Рішення № 82714402, 25.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/847/19

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. представника позивача - Ханчука В.В. представника відповідача - Ковальчук Т.Р. розглянув адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

Приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області №22/88 від 27.02.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у діях приватного підприємства "Гранд Імпорт" відсутні порушення норм Кодексу законів про працю України при оформленні взаємовідносин з потенційним працівником ОСОБА_1 , тобто відсутній факт допуску працівника до роботи без належного оформлення трудового договору. Також відсутні підстави для застосування штрафу. Вважає, що прийнята Управлінням Держпраці у Хмельницькій області постанова №22/88 від 27.02.2019 протиправна та повинна бути скасована.

Представник Управління Держпраці у Хмельницькій області у поданому відзиві зазначив, що посадові особи Управління при здійсненні інспекційного відвідування приватного підприємства "Гранд Імпорт" діяли виключно в межах та відповідно до наданих повноважень. Ними встановлено, що ОСОБА_1 було допущено до виконання обов`язків начальника охорони ПП "Гранд Імпорт", він отримав спеціальну форму, ним як начальником охорони складено графік чергувань охоронців 01.12.2018, тобто вчинено дії, що входять до обов`язків найманого працівника.

Вказав, що постанова про накладення штрафу від 27.02.2019 №22/18 є правомірною.

15.05.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що трудові відносини з ОСОБА_1 не могли бути укладені, оскільки останній на прохання відділу кадрів ПП "Гранд Імпорт" не приніс документи необхідні для цього.

У запереченні від 17.05.2019 відповідач зазначив, що позивач допустив ОСОБА_1 без укладення трудового договору, видав йому формений одяг та давав йому доручення як начальнику охорони.

У судовому засіданні сторони підтвердили доводи, на які посилалися в позовній заяві та відзиві.

Представник позивача додатково пояснив, що відповідачем порушено процедуру повідомлення про розгляд справи з накладення штрафу. Також зазначив, що термін перебування ОСОБА_1 на підприємстві чітко не встановлено, його тривалість коливається від 3 до 6 днів.

Представник відповідача зазначила, що представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтвердив в позовній заяві, зазначивши, що йому телефонували. Він був присутній при розгляді справи.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 28.03.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 07.05.2019.

Ухвалою від 07.05.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд підготовче провадження по цій справі закрив, призначив справу до судового розгляду по суті на 30.05.2019.

30.05.2019 оголошено перерву в розгляді справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На підставі наказу від 11.02.2019 №43 та направлення на перевірку від 11.02.2019 №172/19, у зв`язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, Управління Держпраці у Хмельницькій області здійснило інспекційне відвідування приватного підприємства "Гранд Імпорт" з питань додержання законодавства про працю в частині нарахування і своєчасної виплати заробітної плати та оформлення трудових відносин.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт фактичної перевірки від 12.02.2019 №ХМ 653/1653/АВ, яким встановлено, що трудові відносини з ОСОБА_1 в період з 30.11.2018 по 03.12.2018 не оформлені відповідно до вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Приватне підприємство "Гранд Імпорт" надало зауваження на акт інспекційного відвідування. Листом №835/19 від 19.02.2019 Управління Держпраці у Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для скасування результатів інспекційного відвідування.

27.02.2019 відповідач прийняв постанову №22/88 про накладення штрафу у розмірі 125190,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, у Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

З огляду на викладене, перед допуском працівника до роботи з ним повинен бути укладений трудовий договір, а також повідомлено ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, чого не було зроблено позивачем.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року, справа №822/723/17, провадження №К/9901/3264/17.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами, що з ОСОБА_1 проведено співбесіду з питань працевлаштування, видано спеціальну форму охорони, ознайомлено з процесом роботи. ОСОБА_1 складено графік чергування працівниками охорони, що він підтвердив під час допиту в якості свідка. Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями заступника начальника служби безпеки ПП "Гранд Імпорт" ОСОБА_3 , а також копією графіка чергування, який міститься в матеріалах справи.

Також встановлено, що ОСОБА_1 30 листопада 2018 року, а також 01, 02, 03, 04 грудня 2018 року був присутній на підприємстві та здійснював організаційні та контролюючі функції щодо працівників охорони.

В судовому засіданні ОСОБА_1 також показав, що його було допущено до виконання обов`язків начальника охорони ПП "Гранд Імпорт". Зазначив, що наполягав на належному оформленні трудових відносин, проте йому було відмовлено.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи представника позивача, що графіки чергувань охоронців складалися у межах співбесіди ОСОБА_1 з службою безпеки ПП "Гранд Імпорт", оскільки безпосереднє чергування проводилося на підставі зазначеного графіку, його було підписано начальником охорони ПП "Гранд Імпорт" ОСОБА_1 та затверджено начальником служби безпеки ПП "Гранд Імпорт" ОСОБА_5

Також суд враховує, що ОСОБА_1 було надано документи, які містять персональні дані охоронців, їхні контактні номера телефону, відомості щодо транспортних засобів, яким дозволено знаходитись на охоронюваних об`єктах підприємства.

Пояснення представника позивача та покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо того, що форма була видано ОСОБА_1 для її упорядкування, не спростовують факту виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач допустив до роботи ОСОБА_1 без укладення з ним трудового договору. Тому висновки посадових осіб відповідача, викладені в акті інспекційного відвідування, щодо порушення позивачем частин 1, 3 статті 24 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 8 Порядку №509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приписи вищенаведеного законодавства, суд зазначає, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статей 21, 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №22/88 від 27.02.2019 є правомірною, а правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Враховуючи зазначене, суд відхиляє як підставу для задоволення позову доводи позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи про застосування штрафу, оскільки позивач в позовній заяві вказує про отримання телефонним зв`язком повідомлення про слухання справи. Також в матеріалах справи наявні докази повідомлення позивача про розгляд справи поштовим відправленням рекомендованим листом; представник позивача був присутній під час розгляду справи.

Оцінюючи доводи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд керується положенням частини 1 статті 77 КАС України, згідно з яким, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що відповідач надав суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, тому, підсумовуючи викладене, суд доходить переконання, що постанова Головного управління Держпраці у Хмельницькій області відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №22/88 від 27.02.2019 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 липня 2019 року

Позивач:Приватне підприємство "Гранд Імпорт" (проїзд Ю. Козловського 7/1, Хмельницький, Хмельницька область, 29016 , код ЄДРПОУ - 37915506) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137) Головуючий суддя Д.Д. Гнап