Рішення № 82715543, 26.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Київ № 826/17194/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеока-дастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Київській обл., в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надання позивачу відмови, викладеної у листі від 14.06.2017 №Ш-15987/0-9913/6-17, у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району.

Позов обґрунтовано протиправністю наданої відповідачем листом від 14.06.2017 №Ш-15987/0-9913/6-17 відповіді.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, зазначивши, серед іншого, що визначена позивачем до відведення земельна ділянка розташована на земельному масиві, який "зарезервовано" для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення індивідуального садівництва), по 0,5000 га, що стало підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18 травня 2017р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області з кло-потанням, в якому відповідно до ст.ст. 118, 121 ЗК України просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, до якого додано копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікацій-ного номера, посвідчення учасника бойових дій, довідки про безпосередню участь в прове-денні АТО, план-схеми розташування земельної ділянки.

Листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 14.06.2017 №Ш-15987/0-9913/6-17 позивачу рекомендовано визначитись з іншим місцем розташування бажаної до відве-дення земельної ділянки і звернутися з клопотанням, враховуючи вимоги ст.ст. 118, 121, 122 ЗК України.

Підставою для такого рішення зазначено про те, що за наявною у відповідача інформа-цією визначена у клопотанні позивачем земельна ділянка розташована на земельному масиві, який зарезервовано для потреб військовослужбовців - учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення особистого селянського господарства площею по 0,5000 га). Про інші підставі відмови у вказаному листі не йдеться.

Спірні правовідносини виникли у сфері земельних відносин та стосуються порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на час оформлення спірної відмови).

Пунктом а) ч. 3 ст. 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розта-шування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ді-лянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів АР Крим.

Верховній Раді АР Крим, Раді міністрів АР Крим, органам виконавчої влади або орга-нам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту земле-устрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскар-жені до суду (ч. 10).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирі-шується в судовому порядку (ч. 11).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Як вбачається із змісту клопотання від 18.05.2017, розмір бажаної земельної ділянки для ведення селянського господарства позивачем визначено у розмірі не більше 2,0 га, що відповідає п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України, натомість додані до клопотання документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у ст. 118 ЗК України.

Посилання ж відповідача в оскаржуваній відмові на "резервування земельної ділянки для потреб військовослужбовців - учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення" не передбачено ст. 118 ЗК України, тому є незаконним.

Посилання відповідача на абз. 1 п. 14 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" (в чинній станом на 14.06.2017 редакції), згідно з яким учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будів-ництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом, суд відхиляє, оскільки дана норма не врегульовує питань надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, а також стосується пільг щодо відведення учасникам бойових дій земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, тобто не стосується зазначеної позивачем у клопотанні земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, у справі наявна копія довідки про безпосередню участь позивача в антите-рористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 03.03.2016 №3805/301/02-2016 та копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 29.07.2015.

Як вбачається, спірна відповідь відповідача не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки не містить передбачених цією нормою підстав для відмови у наданні пози-вачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Запе-речення відповідача вказаних обставин не спростовують, правомірність спірної відповіді - не доводять.

Враховуючи, що відповідачем відмовлено у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені зако-ном, та з огляду на відсутність у листі належної мотивації прийнятого рішення відповідно до вимог ст. 118 ЗК України, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про наявність підстав для визнання таких дій відповідача протиправними.

Щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, то вказана вимога задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Судом наведено вище підстави (ч. 7 ст. 118 ЗК України), за яких відповідач відмовляє у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому зобов`язання відповідача надати дозвіл може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав. При цьому, суд не уповноважений здійснювати пере-вірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Зважаючи на обставини цієї справи, суд дійшов висновку про необхідність зобов`я-зання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України. При цьому суд зауважує відповідачу на необхідність врахування наведених у цьому рішенні мотивів суду та неможливість відмови позивачу у наданні дозволу з підстав, зазначених у листі від 14.06.2017 №Ш-15987/0-9913/6-17.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а понесення сторонами інших судових витрат ними не заявлено, тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністратив-ній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою усунення можливих неналежних і зайвих зволікань з повторним розглядом клопотання позивача та згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд дійшов висновку про встанов-ення судового контролю за виконанням рішення та зобов`язання відповідача у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання. Виконання вказаного зобов`язання покласти на керівника ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянсь-кого господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, яка викладена у листі від 14.06.2017 №Ш-15987/0-9913/6-17.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2017 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, та прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.

4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

5. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області в особі його керівника у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили подати до Окруж-ного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання цього рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:

Головне управління Держгеокадастру у Київській області;

03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко