Рішення № 82711456, 27.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 червня 2019 р. Справа № 120/1063/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казаначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, в якій просила:

- визнати протиправною відмову відповідача в оформленні необхідних документів та зверненні до органів Державної казначейської служби України про повернення помилково сплачених сум збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування під час придбання нерухомого майна;

- зобов`язати відповідача прийняти заяву позивача про повернення коштів, помилково зарахованих до бюджету, з відповідними підтверджуючими документами, та у відповідності до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, звернутись до відповідного Казначейства з поданням про повернення з бюджету позивачу помилково перерахованих коштів у сумі 22000 грн, які були перераховані на рахунок № НОМЕР_1 (код банку 899998) УК у м. Вінниці, з призначенням платежу: "241405000;2813001164 збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2019 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в оформленні подання на повернення позивачці ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 22000,00 грн, сплаченого з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013, оформити подання на повернення позивачці ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 22000,00 грн, сплаченого з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна згідно з дублікатом квитанції АТ КБ "Приватбанк" № 0.0.1191441181.1 від 20.11.2018 на рахунок № НОМЕР_1 (код банку 899998) УК у м. Вінниці, з призначенням платежу: "241405000;2813001164 збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У судовому засіданні від 12.06.2019 до закінчення судових дебатів представник позивача - адвокат Гаврищук В.М. звернувся до суду з заявою про вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З цією метою, у випадку задоволення позову, просив суд призначити судове засідання та надати стороні позивача час для подання доказів, що підтверджують розмір відповідних витрат, зокрема на оплату послуг адвоката.

Оскільки позов задоволено, на підставі положень ч. 3, 4 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати у справі судом призначено судове засідання на 13.00 год. 27.06.2019. Водночас представнику позивача надано строк для подання доказів розміру понесених витрат на правничу допомогу до 18.06.2019, а відповідачу - строк до 25.06.2019 для подання клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру).

14.06.2019 від адвоката Гаврищука В.М. до суду надійшла заява про відкликання заяви про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому 27.06.2019 відповідач подав заяву про розгляд вказаного питання за відсутності його представника, проти задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Крім того, за змістом положень частини третьої статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак суд вважає можливим розглянути відповідне процесуальне питання за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Як вже зазначалось, за заявою представника позивача, поданою до закінчення судових дебатів, судом вирішено розглянути питання про судові витрати у цій справі в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Всупереч вказаним вимогам позивач після ухвалення судом рішення у справі не надав суду докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу.

До того ж 14.06.2019 до суду надійшла заява адвоката Гаврищука В.М. про відкликання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

За цих обставин суд доходить висновку, що заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу належить залишити без розгляду.

Разом з тим, судом встановлено, що при зверненні до адміністративного суду з цим позовом позивачка ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1309651986.1 від 27.03.2019.

Згідно з прохальною частиною позовної заяви вказані витрати позивачка просить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

В силу приписів ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Обов`язок суду щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі визначений у ч. 1 ст. 244, ч. 5 ст. 246 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що питання про відшкодування позивачці судових витрат у виді судового збору не було вирішено судом під час ухвалення рішення від 12.06.2019 за наслідками розгляду справи по суті, суд доходить висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на користь позивачки ОСОБА_1 сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що на користь позивачки підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позову судом фактично задоволено позовні вимоги та визнано порушення законних прав та інтересів позивачки внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ));

2) відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

3) третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області (код ЄДРПОУ 38054707, місцезнаходження: вул. Замостянська, 7, м. Вінниця, 21000).

Повний текст додаткового судового рішення складено та підписано суддею 01.07.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович