Рішення № 82712143, 20.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2019 року Справа № 280/1003/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39488184)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-402-17 від 13.02.2019 року зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) на суму 43 542,92 грн.;

скасувати суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску позивача зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) у сумі 43 542,92 грн.;

зобов`язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податку позивача з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування скасованої суми боргу (недоїмки) в розмірі 43 542,92 грн.;

стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір за подання позову;

встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі шляхом подання до Запорізького окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що є приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №8386. Вказує, що 26.02.2019 отримав вимогу № Ф-402-17 від 13.02.2019 про сплату боргу (недоїмки), видану відповідачем, щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 43542,92 грн. Зазначає, що позивач здійснював свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належним чином і своєчасно, відповідач не виконуючи будь-яких дій щодо проведення виїзної документальної перевірки діяльності позивача, як приватного нотаріуса, не складаючи будь-яких актів перевірки, діючи упереджено та незаконно, виніс протиправну вимогу про сплату боргу (недоїмку) на суму 43542,92 грн., якої фактично не існує, при цьому у податковій вимозі не зазначений період виникнення цієї недоїмки.

Ухвалою суду від 12.03.2019 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання на 08.04.2019.

26.03.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11766), в якому просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі та зазначає про те, що відповідно до вимог чинного законодавства Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2019 №Ф-402-17 на суму 43542,92 грн. Вказує, станом на 22.02.2019 у позивача борг по єдиному внеску становить 43542,99 грн., який включає борг по строку: 03.05.2017 у сумі 25266,2 грн., 02.05.2018 у сумі 8448,00 грн., 19.04.2018 у сумі 2457,18 грн., 19.07.2018 у сумі 2457,18 грн., 19.10.2018 у сумі 2457.18 грн., 21.01.2019 у сумі 2457.18 грн.

08.04.2019 у розгляді справи було оголошено перерву до 13.05.2019.

Ухвалою суду від 13.05.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 13.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 21.05.2019.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки №02-35/19/41 від 20.05.2019 суддя Сіпака А.В. в період з 18.05.2019 по 22.05.2019 перебував у зв`язку з чим підготовче судове засідання перенесено на 20.06.2019.

Ухвалою суду від 20.06.2019 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті у цей же день - 20.06.2019.

20.06.2019 представником позивача подано клопотання (вх.№25406) про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

В силу положень ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст.ст. 194 та 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, є самозайнятою особою - приватним нотаріусом, має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8386, перебуває на обліку податкового органу, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

13.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-402-17 у сумі 43542,92 грн.

Як зазначено у самій вимозі, її винесено у відповідності до ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464) та на підставі даних Інформаційної системи органу доходів і зборів.

З матеріалів справи позивачем за період з 2016 року по 2019 року здійснював свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями.

Так, зокрема, 05.04.2016 року, позивачем було подано до ПАТ « КБ Хрещатик» платіжні доручення на оплату ЄСВ за 2015 рік 34,7% на суму 14500,00 грн. Та за 2016 рік 34,7% на суму 30000,00 грн. Платіжні доручення було прийнято відділенням банку про що свідчить відмітка на платіжному дорученні.

06.04.2016 на підставі постанови правління Національного банку України №234 від 05.04.2016 в ПАТ « КБ Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було введено тимчасову адміністрацію.

Позивач, з метою сплати обов`язкових платежів до Державного бюджету, звернувся із листом від 25.04.2016 №85/01-16 до тимчасової адміністрації банку.

Також, позивач звертався із листами до органів ДФС до яких були додані, зокрема, копії вищезазначених платіжних доручення із банківським штампом.

Позивач вважаючи вимогу про сплату про сплату боргу (недоїмки) протиправною звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.14.1.226 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Водночас пунктом 178.1 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п.178.6 Податкового кодексу України).

Поряд з цим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Так, згідно з п.2 частини першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В силу приписів п.5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно положень статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Приписами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов`язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт прийняття банком розрахункового документа позивача на виконання, а відтак платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39488184) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-402-17 від 13.02.2019 на суму 43 542,92 грн.

Скасувати суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) у сумі 43 542,92 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області відобразити в інтегрованій картці платника податку позивача з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування скасованої суми боргу (недоїмки) в розмірі 43 542,92 грн.

Встановити для Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для надання до суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019.

Суддя А.В. Сіпака