Постанова № 82717770, 25.06.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9731/19

Провадження № 3/161/2801/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянин України, освіта середня-спеціальна, одружений, має двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, працює слюсарем у ПАТ «АТМ»,, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.06.2019 року, близько 22.00, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , яке виразилось у застосуванні фізичної сили відносно останньої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 03.06.2019 року у вечірню пору доби, коли він прийшов до себе додому, у нього виник конфлікт з донькою. Остання не прибрала вдома та мала намір йти гуляти, попри його заборону. Надалі, коли донька виходила з кімнати в коридор, він схопив її рукою за шию, щоб зупинити і в цей момент донька крикнула від болю. Ствердив, що умисно завдати доньці тілесні ушкодження він наміру не мав.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Диспозиція ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пункти 14 та 17 вищевказаної норми національного законодавства дають визначення термінів «психологічне насильство» та «фізичне насильство».

Так, психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, остання щодо конфлікту, який виник у неї з батьком 03.06.2019 року близько 22:00 год. вказала наступне. Суперечка з ОСОБА_3 виникла з приводу ведення побуту, а саме: через те, що вона не поскладала його речі. В той момент, коли вона мала намір вийти з кімнати, де також знаходився її батько, останній зі спини схопив її за шию і міцно стиснув. Від відчуття болю вона викрикнула, після чого ОСОБА_3 її відпустив. З даного приводу вона звернулася в ВОДТМО, де їй надали медичну допомогу, а також встановили діагноз «забій, розтягнення м`язів шиї». Зазначила, що домашнє насильство відносно неї батько вчиняє не вперше, а тому просила притягнути його до адмінвідповідальності (а.с. 5).

Факт отримання ОСОБА_2 травм, у вигляді «забою та розтягнення м`язів шиї», підтверджується консультативним висновком спеціаліста ВОДТМО від 04.06.2019 року, у якому також зазначено, що за результатами огляду, пацієнту рекомендовано звернутися за консультацією до лікаря-невропатолога (а.с. 6).

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

-рапортом чергового Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 04.06.2019 року про отримання повідомлення від лікаря «Обильчук» (лікаря ВОДТМО), який повідомив про факт звернення до медичного закладу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій було встановлено діагноз «забій, розтягнення м`язів шиї». Особою, яка нанесла тілесні ушкодження є її батько ОСОБА_3 (а.с. 2);

-заявою ОСОБА_4 (матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружини ОСОБА_3 ) у якій вона просила притягнути до відповідальності свого чоловіка, який 03.06.2019 року близько 22:00 год., за місцем свого проживання наніс тілесні ушкодження їх спільній доньці у вигляді «забою та розтягнення м`язів шиї». У цій же заяві ОСОБА_4 зазначила, що такі дії зі сторони ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 вчинялися неодноразово (а.с. 4).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 вчинив фізичне насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилося у заподіянні останній тілесних ушкоджень, а тому в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, встановлені судом під час розгляду даної справи, ОСОБА_3 надані не були.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_3 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_3 слід також стягнути судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

На підставі ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., за наступними реквізитами: банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211256026001.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська