Ухвала суду № 82711675, 01.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 липня 2019 р.Справа №160/5244/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" (код ЄДРПОУ 41371529) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що стало підставою для зупинки реєстрації податкової накладної № 26 від 14.05.2019 року (в ЄРПН зареєстровано за № 9106666176);

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" (код ЄДРПОУ 41371529) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості.

27.06.2019 року позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що 10.06.2019 року відповідач у своїй відповіді від 10.06.2019 року вих. № 67427/10/04-36-12-01-16 на заяву позивача про надання копії рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яке є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, надав витяг з протоколу № 78 від 17.05.2018 року. За поясненнями заявника, вказаний протокол містить рішення про те, що 17.05.2018 року комісією враховано інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах алгоритму дій щодо віднесення (внесення) наступного суб`єкта господарювання - ТОВ "ГРАНД СЕНАТОР" до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості. У той же час, як зазначив позивач, цей протокол не містить критеріїв ризиковості, яким відповідає позивач, не містить інформації, що стала підставою для віднесення позивача до «ризикових» платників податків, та є підставою для зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної позивача в ЄРПН. Тому, зазначений протокол (рішення), на думку товариства, має очевидні ознаки протиправності.

При цьому, заявник звертає увагу суду на те, що очевидними є ознаки протиправності протоколу № 78 від 17.05.2018 року, який є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, а його існування порушує права, свободи та інтереси позивача. На думку заявника, в якості забезпечення позову дія вказаного протиправного протоколу може бути зупинена до вирішення судової справи.

Тому, просить суд зупинити дію протоколу № 78 від 17.05.2018 року комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким віднесено ТОВ "ГРАНД СЕНАТОР" до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та заборонити відповідачу зупиняти реєстрацію податкових накладних позивача на підставі протоколу № 78 від 17.05.2018 року.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що протиправність протоколу (рішення) № 78 від 17.05.2018 року, на який посилається заявник у своїй заяві про забезпечення позову, становить предмет спору між сторонами. Водночас, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль і витрат.

Отже, заявником не доведено підстав для забезпечення позову, прямо передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову, є необґрунтованим у зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД СЕНАТОР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Лозицька