Ухвала суду № 82713979, 01.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2019 року м. Рівне №460/1144/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 доУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо дворазового пред`явлення до позивача явно безпідставного позову до Рівненського міського суду, подання безпідставної заяви про накладення арешту на нерухоме майно, порушення прав позивача як власника нерухомого майна та фізичної особи-підприємця та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 4173 грн.

Ухвалою судді від 20.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підставою для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків позовної заяви, поряд з іншим, стали висновки суду за результатом аналізу змісту позовних вимог про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду за відсутності відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у порядку статті 123 КАС України.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем подано заяву, у якій, серед іншого, надано пояснення стосовно строку звернення до суду, згідно з якими позивач стверджує, що строк звернення до суду з визначеними позивачем позовними вимогами почав відлік з 26.02.2019, відтак не пропущений. Вказану дату позивач пов`язує із набранням законної сили ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.02.2019.

При цьому позивач зазначає, що оспорює саме дії відповідача щодо дворазового пред`явлення до позивача позову до Рівненського міського суду Рівненської області та подання заяви про накладення арешту на належне позивачу нерухоме майно. Тому зазначає, що по справі № 569/8458/18 за клопотанням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради позовну заяву було повернуто управлінню, проте дану ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області позивачем було отримано лише у березні 2019 року, що також, на переконання позивача, доводить дотримання строку звернення до суду у даній справі.

Разом з тим зазначає, що при зверненні до суду у справі № 569/8458/18 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради не порушувало прав позивача, оскільки їй не було відомо про існування позову, про який вона дізналася під час провадження у справі № 569/9367/18.

Обгрунтовуючи дату початку відліку строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що саме 26.02.2019 набрала законної сили ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 08.02.2019, та стверджує, що саме після другої відмови від позову позивач дійшла висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради всупереч положенням статті 19 Конституції України, зловживаючи своїми процесуальними правами, визначеними статтею 44 ЦПК України, зокрема щодо подання декілька позовів до одного й того ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав, порушило права позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши наведені доводи та аргументи позивача суд зазначає таке.

У відповідності до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт п`ятий).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як у поданій до суду первинній позовній заяві, так і у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначила, що приводом звернення до суду з даним позовом слугувало саме дворазове подання позову до ОСОБА_1 відповідачем у даній справі - Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, що не грунтується, на думку позивача, на добросовісному та належному виконанні повноважень органом влади. Саме вказані обставини складають зміст позовних вимог та звернені позивачем на захист свого права.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частинною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В контексті положень статті 122 КАС України, які пов`язують виникнення права на позов також із моментом коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та виходячи з наведених тлумачень норм Конвенції Європейським судом з прав людини, суд враховує предмет спору та дійсні обставини, які слугували підставою для звернення до суду, якими є саме дворазове звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 .

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.05.2018 у справі № 569/8458/18 позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради повернуто. Вказане судове рішення набрало законної сили 06.06.2018; оприлюднено 24.05.2018.

Це свідчить про те, що з 24.05.2018 позивач мала реальну можливість дізнатися із відкритого і загальнодоступного джерела про подання до неї позову Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.

Окрім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.05.2018 у справі № 569/9367/18 частково задоволено заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про забезпечення позову. За змістом даної ухвали суду копію ухвали для виконання направлено у Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг та для відома сторонам по справі. Водночас, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказану ухвалу оприлюднено 29.05.2018. Також, ухвалою від 04.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 569/9367/18.

Усі викладені обставини свідчать на користь реальної можливості позивача бути обізнаною з обставинами, з якими вона пов`язує виникнення права на позов та визначає підставами для звернення до адміністративного суду з викладеними у позові у даній справі вимогами.

У постанові від 03.04.2019 у справі № 9901/896/18 (провадження № 11-33заі19) Великою Палатою Верховного Суду висловлено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду із даним позовом виникло у позивача щонайпізніше з 29.05.2018, а саме з моменту коли позивач повинна була дізнатися про звернення вдруге до неї з позовом Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради та про що йдеться у позовній заяві. Саме 29.05.2018 оприлюднено ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23.05.2018 у справі № 569/9367/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що, безперечно, надавало реальну можливість позивачу дізнатись про звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради до Рівненського міського суду Рівненської області з заявою про забезпечення позову у справі № 569/9367/18.

Більше того, у вказаній ухвалі суду зазначено, що з заявою про забезпечення позову позивач звернувся до суду разом із позовною заявою 21.05.2018 (http://reestr.court.gov.ua/Review/74183355).

Таким чином, починаючи від дати оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 23.05.2018 у справі № 569/9367/18 - з 29.05.2018, позивач мала реальну можливість бути обізнаною щодо звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради до Рівненського міського суду Рівненської області як із відповідною заявою щодо забезпечення позову, так і з позовом до ОСОБА_1

Дату набрання законної сили ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.02.2019 про закриття провадження у справі № 569/9367/18 (26.02.2019) суд не пов`язує з моментом виникнення у позивача права на даний позов позаяк предметом спірних правовідносин слугує саме звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради з позовом до ОСОБА_1 під час реалізації владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, про що зазначає позивач у поданій суду позовній заяві та свідчить виклад заявлених позовних вимог.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача настають негативні юридичні наслідки.

Згідно пункту дев`ятого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою у протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому суд враховує не подання позивачем протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви обставини є необгрунтованими. Водночас, суд підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом не встановив.

При цьому слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Така ж позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № П/9901/823/18 (провадження № 11-1483заі18).

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За викладених обставин, суд дійшов до висновку, що позовну заяву подано з порушенням строку на звернення до суду, і з поданих матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, тому позовна заява підлягає поверненню відповідно до частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 248, 256, 293-295 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 6) про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу суду складено 01 липня 2019 року.

Суддя Нор У.М.