Рішення № 82712032, 01.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Житомир

справа № 240/3220/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №ЖИ42/ЖТ0218/81/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.02.2019 про накладення штрафу, яка винесена управлінням Держпраці у Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що управлінням Держпраці в Житомирській області винесено постанову, якою накладено штраф на позивача у зв"язку з порушенням ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки під час інспекційного відвідування не було взято до уваги пояснення, щодо відсутності трудових відносин між нею та ОСОБА_2 , яка перебувала у магазині замість найманого нею працівника - ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що в день проведення інспекційного відвідування у магазині де здійснює підприємницьку діяльність, без повідомлення роботодавця відпуск товару здійснювала ОСОБА_2 , замість найманого працівника - ОСОБА_3 , у зв"язку з перебуванням ОСОБА_3 на прийомі у стоматолога.

Однак, інспектором праці вказані обставини безпідставно не було взято до уваги. Зазначає, що за результатами інспекційного відвідування їй було пояснено, що це є порушенням чинного трудового законодавства з її сторони, та під загрозою застосування штрафних санкцій інспектор праці зобов`язав оформити трудові відносини з ОСОБА_2 , вказавши при цьому, що у випадку її оформлення штрафні санкції не буде застосовано.

Зважаючи на вказане, 24.01.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір та надіслано повідомлення до органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу працівника.

Вважає, що контролюючим органом протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки ОСОБА_2 на момент здійснення перевірки не працювала у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 18.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 14.05.2019, викликано в судове засідання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні 14.05.2019 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Додатково зазначали, що про перебування ОСОБА_2 у магазині ОСОБА_1 стало відомо лише під час інспекційної відвідування. Саме тому, у даному випадку відсутній суб`єкт правопорушення, адже за ст. 265 Кодексу законів про працю України суб`єктом правопорушення є юридичні і фізичні особи, які використовують найману працю. Позивач не вчиняла вказаного правопорушення, а інспектором праці жодним доказами не доведено, що таке порушення вчинено безпосередньо з вини позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.04.2018 (за вх.№8866/19) та просив у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що накладення штрафу є обґрунтованим, оскільки уповноваженими особами відповідача проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЖТ0218/81/АВ від 25.01.2019. В акті інспекційного відвідування зафіксовано порушення позивачем ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме: за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : Житомирська АДРЕСА_1 .103 о 9-30 год 24.01.2019 встановлено, що в магазині реалізацію товарів здійснювала фізична особа ОСОБА_2 . Інспектором праці була проведена контрольна закупка продовольчих товарів. ОСОБА_2 провела реалізацію товарів та віддала решту від покупки. Будь-які пояснення ОСОБА_2 відмовилась надати. Після приїзду ФОП ОСОБА_1 в торгову точку інспектор праці запропонував їй надати трудову угоду із ОСОБА_2 на що вона пояснила в усній формі, що трудова угода відсутня.

25.01.2019 ФОП ОСОБА_1 надала трудовий договір укладений між нею, як роботодавцем та ОСОБА_2 Також було повідомлено орган Державної фіскальної служби України про прийняття на роботу вказаного працівника.

Тому, на думку відповідача, ОСОБА_2 було допущено до роботи ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин, що суперечить чинному законодавству та є порушенням ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Щодо підстав здійснення заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1 відповідач зазначає, що 22.01.2019 на адресу управління Держпраці у Житомирській області надійшов лист від Романівської районної державної адміністрації від 21.01.2019 вих.№173/01-10, в якому були зазначені суб`єкти господарювання, які використовують працю неоформлених працівників та щодо яких необхідно здійснити інспекційне відвідування, зокрема ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на вказане, та відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295), підставою для проведення позапланового заходу державного контролю, у формі інспекційного відвідування, було рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких необмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В ході судового розгляду справи 14.05.2019, судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення, позивача та представників сторін, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи за правилами загального позовного провадження протягом розумного строку, але не більше дев"яноста днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), зареєстрована, як фізична особа-підприємець 02.03.2010, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).

У листі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області від 21.01.2019 №173/01-10, надісланому до управління Держпраці у Житомирській області, повідомлено, що в ході проведених обстежень районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення 17 та 21 січня 2019 року було виявлено факти використання неоформлених найманих працівників, зокрема, ФОП ОСОБА_1 , місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1 . Магазин продуктових товарів. У зв"язку з чим просили провести інспекційне відвідування (а.с.51).

Начальником управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С. на підставі листа Романівської районної державної адміністрації Житомирської області №173/01-10 від 21.01.2019, видано наказ №166 від 22.01.2019 "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 ", згідно з яким наказано провести в період з 24.01.2019 по 25.01.2019 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 юридична адреса: АДРЕСА_2 , місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2, з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.52-53).

На підставі вказаного наказу начальником управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С. видано направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1 область (а.с.54-55).

З 24.01.2019 по 25.01.2019 службовою особою інспектором праці Боровцем Олександром Володимировичем проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ0218/81/АВ від 25.01.2019 (далі - акт інспекційного відвідування).

Відповідно до акту інспекційного відвідування у ході його проведення встановлено порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (а.с.88-95).

15 лютого 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування відповідач прийняв постанову №ЖИ42/ЖТ0218/81/АВ/П/ПТ/ТД-ФС (далі - постанова про накладення штрафу) про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125190 грн відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України за порушення ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (а.с. 42).

У постанові про накладення штрафу також зазначено, що в ході інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 24.01.2019 встановлено, що в магазині реалізацію товарів проводила фізична особа ОСОБА_2 Інспектором праці була проведена контрольна закупка продовольчих товарів. ОСОБА_2 провела реалізацію товарів та віддала решту від покупки. Будь-які пояснення ОСОБА_2 відмовилася надавати. Після приїзду ФОП ОСОБА_1 в торгову точку інспектором праці запропонував позивачу надати трудову угоду із ОСОБА_2 . Позивач пояснила в усній формі, що трудова угода відсутня. 25.01.2019 ФОП ОСОБА_1 надала трудову угоду укладену між нею та ОСОБА_2 та повідомлення із квитанцією направлене органу Державної фіскальної служби України, час направлення - 17 год 55 хв (а.с.42-43).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Положеннями статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96) відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачає, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Житомирської області.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п.16 Порядку №295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Відповідно до п.19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку).

Пунктом 21 Порядку №295 передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до приписів п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю зафіксовані в акті перевірки.

Пункт 3, 4 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд

Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до абзац 2, 4 пункту 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як свідчить акт інспекційного відвідування під час його проведення встановлено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме допуск ФОП ОСОБА_1 до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Проте, як свідчать матеріали справи на дату проведення заходу державного контролю - 24.01.2019, між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_3 укладений трудовий договір від 11.12.2014 на виконання обов`язків продавця продовольчих товарів (далі - Договір від 11.12.2014), в пункті 2 Договору від 11.12.2014 визначено, що працівник зобов"язаний виконувати прийом та реалізацію товарів, матеріально відповідальна, готує товари для продажу, перевіряє цілісність пакування, розпаковує із зовнішньої тари, фасує товари, оформляє цінники (а.с.16-17).

На підтвердження факту наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_3 , а також сплати позивачем сум єдиного внеску на загальноообов"язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_3 , позивачем надано суду копію журналу обліку робочого часу за січень 2019 року та копії звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування (а.с.20- 20 зворот, 25-28).

Суд зазначає, що відповідачем не оспорюється, що на момент проведення інспекційного відвідування, 24.01.2019, у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 перебувала ОСОБА_3 .

В ході судового розгляду справи позивач пояснила, що без її згоди та відома найманий працівник ОСОБА_3 допустила до роботи іншого працівника, а саме ОСОБА_2 , яка її підміняла у той час, як ОСОБА_3 перебувала на прийомі у лікаря стоматолога.

З метою з"ясування фактичних обставин справи, судом під час судового розгляду справи у судовому засіданні 14.05.2019 заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 - особи, яка 24.01.2019, під час здійснення інспекційного відвідування перебувала за місцем його проведення та здійснювала реалізацію товарів.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що станом на момент проведення інспекційного відвідування вона не перебувала у трудових відносинах з позивачем та є рідною сестрою ОСОБА_3 24 січня 2019 року на прохання своєї сестри - ОСОБА_3 заміняла її на робочому місці, оскільки ОСОБА_3 потрібно було звернутися до лікаря-стоматолога із гострим зубним болем. Зазначила, що 24.01.2019 ФОП ОСОБА_1 у магазині була відсутня та знала, що на час перебування ОСОБА_3 у стоматолога її деякий час буде підміняти - ОСОБА_2

На підтвердження родинних зв"язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивачем надано суду копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 28.10.1981 та серії НОМЕР_2 від 07.12.1985, відповідно (а.с.23, 24).

Суд зазначає, що Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Частиною 1 статті 3 КЗпП передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 265 КЗпП України визначено перелік порушень законодавства про працю, за які юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на системний аналіз норм права, суд зазначає, що вина - це психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. Вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві (наприклад, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки).

Таким чином, враховуючи те, що допуск до роботи ОСОБА_2 без оформлення трудового договору відбувся без відома та згоди позивача, а з власної ініціативи найманого працівника ОСОБА_3 , що підтвердила свідок у своїх показах, не заперечується позивачем у справі та не спростовується іншими доказами у справі, суд дійшов до висновку, що позивач не може нести за вказане відповідальність відповідно до частини другої статті 265 КЗпП, оскільки фактичний допуск до роботи ОСОБА_2 відбувся без відома та не з вини позивача.

Щодо трудового договору від 24.01.2019 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне (а.с.10-11).

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; вільного найму підприємцем працівників.

Зважаючи на право позивача як фізичної особи-підприємця вільно обирати найманих працівників, та висновки суду про відсутність вини ФОП ОСОБА_1 у допуску до роботи ОСОБА_2 24.01.2019, суд дійшов до висновку, що укладення 24.01.2019 трудового договору між позивачем та найманим працівником ОСОБА_2 не є належним доказом вини позивача у фактичному допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП Нестерук Н.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ42/ЖТ0218/81/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.02.2019.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1251,9 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. код НОМЕР_3 ) до управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, буд.18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ЖИ42/ЖТ0218/81/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.02.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління Держпраці у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1251 (одна тисяча двісті п"ятдесят одна) грн 90 (дев"яносто) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 01 липня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко