Рішення № 82713977, 01.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2019 року м. Рівне №460/1159/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , який діє в інтересах своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доУправління Державної міграційної служби України в Рівненській області, Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - відповідач 2), в якому просив:

1) визнати протиправною відмову Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, який є територіальним підрозділом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, у видачі ОСОБА_3 2003 р.н., ОСОБА_2 2005 р.н. паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

2) зобов`язати Рівненський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області та Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області:

- скасувати ID-паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.11.2018 ОСОБА_3 , та оформити і видати ОСОБА_3 2003 р.н., по релігійним переконанням, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- оформити та видати, по релігійним переконанням, ОСОБА_2 2005 р.н. паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особисто подано заяви про отримання паспортів у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, однак міський відділ ДМС протиправно відмовив їм у оформленні таких паспортів. Вказано, що через релігійні переконання, які гарантує Конституція України, сторона позивача заперечує проти виготовлення паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме персональні дані про дітей. Також зазначено про те, що ОСОБА_2 не має ID-паспорта, ОСОБА_3 отримав його через вимушену ситуацію та бажає добровільно скасувати через релігійні переконання. Також позивачем зазначено, що у зв`язку з зміною законодавства паспорти в Україні видаються після досягнення 14-річного , а не з 16-річного віку. З огляду на наведене, просив позов повністю задовольнити.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено проводити розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позиція відповідача 2 висловлена у відзиві на позовну заяву від 19.06.2019, відповідно до змісту якого він заперечував проти задоволення позовних вимог та вважав їх безпідставними. На підтвердження такої позиції зазначено, що надання послуг по оформленню та видачі паспорта громадянина України врегульовано Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI . Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Вказано, що органом ДМС 08.05.2019 позивачу надано роз`яснення щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, а рішень щодо відмови неповнолітнім в оформленні або видачі не приймалося. Також наголошено на тому, що на день звернення до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не досягли 16-річного віку. Більше того, зазначено, що ОСОБА_3 , за особисто поданою ним заявою-анкетою, видано паспорт у формі ID-картки, а отримання особою двох паспортів чинним законодавством не передбачено. На підставі наведеного, відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.35-43).

Дослідивши позов та відзив на позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) - 11.03.2005, їхніми батьками є ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) (а.с.7,8).

Згідно з довідкою канцелярії керуючого Рівненською єпархією Української Православної Церкви від 05.11.2018 №716 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по релігійним переконанням, дійсно є парафіянами Української Православної Церкви (а.с.10).

19.11.2018 ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України у формі ID-картки за № НОМЕР_1 , в якому зазначено термін його дії - до 19.11.2022 (а.с.9).

10.04.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області з заявами про видачу паспорта у формі книжечки по релігійним переконанням, до якої долучили: по дві фотокартки та копії свідоцтв про народження. Також у зазначених заявах просили надати їм для оформлення заяву-анкету відповідної форми для видачі паспортів у формі книжечки, як того вимагає закон (а.с.11-12).

Листом від 08.05.2019 за №5610-1445/5610.1-19, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , Рівненський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області повідомив йому, що враховуючи наявність у нього паспорта громадянина України у формі ID-картки, підстав для видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає підстав (а.с.13).

Листом від 08.05.2019 за №5610-1446/5610.1-19, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , Рівненський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області повідомив, що відповідно до п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, паспорт громадянина Україна видається після досягнення 16-річного віку, а тому відсутні правові підстави для видачі їй паспорта у формі книжечки (а.с.14).

Не погоджуючись з відмовою видати паспорт громадянина України у формі книжечки, позивачі звернулися до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.

При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

З наведеного вбачається, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі №800/134/15.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідачі порушили право неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на оформлення паспорта у формі книжечки, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.

Згідно з ч.3 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону №5492-VI).

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, ст. 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення №2503-ХІІ), паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Відповідно до п. 13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Згідно з п. 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.

Верховним Судом у постанові від 07.11.2018 у справі №820/3327/16 також зазначено, що згідно з нормами Закону України № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, на підставі їхньої особистої заяви.

Отже, право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає у особи після досягнення 16-річного віку, за умови звернення з відповідною заявою, передбаченою цим Положенням.

Разом з тим, як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на день звернення вони не досягли шістнадцятирічного віку.

З огляду на наведене, звернення щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки такими особами є передчасним.

Щодо скасування ID-паспорта НОМЕР_1, виданого 19.11.2018 ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

В матеріалах даної адміністративної справи наявні відомості про те, що ОСОБА_3 14.11.2018 звернувся до відповідача 1 із заявою-анкетою №2534069, для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

У вказаній заяві-анкеті ОСОБА_3 надав згоду на отримання відбитків пальців рук та внесення до безконтактного електронного носія відцифрованих відбитків пальців рук, відповідно до Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи.

19.11.2018, в строки передбачені законом, ОСОБА_3 отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки, про що на звороті вказаної заяви зазначено про отримання документу, та поставлено відповідний підпис (а.с.49).

Як вже зазначалось судом, відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно з п.1,2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Разом з тим, у п. 1 Додатку 2 до Постанови №302 зазначено, що бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. Формат картки становить 54 х 85,6 міліметра та може мати допустимі відхилення відповідно до стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008.

Отже, з системного аналізу норм Закону №5492-VI, Положення №2503-ХІІ та Постанови №302 слідує, що громадянин України може отримати лише один паспорт громадянина України у формі книжечки або паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1. Водночас, отримання особою двох документів, а саме паспорта громадянина України у формі книжечки та у формі пластикової картки типу ID-1, наведеними нормативними актами не передбачено.

Крім того, відповідно до п.108 Постанови №302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:

коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

непридатності паспорта для подальшого використання;

припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;

коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;

смерті особи, якій було видано такий паспорт;

закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;

оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;

неотримання його заявником протягом року.

При цьому, можливість скасування паспортів судом чинним законодавством не передбачена.

За таких обставин, враховуючи, що 19.11.2018 ОСОБА_3 отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки та враховуючи законодавчу визначеність підстав для скасування такого паспорта, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо скасування ІD-паспорту НОМЕР_1, виданого 19.11.2018 ОСОБА_3 , та оформлення і видачі ОСОБА_3 2003 р.н. паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що оскільки право неповнолітніх на оформлення та видачу паспорта відповідачами на даний час не порушене, позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17 дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.

Також, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним. Свобода розсуду держав щодо встановлення обмежень є вузькою. Проте, слід оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження "нагальній суспільній потребі", тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine" від 14 червня 2007 року). Встановлення обмежень законом передбачає чіткість і доступність закону, що встановлює такі обмеження. Кожна людина повинна мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо її відповідного права. Вимога чіткого закону, який передбачає обмеження права, має ту саму мету - кожна людина повинна мати можливість передбачити наслідки своєї поведінки. Рівень чіткості, який вимагається від національного законодавства, яке в будь-якому разі не може передбачати усі можливі випадки, багато в чому залежить від змісту відповідного акта, сфери, яку він регулює, чисельність й статусу тих, кому він адресований (див. рішення ЄСПЛ у справі "Groppera Radio AG and Others v. Switzerland" від 28 березня 1990 року).

Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Відтак, позивач не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли буде дотримано всіх необхідних процедур, включаючи досягнення 16-річного віку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте за наслідками буде відмовлено у задоволенні потреби у видачі неповнолітнім паспортів у формі книжечки.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (вул.Словацького, 3, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 37829784), Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (вул.16 Липня, 6, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 37829784) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 01 липня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.