лікування не працював, при цьому дуже боявся, що після ударів ножем він помре, що він витратив свої гроші та час для відвідувань судових засідань, при цьому повідомив, що квитанцій на підтвердження витрат на лікування у нього не збереглося.

Окрім показань обвинуваченого та потерпілого, судом були досліджені письмові документи, які задовільно характеризують особу обвинуваченого за місцем проживання та позитивно - за місцем проходження служби, підтверджують відсутність у нього судимості, документи, які підтверджують, що обвинувачений має статус учасника бойових дій та має на утриманні двох малолітніх дітей, які на цей час проживають разом з ним, а також відповідні медичні довідки, які свідчать про те, що обвинувачений під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває (а.с.117-122, 124-126).

Суд, ураховуючи думки всіх учасників судового провадження, повне визнання обвинуваченим вини, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та впевнився у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавленим права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому, враховуючи думку прокурора, потерпілого та його представника, обвинуваченого та його захисника, у відповідності до положень ст. 349 КПК України вважає достатнім дослідження наступних доказів: показань обвинуваченого та показань потерпілого в обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди, а також письмових документів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем свого проживання та позитивно - за місцем проходження служби, раніше не судимий, має статус учасника бойових дій та має на утриманні двох малолітніх дітей, які на цей час проживають разом з ним, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, визнаються щире каяття останнього, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, судом визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд, ураховуючи викладені вище обставини у своїй сукупності, вважає, що обвинуваченому повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ч. 1 ст. 75 КК України, позаяк приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Щодо пред`явленого до обвинуваченого з боку потерпілого цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, в якому останній просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь 30000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Виходячи з положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи членів її сім`ї, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди, суд ураховує глибину душевних страждань потерпілого, пов`язаних з його душевним болем, викликаним отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння, негативні наслідки, які виникли в результаті таких ушкоджень та є тривалими, що безперечно порушило його звичний склад життя та потребувало додаткових зусиль для його організації, а також поведінку самого потерпілого під час події, яка викликала обурення обвинуваченого та яка, на думку суду, безперечно мала негативний вплив на його психічний стан, тому суд уважає, що у зв`язку з цим розмір моральної шкоди повинен бути зменшеним до 10000 грн.

У відповідності до положень ст. 144 ЦПК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого судові витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позову, що становить 1000 грн.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту втратив свою дію.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або місця служби.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. у рахунок відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу, а всього стягнути 11000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази - фрагмент рукоятки ножа, слід низу взуття, фрагмент паперового згортку та змиви речовини бурого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Криворізького ВП КВП за квитанцією № 0565/17, знищити після набрання вироком законної сили, ДВД диск з відеозаписом слідчих експериментів зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя В.В. Попов.