Рішення № 82713983, 10.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. Справа № 480/1173/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Школьного В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є фізичною особою підприємцем. протягом 2018 року сплачував єдиний внесок на рахунок, який йому було на початку 2018 року надано працівниками відповідача. 14.12.2018 отримав вимогу від 12.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) на суму 6 520,82 грн. Оскаржив її в адміністративному порядку, але відповіді не отримав. 07.12.2018 відповідачем винесена вимога на суму 5670,82 грн., яка також була оскаржена позивачем. 11.01.2019 відповідач виніс вимогу на суму 4820,382 грн., яку отримав 01.02.2019 та 04.02.2019 оскаржив до ДФС України. Скарга була отримана 05.02.2019. 13.03.2019 ДФС України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду у зв`язку з пропущенням строку подання скарги. Скарга розглянута з порушенням вимог п. 1 розділу 4 Порядку №1124, тому вважається повністю задоволеною.

З серпня 2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і до нього не можуть застосовуватись положення ч. 3 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Враховуючи надану працівниками відповідача інформацію, сплачував щомісячно та у встановлений строк єдиний внесок на вказаний рахунок.

В подальшому збільшив позовні вимоги, зазначивши, що додатково отримав вимогу від 07.02.2019 про сплату боргу в сумі 6359,94 грн. та вимогу від 02.04.2019 в розмірі 4521,94 грн. З цих же підстав вважає їх протиправними.

Просить визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №Ф-1039-52 від 12 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6520,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 грудня 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 5670,82 грн.; №Ф-1039-52 від 11 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4820,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 63593,94 грн., №Ф-1039-52 від 02 квітня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4521,94грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 19.03.2015 з позивачем укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. з 01.01.2016 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими виключено з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідачем здійснено дострокове розірвання укладеного договору про добровільну участь. До 01.06.2017 платником проводилась сплата єдиного внеску по КОР по коду платежу 71050000.

Також зазначив, що позивачем пропущено встановлений статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк на оскарження вимог. У зв`язку з цим просив позов залишити без розгляду.

У відповіді на відзив позивач вказував, що сплачував єдиний внесок у встановлені строки та в повному обсязі. Зі змісту відзиву незрозуміло, за який період та у зв`язку з чим виник борг. Позовна заява подана в строки, встановлені статтею 122 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що звертався до Головного управління Державної казначейської служби із запитом. Управління повідомило, що всі сплачені ним кошти у 2018 та на початку 2019 року зараховані на рахунок ДФС України як сплата єдиного внеску.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову. Додатково пояснив, що згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску по коду класифікації доходів 71040000. На підставі цих даних було сформовано оскаржувані вимоги. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Перебуває на обліку в Роменському управлінні ГУ ДФС України в Сумській області. Перебуває на спрощеній системі оподаткування. Брав добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та виключено пункт 1 частини 1, яким передбачалось, що 1. платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Зміни набули чинності 01.01.2016 року.

У зв`язку з такими змінами договір, укладений з позивачем було розірвано. Після розірвання договору позивач сплачував єдиний внесок на рахунок з технологічним кодом 71050000 - "Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність, та які беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (36,6%)".

За твердженням відповідача з 01.01.2017 позивач повинен був сплачувати єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22 відс.)». Кошти, які були сплачені на рахунок з технологічним кодом 71050000 не були зараховані на рахунок з технологічним кодом 71040000. У зв`язку з цим згідно картки обліку особового рахунку позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 в період з 09.02.2017 нараховувалась заборгованість (а.с. 90-93).

У зв`язку з наявністю заборгованості Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області направлено позивачу вимоги: №Ф-1039-52 від 12 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6520,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 грудня 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 5670,82 грн.; №Ф-1039-52 від 11 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4820,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 63593,94 грн., №Ф-1039-52 від 02 квітня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4521,94грн. (а.с.19,21,24,82,85).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на агальнообов`язкове державне соціальне страхування"" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.03.2016 № 54 державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - головні управління ДФС) відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів. Рахунки 3719 відкриваються на ім`я ДФС (далі - рахунки 3719 ДФС), на ім`я головних управлінь ДФС (далі - рахунки 3719 головних управлінь ДФС) та на ім`я головних управлінь ДФС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві (далі - рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС) на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 45 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету. Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до п. 23-1 ч. 1 ст. 2 Бю.джетного кодексу України єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог наведених норм відповідачем не наведено з посиланням на вимоги законодавства, з яких підстав кошти, сплачені позивачем на рахунок з технологічним кодом 71050000 - "Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність, та які беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (36,6%)" не були зараховані в рахунок сплати єдиного внеску. Не повідомлено суду, яким нормативним документом передбачено наявність рахунків з технологічними кодами 71050000 та 71040000 на який, за твердженням позивача, необхідно було сплачувати кошти.

Сплата коштів на рахунок з кодом 71050000 не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в казначействі.

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області від 21.05.2019 сплачені позивачем за період з січня 2018 по січень 2019 року кошти були зараховані в рахунок сплати єдиного внеску (а.с. 98).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач передчасно, не пересвідчившись, чи були сплачені позивачем до Державного бюджету кошти в рахунок сплати єдиного внеску, на підставі лише облікових даних по коду класифікації доходів бюджету 71040000 виніс оскаржувані вимоги. Тому такі вимоги є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн. На підтвердження витрат надано ордер серії СМ №38, договір про надання правової допомоги від 24.03.2019, укладений між ОСОБА_2 та адвокатським бюро "Григорій Шунько і Партнери" та додаткову угоду до договору. Квитанцію про сплату коштів - 2000 грн., акт приймання-передачі наданих правничих послуг, вартість яких становить 2000 грн. та які складаються з ознайомлення з матеріалами та документами, судовою практикою, складання і виготовлення позовної заяви та копій додатків до позову, надання відповіді на відзив, меморіального ордеру (а.с. 35-39, 59,60).

Відповідачем заявлено клопотання про відмову у стягненні таких витрат, мотивовану тим, що додаткова угода не складена належним чином, тому витрати на правову допомогув не підтверджені документально.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Додаткова угода від 24.03.2019 дійсно містить недоліки, зазначені відповідачем - в ній не вказано вартість наданих послуг та перший аркуш не підписаний адвокатом. Однак, витрати на правничу допомогу підтверджені іншими доказами, які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують факт надання такої допомоги. Інших обставин, які б давали підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не повідомлено. На переконання суду понесені витрати в розмірі 2 000 грн. співмірні зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, ціною позову та значенням справи для позивача. За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути такі витрати на користь позивача.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., який на підставі ст. 139 КАС України також підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимог - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №Ф-1039-52 від 12 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 6520,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 грудня 2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 5670,82 грн.; №Ф-1039-52 від 11 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4820,82 грн., №Ф-1039-52 від 07 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 63593,94 грн., №Ф-1039-52 від 02 квітня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4521,94грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 3921 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 18.06.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко