Рішення № 82711528, 18.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 160/4353/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного військового комісаріату;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08353525) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за неотримане речове майно у сумі 76642,50грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він проходив військову службу у Збройних Силах України з 01 серпня 1993 року по 31 серпня 2017 року. У зв`язку із звільненням зі служби у нього виникло право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно. У зв`язку з цим, він звернувся з відповідною заявою до відповідача. Листом від 29.10.2018 р. відповідач повідомив, що сума компенсації за недоотримане речове майно у кількості 420 позицій становить 76642,50грн., втім, не підлягає виплаті, оскільки виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає, що речове майно ним не отримувалось під час служби, компенсації за недоотримане речове майно під час звільнення він не отримував, тому просить відновити порушене право.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/4353/19 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

07 червня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 31 серпня 2017 року він звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Криворізького районного військового комісаріату. Після звільнення з військової служби позивач звернувся до військового комісаріату Дніпропетровського ОВК для отримання довідки-розрахунку грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до норм законодавства. 15 листопада 2018 року було підготовлено довідку №15 про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 на загальну суму 76642,50грн. З метою погашення заборгованості по виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні в запас Ткаченка О.А. відповідачем підготовлено детальний розрахунок за бюджетною програмою на 2019 рік за формою 1/фс і подано відповідну заявку на бюджетні асигнування до кінця 2019 року. Такі дії свідчать про всебічне сприяння позивачу на отримання спірної компенсації. Відповідач також зазначив, що в разі надходження на рахунки Дніпропетровського ОТЦК та СП відповідних асигнувань позивачу одразу буде виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 76642,50грн. З урахування наведеного, вважає, що позовні вимоги передчасні, підстави для визнання бездіяльності протиправною відсутні.

10 червня 2019 року від Дніпропетровського обласного військового комісаріату надійшло клопотання про заміну сторони його правонаступником - Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що у зв`язку з проведенням реорганізаційних заходів щодо переходу органів місцевого військового управління на штат згідно із спільною директивою МОУ та Генерального штабу ЗСУ від 24.05.2018 № Д-32219 дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2018 році», директиви Командувача військ оперативного командування «Схід» від 01.12.2018 року № Д-17 дск «Про проведення організаційних заходів у військах оперативного командування «Схід» в 2018 році», відповідно до яких Дніпропетровський обласний військовий комісаріат було переформовано у Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником, на підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за можливе його задовольнити та замінити сторону у цій справі - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на його правонаступника - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з проведенням реорганізаційних заходів та переформуванням останнього.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 01 серпня 1993 року по 31 серпня 2017 року проходив службу в Збройних Силах України.

Відповідно до наказу військового командира Дніпропетровського обласного комісаріату №200 від 31.08.2017 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу Криворізького районного військового комісаріату з посади військового комісара.

29 жовтня 2018 року позивач звернувся до Військового комісару Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою про надання довідки - розрахунку грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та виплати грошового компенсації.

Відповідно до довідки № 15 від 15.11.2018 р. вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 , загалом становить 76642,50грн.

Листом від 24.01.2019 р. за вих.№11/24/365 Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив позивачу, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. №178 виплата компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міністерству оборони України.

Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р. продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 3-5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.03.2016 р. № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 особа, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

З аналізу вищевказаних правових норм випливає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, в тому числі у разі звільнення з військової служби. При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Факт звільнення позивача зі служби та виключення зі списків особового складу підтверджується наказом від 31.08.2017 р. №200 і не заперечується відповідачем.

29 жовтня 2018 року позивач звернувся до Військового комісару Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою про надання довідки - розрахунку грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та виплати грошового компенсації за неотримане майно.

Згідно з довідкою № 15 від 15.11.2018 р. про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 , позивач набув право на отримання вказаної у довідці вартості речового майна на загальну суму 76642,50грн.

Таким чином, дотримано всі умови п. 3 Порядку, ОСОБА_1 має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 76642,50грн.

На момент розгляду справи доказів виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно не надано.

Відповідачем не надано також доказів того, що Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вжито всіх передбачених законом заходів з метою недопущення порушення прав позивача.

Посилання відповідача на відсутність кошторисних та бюджетних призначень, подання заявки на бюджетні асигнування до кінця 2019 року, не враховуються судом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду, в тому числі по справі Кечко проти України (рішення від 08.11.2005 року), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Аналогічна позиція викладена у справі "Сук проти України" (Заява № 10972/05), де Європейський суд з прав людини зауважив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні зі служби.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 76642,50 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно не може бути задоволена, оскільки порушене право має бути захищено шляхом стягнення з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідної суми грошової компенсації.

Крім того, з аналізу положень пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України видно, що Податковий кодекс України не містить вичерпного переліку сум допомог, компенсацій, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Виходячи зі змісту спеціальних норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про те, що компенсація вартості за неотримане речове майно за своєю природою не є винагородою за виконання обов`язку несення служби і не включається до складу грошового забезпечення військовослужбовця, отже, сума компенсації не підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і стягнути з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, що не було видане під час проходження військової служби, на загальну суму 76642,50грн. без оподаткування зазначеної суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частинами першою і другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.7, 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, 16, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 76642,50 грн.

Стягнути з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, 16, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 08353525) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно, що не було видане під час проходження військової служби, у розмірі 76642 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок дві)грн.50коп., без оподаткування зазначеної суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський