Рішення № 82711806, 29.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. Справа№200/14822/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Артвайнері» (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 87, код ЄДРПОУ 00412168) до Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2018 року № 0009154208, -

за участі представників сторін:

позивача - Букштейн П.Ш. на підставі ордеру;

відповідача - Тернинко С.М за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Артвайнері» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009154208, прийняте 12.09.2018 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким за порушення п.5'7.1. ст.57, п.54.2 ст.54, пп «а» пп. 168.1.1. п.168.1 ст.168, з урахуванням пп. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп. 168.4.1. п.168.4 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «е» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, встановлені Актом перевірки, застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПКУ, а у зв`язку з цим, згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 57.3 статті 57 пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 022 834,53 грн., в тому числі, за податковими зобов`язаннями в сумі 147 659,99 грн., за штрафними санкціями (пені) в сумі 875 174,54 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено.

У підготовчому засіданні 23 січня 2019 року суд вирішив відкласти підготовче засідання на 05 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року відкладено підготовче засідання на 20 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 20 лютого 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 13 березня 2019 року.

У ході проведення підготовчого засідання, призначеного на 13 березня 2019 року вирішено закінчити підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

У позовній заяві позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві, на підставі наказу від 05.07.2018 р. № 10759, проведена планова виїзна документальна перевірка Філії приватного акціонерного товариства «Артвайнері» у місті Київ, (далі за текстом - Філія) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.02.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 18.02.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 18.02.2015 по 31.03.2018 тривалістю 20 робочих днів, з 19.07.2018 р. по дату завершення перевірки.

За результатами перевірки 22.08.2018 р. було складено Акт № 573/26-15-14-02-05/39685449, (далі Акт перевірки), у висновках якого, в пункті 1, встановлено порушення п.57.1. ст.57, п.54.2 ст.54, пп «а» пп. 168.1.1. п.168.1 ст.168, з урахуванням пп. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп. 168.4.1. п.168.4 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «е» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень 2018 року, перераховано не своєчасно та не утримано сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за лютий 2018 р. (станом на 31.03.2018 р.) у загальній сумі 147 659,99 грн.

Позивач зазначив, що відповідно до даних, зазначених в платіжних дорученнях на перерахування податку на доходи фізичних осіб, податок сплачувався за наступними реквізитами: Одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; код: 38002491; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; призначення платежу: код платежу - 11010100, ПДФО 18% утриманий і перерахований із заробітної плати. У всіх платіжних дорученнях, за винятком платіжних доручень № 53 від 17.07.2017 на суму 10 859,60 грн., № 57 від 20.07.2017 на суму 151 074,75 грн., № 63 від 07.08.2017 р. на суму 148 332,05 грн., зазначений казначейський рахунок, на який перераховується податок на доходи фізичних осіб, № 33113340700006, код банку 820019. У платіжних дорученнях № 53 від 17.07.2017, № 57 від 20.07.2017, № 63 від 07.08.2017 р. помилково зазначений кредитний рахунок № НОМЕР_1 , код банку 820019 , що призначений для сплати воєнного збору, але код платежу 11010100 у платіжних дорученнях вказаний правильно. По цим трьом платіжним дорученням сплачений Філією податок на доходи фізичних осіб був зарахований як воєнний збір, не зважаючи на призначення платежу, зазначене у платіжних дорученнях (код платежу 11010100).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, у наданому на адресу суду відзиві на позовну заяву зазначив, що перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, у період з 11.03.2015 по 31.03.2018, виявлено випадки несвоєчасної сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати на загальну суму 1 207 088,17 грн. (за липень 2017 року - 191814,47 грн., за серпень 2017 року - 179917,40 грн., за вересень 2017 - 157880,50 грн., за жовтень 2017 - 193669,50 грн., за листопад 2017 року - 190689,03 грн., за грудень 2017 року - 158729,56 грн., за січень 2018 року - 134387,71 грн.).

За висновками перевірки ТУ ДФС у м. Києві сформовано та вручено Філії ПАТ «Артвайнері» в м. Київ податкове повідомлення-рішення від 12.09.2018 №0009154208 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 147659,99 грн. за основним платежем, 875174,54 грн. за штрафними санкціями. Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду справи представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви позивача, з підстав викладених у наданому відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Артвайнері» (код ЄДРПОУ 00412168) є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Харківському управлінні офісу великих платників податків Державної фіскальної служби .

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Філії ПрАТ «Артвайнері» в м. Київ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.02.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 18.02.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 18.02.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено Акт від 22.08.2018 р. № 573/2615-14-02-05/39885449 /а.с.33-42/.

З висновками Акту перевірки позивач не погодився та подав 29.08.2018 р. до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення до Акту перевірки № 9 від 28.08.2018 р. Листом від 07.09.2018 р. № 60682/10/26-15-42-08-28 «Про розгляд заперечення на акт перевірки» ГУ ДФС у м. Києві повідомило Філію про залишення заперечень до Акту перевірки без задоволення, а висновки акта з урахуванням результатів попередньої перевірки /а.с.44-48/.

В листі від 07.09.2018 р. № 60682/10/26-15-42-08-28 «Про розгляд заперечення на акт перевірки» ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що в ході проведення перевірки Філії, відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 64.1.1., 642, 651 за період, що перевірявся, встановлено порушення термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, виявлено випадки несвоєчасної сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати на загальну суму 1 207 088,17 грн. (за липень 2017 - 191 814,47 грн., за серпень 2017 - 179 917,40 грн., за вересень 2017 - 157 880,50 грн., за жовтень 2017 - 193 669,50 грн., за листопад 2017 - 190 689,03 грн., за грудень 2017 - 158 729,56 грн., за січень 2018 - 134 387,71 грн.), також встановлено, що станом на 31.03.2018 р. не утримано сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за лютий 2018 р. - 147 659,99 грн. /а.с.46-48/.

Податковим органом 12 вересня 2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009154208 яким, за порушення п.5'7.1. ст.57, п.54.2 ст.54, пп «а» пп. 168.1.1. п.168.1 ст.168, з урахуванням пп. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп. 168.4.1. п.168.4 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «е» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, встановлені Актом перевірки, застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПКУ, а у зв`язку з цим, згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 57.3 статті 57 пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 022 834,53 грн., в тому числі, за податковими зобов`язаннями в сумі 147 659,99 грн., за штрафними санкціями (пені) в сумі 875 174,54 грн. /а.с.49/.

Позивач, 26 вересня 2018 року оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0009154208 від 12.09.2018 р. до Державної фіскальної служби України /а.с. 51-53/.

Державною фіскальною службою України 12.10.2018 р. прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким контролюючий орган залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0009154208 від 12.09.2018 р. /а.с.55-56/.

Судом встановлено, що до перевірки були надані оборотно-сальдові відомості по рахунках 661, 6413, 6406, 653 за період, що перевірявся. також, встановлено, що Філія в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 та січні, лютому, березні 2018 р. при нарахуванні та виплаті заробітної плати нараховувала та сплачувала податок на доходи фізичних осіб, при цьому, друга частина заробітної плати за лютий 2018 р. та податок на доходи фізичних осіб, був нарахований та сплачений до бюджету 06.03.2018 р. платіжним дорученням № 33 /а.с.107/. Нарахування та сплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб у зазначений період здійснювались своєчасно, (під час виплати заробітної плати), єдиним платіжним документом, у відповідності до пп. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПКУ, та пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПКУ, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПКУ банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування відповідного податку до бюджету.

Відповідно до даних, зазначених в платіжних дорученнях на перерахування податку доходи фізичних осіб, податок сплачувався за наступними реквізитами: Одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; код: 38002491; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; призначення платежу: код платежу - 11010100, ПДФО 18% утриманий і перерахований із заробітної плати (зазначений відповідний місяць року). У всіх платіжних дорученнях, за винятком платіжних доручень № 53 від 17.07.2017 на суму 10 859,60 грн., № 57 від 20.07.2017 на суму 151 074,75 грн., № 63 від 07.08.2017 р. на суму 148 332,05 грн., зазначений казначейський рахунок, на який перераховується податок на доходи фізичних осіб, № 33113340700006, код банку 820019. У платіжних дорученнях № 53 від 17.07.2017, № 57 від 20.07.2017, № 63 від 07.08.2017 р. помилково зазначений кредитний рахунок № НОМЕР_1 , код банку 820019 , що призначений для сплати воєнного збору, але код платежу 11010100 у платіжних дорученнях вказаний правильно. По цим трьом платіжним дорученням сплачений Філією податок на доходи фізичних осіб був зарахований як воєнний збір, не зважаючи на призначення платежу, зазначене у платіжних дорученнях (код платежу 11010100).

Ця помилка стала для Головного управління ДФС у м. Києві підставою вважати, що Філія порушила вимоги податкового законодавства щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 20|17 року, січень 2018 року, про що зазначено в висновках Акту перевірки, та стало підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 127.1 ст. 129 ПКУ, визначених в податковому повідомленні - рішенні № 0009154208 від 12.09.2018 р.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів, до яких згідно зі ст. 9 ПКУ відноситься, зокрема, податок на доходи фізичних осіб, до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), пунктом 1 ч. 2 ст. 29 якого визначено, що податок на доходи фізичних осіб належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію» код класифікації доходів бюджету 11010000 «Податок та збір на доходи фізичних осіб» включає коди бюджетної класифікації 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» та 11011000 «Військовий збір».

Частиною 1 ст. 43 БКУ визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із ч. 5 ст. 45 БКУ податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм БКУ дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету; податки і збори (обов`язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Позивачем 17.07.2017 р., 20.07.2017р., 07.08.2017 р. перераховано на казначейський рахунок за Кодом бюджетної класифікації 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичних осіб був повністю та своєчасно сплачений

Сплата податку на доходи фізичних осіб на інший казначейський рахунок (на казначейський рахунок для сплати військового збору), але за кодом бюджетної класифікації 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» не є порушенням законодавства та не створює підстав для тверджень про несплату чи несвоєчасну сплату податку до бюджету.

Зазначення Філією іншого казначейського рахунку, а саме, казначейського рахунку для сплати воєнного збору, у платіжних дорученнях під час сплати суми податкового зобов`язання для зарахування надходжень податку на доходи фізичних осіб, а не казначейського рахунку для сплати самого податку на доходи фізичних осіб, не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

Також, судом встановлено, що позивачем було надано заяву від 09.08.2017 року на ім`я В.о. начальника ДПФ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якій позивач просить перерахувати кошти, що помилково були відправлені з рахунку військового збору на рахунок податку на доходи фізичних осіб, розглянувши яку ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача, про відсутність інформації щодо помилково сплачених грошових зобов`язань з військового збору в інтегрованій картці платника податків /а.с.164-165/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання): іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

В свою чергу загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

У п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього кодексу до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього кодексу.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Згідно з п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів, до яких згідно зі ст. 9 ПК України відноситься, зокрема, податок на доходи фізичних осіб, до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, пунктом 1 ч. 2 ст. 29 якого визначено, що податок на доходи фізичних осіб належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію» код класифікації доходів бюджету 11010000 «Податок та збір на доходи фізичних осіб» включає коди бюджетної класифікації 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» та 11011000 «Військовий збір».

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1. ст. 38 ПК України).

При цьому відповідно до п. 37.3 ст. 37 ПК України підставою для припинення податкового обов`язку, є його виконання.

В пункті 9.3. ст. 9 ПК України вказано, що зарахування загальнодержавних податків і зборів у Державні та місцеві бюджеті здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету; податки і збори (обов`язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2346-ИІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Суд зауважує, що актом від 22.08.2018 р. № 573/2615-14-02-05/3988544 встановлено, що позивачем станом на 31.03.2018 р. надмірно перераховано військовий збір у розмірі 344 432,48 грн.

Щодо помилкової сплати коштів суд вважає за необхідне зазначити що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строки, встановлені чинним законодавством, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Таким чином, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою вважати, що платником відповідні суми податкових зобов`язань сплачені не були.

За таких обставин, суд доходить висновку, що помилкове зазначення реквізитів (розрахункового рахунку) у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк.

Аналогічний правовий висновок зробила Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 16 червня 2015 року по справі № 21-377а15.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог частини п`ятої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 15 342,53 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Артвайнері» (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 87, код ЄДРПОУ 00412168) до Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2018 року № 0009154208 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009154208, прийняте 12.09.2018 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 022 834,53 грн., в тому числі, за податковими зобов`язаннями в сумі 147 659,99 грн., за штрафними санкціями (пені) в сумі 875 174,54 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Приватного акціонерного товариства «Артвайнері» (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 87, код ЄДРПОУ 00412168) судовий збір у розмірі 15 342 (п`ятнадцять тисяч триста сорок дві) гривні 53 копійки.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 травня 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з лікарняного 01 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя М.М. Толстолуцька