Ухвала суду № 82714431, 01.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1885/19

УХВАЛА

01 липня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в особі Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі позивача Головного управління ДФС у Хмельницькій області, з позовом, в якому просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький кошти в рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків відповідача по земельному податку в розмірі 19490168,96 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 7 статті 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Положеннями частини 4 статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

- в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту;

- визначені законом підстави для звернення до суду прокурора;

- зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зі змісту позовної заяви, встановлено, що прокурором визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що несплата Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький своєчасно та в повному обсязі земельного податку суттєво перешкоджає у встановленні законом строки та у визначених розмірах наповненню місцевого бюджету, що є порушенням інтересів держави та відповідно є підставою для звернення до суду.

Позивачем також зазначено, що ГУ ДФСУ у Хмельницькій області у період з 2018 по травень 2019 позовні заяви про стягнення з КЕВ м. Хмельницький на користь держави заборгованості по сплаті податкового боргу не подавалися, що свідчить про неналежне здійснення зазначеним органом захисту інтересів держави, що в свою чергу є обставиною своїх повноважень свідчить про порушення інтересів держави, шляхом невиконання встановленого законом порядку щодо сплати земельного податку.

З цього приводу суд зазначає, що порушення державних інтересів є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом "самостійно визначає" та є складовою терміну "внутрішнє переконання". У той же час, суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, тому визначальним у даному випадку є розкриття поняття "інтерес держави".

Поняття "державний інтерес" суд розглядає як закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами систему основних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства. Визначення даного поняття надав Конституційний Суд України, встановивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Отже, інтереси держави суттєво відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин, оскільки в основі перших завжди потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України передбачено дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Поняття "виключні випадки" дає розуміння статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таки, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відтак, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, обґрунтовуючи звернення до суду з позовною заявою прокурор, зазначає, що звернення з позовом до суду, зумовлено необхідністю захисту інтересів держави та суспільного інтересу, яка виражається у несплаті відповідачем земельного податку у порушення вимог Земельного кодексу України.

Крім того, прокурором в позові зазначено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Головне управління ДФС у Хмельницькій області, як контролюючий орган та орган стягнення за місцем розташування об`єкта оподаткування.

Суд зазначає, що відповідно частин 1, 2 статті 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно положень підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи наведені вище норми, суд вважає, що прокурором необґрунтована необхідність захисту інтересів держави саме прокурором у відповідності положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З урахуванням викладених обставин, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статті 160 КАС України, що є підставою у відповідності до статті 169 КАС України для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду обґрунтування необхідності захисту інтересів держави саме прокурором в даному позові.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в особі Головного управління ДФС у Хмельницькій області, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.В. Матущак