Рішення № 82711757, 28.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 р. Справа№200/14478/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України Донецької області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участі представників сторін:

позивача - не з`явився,

представника відповідача - Яковлєва А.С.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0069844710 від 29.11.2018р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчаснеперерахування) єдиного внеску в сумі 27629,35 грн., у тому числі: штраф у розмірі 1444,58 грн. накладений за період з 15.01.2013 року до 13.04.2017 року, штраф у розмірі 3761,49 грн. накладений за період з 21.01.2015 року до 19.03.2018 року та нараховану пеню у розмірі 22423,28 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Ушенка С.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позовну заяву залишено без руху і позивачеві встановлено десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25 січня 2019 року № 163 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» призначено повторний автоматичний розподіл справи № 200/14478/18-а, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ушенко С.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцькій М.М.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Толстолуцькою М.М. та призначено підготовче засідання на 19 лютого 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 12 березня 2019 року.

У підготовчому засіданні 12 березня 2019 року оголошено перерву до 27 березня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 квітня 2019 року.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач зазначив, що винесене податковим органом рішення є таким що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідно до положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на час проведення антитерористичної операції до її закінчення звільнено від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у вказаний період до нього не застосовуються. Позивач також зауважив, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року смт. Билбасівка було внесеного до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Крім того зазначив, що застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 07.04.2014 року є протиправним, а рішення № 0069844710 від 29.11.2018 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги позовної заяви та просив визнати протиправним та скасувати спірне рішення.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача у письмовому відзиві на позовну заяву. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Головне управління ДФС у Донецькій області розглянуло адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2018 року № 0069844710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, щодо сплати на користь Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області штрафу, пені на загальну суму 27 629,35 грн., вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначив, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0069844710 від 29.11.2018 за період з 15.01.2013 р. до 19.03.2018 р. на суму 27629,35 грн., у тому числі: пеня - 22423,28 грн., (648,94 грн. за період з 15.01.2013 р. до 14.02.2014 р. , 11468,85 грн. за період з 22.01.2013 р. до 28.03.2017 р., 10305,49 грн. за період 23.04.2014 р. до 19.03.2018 р.),

штрафна санкція (10%) - 186,93 грн. за період з 15.01.2013 до 14.02.2014,

штрафна санкція (10%) - 877,25 грн. за період з 22.01.2013 до 28.03.2017,

штрафна санкція (10%) -380,40 грн. за період з 23.04.2014 до 13.04.2017

штрафна санкція (20%) - 3761,49 грн. за період з 21.01.2015 до 19.03.2018

Рішення було сформовано та направлено поштою з повідомленням про вручення 03.12.2018, вручено 08.12.2018.

Зазначив, що датою початку періоду проведення АТО є 14.04.2014 року, ГУ ДФС зауважує, що позивач не сплачував ЄВ у період з 15.01.2013 року, тобто до початку проведення АТО та прийняття вищезазначених приписів Закону про незастосування відповідальності за несплату ЄВ.

Щодо питань, порушених у адміністративному позові про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення - рішення, повідомляємо, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО, звільняються від своїх обов`язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Крім того відповідачем, 12 березня 2019 року до суду були надані додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0069844710 від 29.11.2018 за період з 15.01.2013 до 19.03.2018 на суму 27 629,35 грн., у тому числі: пеня - 22 423,28 грн., (648,94 грн. за період з 15.01.2013 до 14.02.2014, 11 468,85 грн.. за період з 22.01.2013 до 28.03.2017. 10 305,49 грн. за період 23.04.2014 до 19.03.2018).З 22.01.2013 року по 13.04.2014 року на суму 2 825,78 грн., з 14.04.2014 по 28.03.|2017 - у сумі 8643,07 грнТЗагальна сума пені 11 468.85 грн., за період з 22.01.2013 до 28.03.2017)

Сум штрафних (фінансових санкцій) згідно Рішення - 5206,07 грн., у тому числі: штрафна санкція (110%) - 186,93 грн. за період з 15.01.2013 до 14.02.2014, штрафна санкція (|10%) - 877,25 грн. за період з 22.01.2013 до 28.03.2017, штрафна санкція (10%) -380,40 грн. за період з 23.04.2014 до 13.04.2017 штрафна санкція (20%) - 3761,49 грн. за період з 21.01.2015 до 19.03.2018 Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітні 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної| операції або військових дій на території України.

Також, 20 березня 2019 року відповідач вдруге надав додаткові пояснення, в яких надав ґрунтовний розрахунок штрафних санкцій та пені, та крім того зазначив, що датою початку періоду проведення АТО є 14.04.2014 року, ГУ ДФС зауважує, що ОСОБА_1 несвоєчасно сплачував ЄВ у період з 15.01.2013 року, тобто до початку проведення АТО та прийняття вищезазначених приписів Закону про незастосування відповідальності за несплату ЄВ. Враховуючи вищенаведене, на підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 ст.25 ЗУ 2464 Головним управлінням ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 :

- за період з 15.01.2013 до 14.04.2014 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 648,94 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 22.01.2013 до 13.04.2014 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 2 825,78 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 15.01.2013 по 14.02.2014 застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 186,93 грн.

- за період з 22.01.2013 по 14.02.2014 застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 877,25 грн.

- за період з 14.04.2014 до 28.03.2017 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 8 643,07 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 23.04.2014 до 19.03.2018 була нарахована пеня у розмірі 0,1% -

10 305,49 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 23.04.2014 по 13.04.2017 року застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 380,40 грн.

- за період з 21.01.2015 по 19.03.2018 року застосовані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 3761,49 грн.

сформоване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.11.2018 року №0069844710 на загальну суму 27629,35 грн. за період з 15.01.2013 по 19.03.2018 року.

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтримав надані заперечення та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача, з підстав, викладених у його відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та відзиві на позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 2437104851.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження щодо податкового контролю.

Судом встановлено, що 29 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято Рішення № 0069844710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 27 629,35 грн.

З додаткових пояснень відповідача щодо розрахунку оскаржуваного рішення вбачається наступне:

- за період з 15.01.2013 до 14.04.2014 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 648,94 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 22.01.2013 до 13.04.2014 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 2 825,78 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 15.01.2013 по 14.02.2014 застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 186,93 грн.

- за період з 22.01.2013 по 14.02.2014 застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 877,25 грн.

- за період з 14.04.2014 до 28.03.2017 була нарахована пеня у розмірі 0,1% - 8 643,07 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 23.04.2014 до 19.03.2018 була нарахована пеня у розмірі 0,1% -

10 305,49 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу;

- за період з 23.04.2014 по 13.04.2017 року застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 380,40 грн.

- за період з 21.01.2015 по 19.03.2018 року застосовані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 3761,49 грн. сформоване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.11.2018 року №0069844710 на загальну суму 27629,35 грн. за період з 15.01.2013 по 19.03.2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" було внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (надалі Закон №1669) ( в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено смт. Билбасівка і м. Слов`янськ.

30 березня 2018 року Верховним Судом було прийнято рішення у зразковій справі № 812/292/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/22/18) про нарахування пені та штрафів платникам податків, розташованих у зоні АТО. За наслідками розгляду зазначеної адміністративної справи Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 29 листопада 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несвоєчасну сплату єдиного внеску. У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 15.01.2013 року по 13.04.2017 року - (період з 15.01.2013 року по 13.04.2014 року - до початку проведення антитерористичної операції) та з 14.04.2014 року по 19.03.2018 року, за період проведення антитерористичної операції, під час здійснення господарської діяльності на території проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

За таких обставин, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 14.04.2014 року по 19.03.2018 року суд визнає протиправним.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме скасування частково спірного рішення відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України Донецької області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0069844710 від 29.11.2018р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасні перерахування) єдиного внеску в частині, штрафу у розмірі 4 141,89 грн. накладеного за період з 14.04.2014 року до 19.03.2018 року та нараховану пеню у розмірі 18 948,56 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 травня 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з лікарняного 01 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.