Ухвала суду № 82711611, 27.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 червня 2019 року Справа № 160/5899/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в особі територіального підрозділу Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в особі територіального підрозділу Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати позовні вимоги наданої позовної заяви та саму справу - типовими по відношенню до зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) та врахувати правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

- визнати протиправними дії / бездіяльність Головного Управління Державної міграційної служби ( ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Петриківському районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області щодо неоформлення паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню 25-річного віку шляхом вклеювання фото в існуючий паспорт № НОМЕР_1 громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (позивача), виданий 31.03.2010 року Петриківським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, в якому не вклеєне фото при досягненні 25-річного віку , або шляхом оформлення нового паспорту на ім`я ОСОБА_1 паспорт громадянина України виключно у формі книжечки зразка 1994 року, який передбачений діючим положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне Управління Державної міграційної служби України ( ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Петриківському районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вклеїти фото в існуючий паспорт № НОМЕР_1 громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (позивача) , виданий 31.03.2010 року Петриківським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по досягненню 25-річного віку , в зв`язку з неможливістю вчасно звернутись до територіального підрозділу ДМС з причини перебування ОСОБА_1 в рядах обов`язкової військової служби , або шляхом оформлення нового паспорту на ім`я ОСОБА_1 паспорт громадянина України виключно у формі книжечки зразка 1994 року, який передбачений діючим положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних з проставленою відміткою місця проживання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність повернення цієї позовної заяви, виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Однак, статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України не надано право представникам підписувати від імені учасників справ позовної заяви, оскільки право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №810/739/15.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника фізичної особи, можуть підтверджуватись довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені позивача підписано його представником за довіреністю - ОСОБА_2 , на підтвердження таких повноважень додано копію довіреності від 10.04.2019 року, нею же засвідчену, що суперечить зазначеним вище вимогам.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 05.01.2018 року у справі №804/2619/17, від 06.08.2018 року у справі №822/3585/17, від 02.07.2018 року у справі №811/952/15, від 17.05.2018 року у справі №826/16685/16, від 06.06.2018 року у справі №815/3228/17.

Таким чином, надана до суду копія довіреності, яка засвідчена ОСОБА_2 , представником позивача, тобто ОСОБА_1 , не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 31.05.2018 року у справі №813/4070/17.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З цього питання, також неодноразово висловлювалася Велика Палата Верховного Суду, яка зазначала, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 року у справі №914/2772/16, від 21.03.2018 року у справі №914/2771/16).

Таким чином, враховуючи те, що довіреність долучена до матеріалів засвідчена не у встановленому законом порядку, а самим представником, якого цією ж довіреністю уповноважено представляти інтереси позивача, вона не дає представнику ОСОБА_2 права підпису цієї позовної заяви, а тому її слід повернути позивачу.

Керуючись пунктом 3 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в особі територіального підрозділу Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні - повернути позивачеві.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, код ЄДРПОУ 37806243).

в особі територіального підрозділу Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, прос. П. Калнишевського, 16а).

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков