Рішення № 82715685, 01.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2019 року № 640/4022/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СТБ-Партнер» до Головного управління ДФС у м. Києві (Відповідач-1) Державної фіскальної служби України (Відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТБ-Партнер» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160, код ЄДР: 34293547) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати:

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 1067321/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2019 № 1070138/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 1067319/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 1067320/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2019 № 1070816/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2019 № 1070815/34293547;

рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2019 № 1070840/34293547;

2) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ«СТБ-Партнер» від 06.12.2018 № 1, № 2, № 4, № 5, № 6 та № 8 в ЄРПН датою їх фактичного подання, а податкову накладну № 3 - станом на 06.12.2018.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що є платником ПДВ з 07.04.2006. Між ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» та АТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» було оголошено процедуру закупівлі теплообмінників, кондиціонерів повітря, холодильного обладнання та фільтрувальних пристроїв (блоки очищення газу) (ідентифікатор закупівлі на сайті закупівель UA-2018-07-03-000637-c).

За результатами проведення закупівлі протоколом замовника № 173-р від 01.08.2018 пропозиція ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» була визнана найбільш економічно вигідною, а 21.08.2018 сторони уклали договір № 18080000366. Специфікацією сторони визначили наступний товар, що підлягав поставці загальною вартістю 3 240 000,00 грн. у т.ч. ПДВ : блок очищення газу "FS-H-80/100-200-6.3-5" у кількості 1 комплекту; блок очищення газу "FS-H-100/150-250-6.3-5" у кількості 4 комплектів; блок очищення газу "FS-H-50/80-150-6.3-5" у кількості 2 комплектів.

Позивач зазначає, що на виконання зобов`язань за договором, товар був переданий покупцю та прийнятий останнім 06.12.2018 за видатковими накладними, актами приймання продукції, довіреністю та ТТН (т.1, а.с. 6).

При цьому, позивач звертає увагу, що для виготовлення зазначених блоків очищення газу позивач придбав матеріали та комплектуючі у низки постачальників (т.1, а.с. 6). Позивач також акцентує увагу, що детальне та пооб`єктне використання придбаних у постачальників матеріалів та комплектуючих викладено у попередніх калькуляціях (т.1, а.с. 7).

Крім того, як зазначає позивач, умовами договору передбачено, що оплата проводиться не раніше 35 та не пізніше 45 календарних днів з дати поставки. Не підтвердження реєстрації податкових накладних є відкладальною умовою для здійснення розрахунків.

Позивач звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.10. ПК України ним 06.12.2108 були сформовані податкові накладні №№ 1 - 6, № 8 відповідно на суми: 90 000,00 грн. ПДВ, 90 000,00 грн. ПДВ, 90 000,00 грн. ПДВ, 90 000,00 грн. ПДВ, 56 000,00 грн. з ПДВ, 56 000,00 грн. з ПДВ, 68 000 грн. з ПДВ. Податкові накладні надіслані для реєстрації в ЄРПН.

Однак, відповідно до квитанцій: від 27.12.2018 (відносно п/н №1), від 27.12.2018 (відносно п/н №2), від 28.12.2018 (відносно п/н №3), від 28.12.2018 (відносно п/н №4), від 28.12.2018 (відносно п/н №5), від 28.12.2018 (відносно п/н №6), від 28.12.2018 (відносно п/н №8) платника податків повідомлено про зупинення реєстрації п/н. Підставою для зупинення реєстрації у всіх випадках визначено: податкова накладна відповідає вимогам п/п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платникам податків», у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Так, відповідно до повідомлення № 12 від 30.01.2019 (відносно п/н № 1) були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 54 документи та пояснення (т.1, а.с. 9-10).

Відповідно до повідомлення № 14 від 31.01.2019 (відносно п/н № 2 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 48 документів та пояснення (т.1, а.с. 10-11).

Відповідно до повідомлення № 11 від 30.01.2019 (відносно п/н № 3 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 48 документів та пояснення (т.1, а.с. 11-12).

Відповідно до повідомлення № 10 від 30.01.2019 (відносно п/н № 4 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 54 документи та пояснення (т.1, а.с. 12-14).

Відповідно до повідомлення № 3 від 04.02.2019 (відносно п/н № 5 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 43 документи та пояснення (т.1, а.с. 14-15).

Відповідно до повідомлення № 2 від 04.02.2019 (відносно п/н № 6 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 51 документ та пояснення (т.1, а.с. 15-17).

Відповідно до повідомлення № 4 від 05.02.2019 (відносно п/н № 8 були надані дозвільні документи, договір на поставку контрагенту продукції, видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, а також первинні документи щодо придбання матеріалів та комплектуючих у контрагентів, за рахунок яких сформовано предмет поставки, всього надано 48 документів та пояснення (т.1, а.с. 17-18).

Однак, як зазначає позивач, у відповідь були отримані оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

В якості підстав прийняття таких рішень, Відповідачем-1 зазначено начебто ненадання платником податків копій документів, а саме - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також розрахункових документів.

Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки фактично операції з поставки виконані, наявні всі первинні документи, які були надані Відповідачу-1 після зупинення реєстрації податкової накладної. Водночас, як звертає увагу позивач, ним були надані і первинні документи, що підтверджують придбання комплектуючих та інших матеріалів, з яких формувався предмет поставки, у т.ч. калькуляції, однак вказані документи взагалі залишились поза межами оцінки Відповідача-1.

Позивач також звертає увагу, що у зв`язку із зупиненням реєстрації п/н так і не було зазначено конкретних документів, які необхідно надати або яких недостатньо. Рішення про відмову у реєстрації взагалі містять загальні посилання.

Позивач також звертає увагу на те, що (т.1, а.с. 26) оскаржив вказані рішення до ДФС України. Зокрема, засобами телекомунікаційного зв`язку позивачем були надіслані скарги: № 53 від 05.02.2019 відносно рішення № 1067321/34293547 від 04.02.2019; № 56 від 07.02.2019 відносно рішення № 1070138/34293547 від 06.02.2019; № 54 від 06.02.2019 відносно рішення № 1067319/34293547 від 04.02.2019; № 55 від 06.02.2019 відносно рішення № 1067320/34293547 від 04.02.2019; № 58 від 08.02.2019 відносно рішення № 1070816/34293547 від 07.02.2019; № 64 від 11.02.2019 відносно рішення № 1070815/34293547 від 07.02.2019; № 65 від 12.02.2019 відносно рішення № 1070840/34293547 від 07.02.2019. До скарг також були надані пояснення та документи. Однак, рішеннями ДФС України скарги залишено без задоволення, а по скарзі № 58 від 08.02.2019 взагалі не отримано відповіді. Підставою для прийняття таких рішень зазначено відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт.

Однак, як і у попередніх випадках прийняття рішень відповідачем-1, так і не зазначено, яких конкретно документів недостатньо, не конкретизовано обставини відмови у реєстрації п/н.

Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Позиція Відповідача-1.

Відповідач-1 не надав відзиву на позов, хоча копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позову та додатків до нього, отримана 26.03.2019.

Позиція Відповідача-2.

Відповідач-2 не надав відзиву на позов, хоча копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позову та додатків до нього, отримана 26.03.2019.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Запропоновано відповідачам надати з дотриманням вимог ст. 162 КАС України відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі із наданням доказів на підтвердження правомірності рішення, вчинених дій / допущеної бездіяльності або заяву про визнання позову.

Позивач неодноразово звертався із клопотаннями про пришвидшення розгляду справи.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується статус позивача як платника ПДВ, укладання та виконання позивачем вищезгаданого договору, формування податкових накладних, їх направлення для реєстрації в ЄРПН, зупинення реєстрації відповідно до вищезгаданих квитанцій, надання позивачем документів та пояснень, прийняття оскаржуваних рішень та рішень ДФС України про відмову у задоволенні скарг позивача, а відтак вказані обставини є встановленими та суд не вбачає необхідності знову їх повторювати.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 201.16. ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117), яка набрала чинності 22.03.2018, та власне критеріїв, визначених у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 (далі - Критерії ризиковості платника податків; Критерії), пунктом 1.6. Критеріїв визначено такий критерій «Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Водночас, відповідно до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються, крім іншого: номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У взаємозв`язку з наведеним, слід додати наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки рішень та дій суб`єктів владних повноважень визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, крім іншого: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо.

Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаних норм у сукупності дає підстави для висновку, що суб`єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення чи дій, посилатися на докази та обставини, які не враховувалися ним при ухваленні рішення чи вчиненні дій, тобто вчинені дії, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку фіскального органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені у відповідному рішенні, стали підставою та покладені в основу вчинюваних дій, а не знайдені/вишукані пізніше, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У даному випадку, оцінюючи поки що формальні дії фіскального органу щодо зупинення реєстрації ПН, відмови у реєстрації п/н та не оцінюючи на цьому етапі питання реальності операцій, суд зазначає, що як у квитанціях щодо зупинення реєстрації податкових накладних, так і під час розгляду справи відповідачами так і не наведено обставин, які б відповідали п. 1.6. Критеріїв відносно позивача, та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, тобто відсутнє обґрунтування/пояснення на чому ґрунтується висновок фіскального органу про зупинення реєстрації п/н.

В порушення наведених вимог, у квитанції не зазначено номенклатуру, кодів товарів, конкретного критерію ризиковості, якому відповідає подана п/н чи діяльність позивача, конкретизації переліку документів, які необхідні фіскальному органу для прийняття позитивного рішення.

З наведеного слід дійти висновку, що вже на етапі зупинення реєстрації податкових накладних фіскальним органом було допущено низку порушень, які свідчать про протиправність зупинення реєстрації податкової накладної та, відповідно, похідних від цього дій - подальших дій щодо відмови у її реєстрації.

По суті, як приходить до висновку суд, причина зупинення реєстрації ПН є надуманою, а такі дії фіскального органу є свавільними, нічим не обґрунтованими.

Більш того, виходячи із змісту п/п. 56.23.4. ПК України рішення за результатами розгляду скарг повинно бути вмотивованим. Відсутність вмотивованого рішення є підставою вважати скаргу задоволеною.

У даному випадку, вказані прийняті фіскальними органами рішення зазначеному критерію не відповідають, оскільки відповідачі так і не зазначили - чи надані документи складені з порушенням законодавства, у чому полягає таке порушення, чи не є достатніми, як власне і не зазначили, які повинні були бути ще надані документи. Тобто, рішення по суті прийняті без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, без оцінки наданих матеріалів у їх сукупності, а відтак, в силу вимог п/п. 56.23.4 ПК України вказані рішення втрачають свою юридичну значимість.

На те, що відповідачами навіть не оцінювались подані позивачем документи свідчить їх посилання про ненадання документів про вирощування продукції, що у даному випадку і не передбачалось з огляду на зборку та поставку продукції виробничо-технічного призначення.

Водночас судом враховується, що платіжні документи на оплату поставленої позивачем продукції і не могли бути надані, оскільки оплата пов`язана із реєстрацією податкових накладних, яка у даному випадку була безпідставно зупинена.

Щодо реальності операцій, як однієї з передумов для реєстрації податкових накладних, суд звертає увагу на наступне.

Так, проаналізувавши в контексті спірних відносин положення:

- ПК України, а саме: п/п 4.1.4 (щодо принципу презумпції правомірності рішень платника податку), п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п 14.1.231 (щодо визначення «розумна економічна причина (ділова мета)»),

- ПК України (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 185.1. (щодо визначення «об`єкт оподаткування»), п. 187.1. (щодо дати виникнення податкових зобов`язань), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), ст. 198 (щодо податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку), ст. 200-1 (щодо електронного адміністрування ПДВ); п. 201.1. (щодо обов`язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту; порядку зупинення реєстрації ПН/РК - п. 201.16),

- ч. 2. ст. 3. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» («фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку»), ч. 1 ст. 9 цього ж Закону («підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи»), ст. 1 цього Закону («первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію»);

- п/п. 16.1.2. ПК України (щодо обов`язку ведення обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів), 16.1.3. ПК України (щодо обов`язку подання звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів), п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та щодо підтвердження задекларованих відомостей),

- а також положення ст. 204 ЦК України (щодо правомірності правочину), параграфу 3 глави 54 ЦК України та параграфу 1 глави 30 ГК України (щодо вимог до господарської операції за договором поставки).

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

Правові наслідки у вигляді виникнення у продавця обов`язку видати податкову накладну, а у покупця - права на формування сум податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності наведених вище обставин та підстав, які є передумовою виникнення податкових обов`язків та реалізації податкових вигод.

Зокрема, такі правові наслідки наступають: (1) по факту оплати авансу (попередньої оплати) або по факту поставки - у разі фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) у разі документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) здійснення операцій з товарів/робіт/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ), що відповідно зумовлює обов`язок постачальника видати податкову накладну, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та видана за правилом «першої події».

У той же час, обов`язок продавця видати податкову накладну не виникає, у т.ч. через фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видачі податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, через відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, позивачем по факту зупинення реєстрації ПН, та надалі, у т.ч. поясненнях до скарзі щодо відмови у реєстрації ПН та під час розгляду справи надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують не тільки виконання такого роду операцій, а й ті, що підтверджують звичайну господарську діяльність позивача взагалі, у т.ч. щодо придбання позивачем матеріалів та комплектуючих для формування предмету поставки покупцю, які у своїй сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного виконання операцій, за якими реєстрацію ПН було зупинена та надалі - відмовлено у їх реєстрації в ЄРПН. При цьому, надано і ТТН щодо перевезення продукції. Надано детальні пояснення щодо виробництва продукції та документи щодо наявності у позивача складських ресурсів, основних засобів виробництва, наявного штату працівників 12-18 осіб (т.3, а.с. 21-41).

Під час розгляду справи відповідачами не наведено жодних претензій до наданих документів, не наведено жодних обставин та правових підстав для їх неврахуванням у зв`язку з виникненням у позивача обов`язку видати та зареєструвати ПН.

Відповідачами, однак, при вирішенні питання щодо зупинення реєстрації ПН, а також при вирішенні питання щодо відмови у реєстрації та відмови у задоволенні скарг жодним чином не розкриті та не проаналізовані операції між учасниками операцій з придбання та постачання продукції. У той же час, первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи (видаткові накладні, акти), податкові накладні, видані за оподатковуваною операцією, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача був зареєстрований платниками ПДВ, що підтверджується і змістом оскаржуваних рішень, а отже видача йому ПН є правомірною.

З аналізу положень п. 44.1 ст. 44 ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та правових висновків, викладених в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № К/9901/433/18 та постанові від 31.01.2018 у справі № К/9901/3906/18, вбачається, що для визнання господарської операції реальною, необхідним є складення платником податку всіх первинних документів, які є обов`язковими для певного виду господарських операцій та необхідна наявність зміни в структурі активів і зобов`язань у власному капіталі підприємства, у зв`язку з вчиненням такої господарської операції.

У даному випадку, у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих відповідачам та до суду документів.

З наданих позивачем первинних документів на підтвердження господарської операції, вбачається власне наявність цих документів, які є обов`язковими згідно чинного законодавства України для такого виду господарських операцій.

У свою чергу, під час розгляду справи відповідачами не доведено перед судом обсягів активів, трудових та матеріальних ресурсів, які були необхідні для позивача та контрагента для виконання спірних операцій та повинні були бути у цих осіб, але були відсутні. В контексті наведеного відповідачем не надано жодних доказів (податкової звітності тощо), з яких би вбачалась недостатність у учасників операцій ресурсів для цілей здійснення спірних операцій.

Під час розгляду справи відповідачами не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, якими б встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Таким чином, враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідачами в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до зупинення та відмови у реєстрації вищезгаданих ПН, а відтак відповідачем-1 не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, викладені у квитанції щодо зупинення реєстрації ПН/РК, у рішенні про відмову у реєстрації та за результатами розгляду скарг позивача, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, не обтяжені логічним зв`язком між причинами зупинення реєстрації ПН та подальшої відмови у реєстрації та відмови у задоволенні скарг, з огляду на що не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства. Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операції з господарською діяльністю її учасників, фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників господарської операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем-1 не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, наведене вказує на наявність підстав для задоволення позову в цій частині та наявність підстав для скасування спірних рішень.

Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати вищезгадані податкові накладні станом на день їх фактичного подання для реєстрації:

податкову накладну № 1 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т.1, а.с. 141),

податкову накладну № 2 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 142),

податкову накладну № 3 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 143),

податкову накладну № 4 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 144),

податкову накладну № 5 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 145),

податкову накладну № 6 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 146),

податкову накладну № 8 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018 (дата фактичного подання для реєстрації в ЄРПН - т. 1, а.с. 147).

У зв`язку з цим, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. Часткове задоволення позову в частині зобов`язання зареєструвати п/н на певні дати пов`язано з тим, що у позові позивач просить зареєструвати п/н № 3 від 06.12.2018 станом 06.12.2018, у той час, коли фактично була подана до реєстрації 28.12.2018 у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині частково - шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати п/н № 3 станом на 28.12.2018.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню - як зазначено вище.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову (частково), у відповідності до ст. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодування сума сплаченого судового збору у розмірі 26 894,00 грн., сплаченого пл. дор. № 1324 від 27.02.2019, а саме: пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів, а саме - з ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України по ? вказаної суми. При цьому, враховується, що заявлені вимоги немайнового характеру, які є задоволеними (із уточненням формулювань).

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС України у м. Києві (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДР 39439980):

від 04.02.2019 № 1067321/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 06.02.2019 № 1070138/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 04.02.2019 № 1067319/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 04.02.2019 № 1067320/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 07.02.2019 № 1070816/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 07.02.2019 № 1070815/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547),

від 07.02.2019 № 1070840/34293547 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 8 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547).

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДР 39292197; 04116, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю «СТБ-Партнер» (код ЄДР 34293547) датою її фактичного подання для реєстрації, а саме:

податкову накладну № 1 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018,

податкову накладну № 2 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018,

податкову накладну № 3 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018,

податкову накладну № 4 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018,

податкову накладну № 5 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018,

податкову накладну № 6 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018,

податкову накладну № 8 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТБ-Партнер» (код ЄДР 34293547) сплачений судовий збір:

у розмірі 13 447,00 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980);

у розмірі 13 447,00 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДР 39292197; 04116, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін