Рішення № 82711588, 24.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Справа № 160/2558/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач з врахуванням уточнень та доповнень просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України; - зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг. До 1986 року постійно проживав на території колишньої Української РСР у м. Кривому Розі . У 1986 році позивач виїхав до колишньої РСФСР. В 1993 році, у віці 12 років, повернувся в Україну, де навчався в ПТУ. ОСОБА_1 паспорта громадянина України ніколи не отримував. З 15.12.2016 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі Криворізька виправна колонія №80. З приводу отримання паспорта неодноразово звертався до органів прокуратури, суду, міграційної служби. З моменту направлення заяви до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про набуття громадянства за територіальним походженням пройшло понад 4 місяці. Позивач вважає бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо не оформлення набуття громадянства незаконною, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року позов залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 відкрито провадження по справі за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25 квітня 2019 року до суду надійшов відзив, в якому Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заперечує проти адміністративного позову та вважає його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволення з огляду на наступне. 21.11.2018 року поштою на адресу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за вихідним №80/2-м-156/18 від 26.10.2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про оформлення набуття громадянства України до якої додано: декларацію про відсутність іноземного громадянства, копію свідоцтва про народження, дві фотокартки розміром 35/45 мм, автобіографію, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, копію свідоцтва про встановлення батьківства, копію свідоцтва про закінчення ПТУ, копію свідоцтва про смерть матері. Інших документів до заяви додано не було. Відповідач звертає увагу, що особисто до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області позивач не звертався та документ, що підтверджує особу не надавав. Оскільки дана заява була подана в супереч вимогам Порядку №215, її було розглянуто як письмове звернення в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян». 28.12.2018 року ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за вих. №19327/1/1201-18 від 22.12.2018 року позивачеві було надіслано лист з роз`ясненнями. В якому зазначено, що відповідно до п. п. 4, 5 Порядку №215, заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах та під час подання заяви та інших документів з питань громадянства надається документ, що посвідчує особу заявника разом з копією такого документа. Окрім того, ОСОБА_1 роз`яснено, що згідно Порядку №215 йому необхідно встановити правовий статус, тобто надати довідку про неналежність до громадянства Російської Федерації або паспорт громадянина Російської Федерації та перебувати на законних підставах на території України. Враховуючи вищенаведене, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області вважає, що діяло відповідно до чинного законодавства України, а тому заперечує проти пояснень, міркувань та аргументів позивача, які він надав в своїй позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг.

27 червня 1999 року отримав диплом НОМЕР_2 Професійно-технічного училища №86.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів прокуратури, суду, міграційної служби з приводу отримання паспорта.

01.03.2014 року від Жовтневого районного відділу ДМС у м. Кривий Ріг позивачу направлено лист, в якому рекомендовано отримати документ посвідчуючий особу відповідно у консульстві Російської Федерації.

30.04.2015 року від Жовтневого районного відділу ДМС у м. Кривий Ріг позивачу направлено лист №1227/М-37 щодо розгляду його заяви про отримання тимчасового посвідчення громадянина України, яким повідомлено про її невідповідність вимогам наказу МВС України №320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України».

05.01.2018 року від Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачу направлено лист вих. №02-16/1/2018, яким повідомлено, що суд не має повноважень на виготовлення паспорта громадянам України. ОСОБА_1 запропоновано звернутись з відповідною заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби України або до центру надання адміністративних послуг за останнім зареєстрованим місцем проживання або за фактичним місцем проживання.

16.01.2018 року від Металургійного районного відділу ДМС у м. Кривий Ріг ОСОБА_1 направлено лист вих. №1225/329, яким повідомлено про проведення попереднього розгляду матеріалів стосовно отримання паспорта громадянина України. Рекомендовано гр. ОСОБА_1 з метою підтвердження належності до громадянства України його та його батьків надати всі необхідні документи, що підтверджують данні постійного проживання в України на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року, після чого повторно звернутися з відповідною заявою.

21.11.2018 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшли документи від ОСОБА_1 для набуття громадянства України відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство». В якості додатків було надано:

1. Заяву про оформлення набуття громадянства України.

2. Декларацію про відсутність іноземного громадянства.

3. Копію свідоцтва про народження.

4. Дві фотокартки розміром 35*45 мм.

5. Автобіографія.

6. Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера.

7. Копія свідоцтва про встановлення батьківства.

8. Копія свідоцтва про закінчення ПТУ.

9. Копія свідоцтва про смерть матері.

22 грудня 2018 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 надіслано лист №19327/1/1201-18/1201.4.4/28167 щодо розгляду звернення щодо оформлення набуття громадянства України.

Листом №19327/1/1201-18/1201.4.4/28167 Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомило позивача про необхідність встановлення правового статусу, тобто надання довідки про неналежність до громадянства Російської Федерації або паспорт громадянина Російської Федерації та перебувати на законних підставах на території України. Зазначило про пункт 5 Порядку №215, яким визначено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства надається документ, що посвідчує особу заявника та подаються копії таких документів.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо не оформлення набуття громадянства позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 №1085/2010 було створено Державну міграційну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №658 "Про утворення Державної міграційної служби" було утворено Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».

Громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі-Порядок №215).

Пунктом 1 Порядку№215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Згідно з п. 4 Порядку №215 4. Заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Пунктом 5 Порядку №215 зокрема передбачено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Пунктом 24 Порядку №215 передбачено - для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:

а)заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;

б)дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в)один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов!язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

21.11.2018 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшли документи від ОСОБА_1 для набуття громадянства України відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство». В якості додатків було надано:

1. Заяву про оформлення набуття громадянства України.

2. Декларацію про відсутність іноземного громадянства.

3. Копію свідоцтва про народження.

4. Дві фотокартки розміром 35*45 мм.

5. Автобіографія.

6. Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера.

7. Копія свідоцтва про встановлення батьківства.

8. Копія свідоцтва про закінчення ПТУ.

9. Копія свідоцтва про смерть матері.

Інших документів до заяви додано не було. Вказане підтверджується супровідним листом складеним особисто позивачем.

Проте суд не погоджується з твердженням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про порядок розгляду заяви позивача з огляду на наступне.

Порядком №215 визначено провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України.

Відповідно до п. 93 Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Судом встановлено, що 21.11.2018 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області шляхом поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшли документи для набуття громадянства України відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» вх. №19327/1/1201.

22 грудня 2018 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 надіслано лист №19327/1/1201-18/1201.4.4/28167 щодо розгляду звернення щодо оформлення набуття громадянства України. Листом №19327/1/1201-18/1201.4.4/28167 Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомило позивача про необхідність встановлення правового статусу, тобто надання довідки про неналежність до громадянства Російської Федерації або паспорт громадянина Російської Федерації та перебувати на законних підставах на території України. Зазначило про пункт 5 Порядку №215, яким визначено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства надається документ, що посвідчує особу заявника та подаються копії таких документів.

На думку суду відповідачем при розгляді заяви позивача порушено вимоги п. 93 Порядку №215.

Відповідачем встановлено, що при подані заяви ОСОБА_1 не надано документ, що посвідчує особу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України у двотижневий строк з дня надходження документів повернув їх ОСОБА_1 для усунення недоліків або прийняв рішення про припинення провадження за заявою позивача, тощо.

Відповідачем не заперечується той факт, що за результатами розгляду заяви відповідного зразка на ім`я ОСОБА_1 надіслано лист №19327/1/1201-18/1201.4.4/28167 в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».

Тобто відповідачем порушено порядок та процедуру розгляду заяви ОСОБА_1 і як наслідок не прийняття відповідного рішення.

Крім того, Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Абз. 1,3 вищезазначеного закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Абз. 7-9 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Зі змісту заяви, поданої ОСОБА_1 вбачається, що вона не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про звернення громадян».

З огляду на вищевикладене суд, дійшов висновку, що рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України відповідачем не приймалося як то передбачено Порядком №215.

В зв`язку із чим позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України, суд зазначає наступне.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач, заявляючи одну з позовних вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження відповідача у питаннях прийняття рішення щодо набуття громадянства України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1,2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України 1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктами владних повноважень, не виконано покладеного на них обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України або про відмову у задоволенні заяви про оформлення набуття громадянства України та зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення набуття громадянства України, з урахуванням висновків викладених у рішенні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України або про відмову у задоволенні заяви про оформлення набуття громадянства України.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення набуття громадянства України, з урахуванням висновків викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса