Рішення № 82709985, 25.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1796/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Король І.А.

та представників:

від позивача: Денисенко Н.М.;

від відповідача: Муха С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 50 933 грн. 03 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради (далі - відповідач) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 50 933 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 12.03.2016 було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вулиця Комсомольська, будинок 41, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропостачальної організації, після відключення 06.10.2014, без порушення схеми обліку електричної енергії, що є порушенням статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 6.40., 6.41. Правил користування електричною енергією, про що було складено акт про порушення № 102486 від 12.03.2016.

Комісією по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією складено протокол № 9-20 від 20.09.2016 та прийнято рішення провести нарахування за період з 12.03.2015 по 12.03.2016, згідно з пунктом 2.7. та за формулою пункту 2.10. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією; потужність самовільного підключення визначити виходячи з перерізу дроту; період проведення нарахувань - 12 місяців.

За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за вказаний період, становить 50 933 грн. 03 коп.

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/65-156-1/9/№ 102486 на суму 50 933 грн. 03 коп. не сплачено, що і є причиною спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження на 25.06.2019.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 26811/19 від 18.06.2019), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на наступне:

- позивач пропустив трирічний строк позовної давності, у зв`язку з чим відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України);

- відсутні підстави для застосування Методики визначення обсягу та електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою КМУ № 562 від 04.05.2006, оскільки в акті про порушення не зазначена точка самовільного підключення та не вказано в таблиці 3 акту про порушення даних дроту самовільного підключення;

- відсутні підстави для застосування позивачем пункту 2.7. та формули № 2.10 Методики, оскільки даний пункт Методики застосовується у випадку наявності порушення - самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, однак, виходячи зі схеми підключення, що вказана в Акті про порушення - підключення було здійснено до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику, а саме: після межі балансової належності (електрощитова житлового будинку не належить енергопостачальній організації). Підключення до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику, є окремим порушенням, передбаченим підпунктами 6 або 7 пункту 2.1. Методики, і застосовуються інші формули - № 2.11 пункту 2.8 або формули № 2.7 пункту 2.9 Методики.

- позивачем неправильно визначено коефіцієнт застосованої ним формули І-сили струму. Так, позивач визначив І-силу струму виходячи з перерізу дроту АПВ 3х16 мм2 - 55 А. В той час, як мав визначити з визначеного в Акті про порушення максимального струму навантаження струмоприймачів (пункт 5 Акту про порушення та таблиця № 3) І = 3,5 А.

До відзиву на позовну заяву долучена заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

У судове засідання 25.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2019 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Також, відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 25.06.2019 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Так, 01.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - енергопостачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №065156 (далі - договір, а.с.24-31).

При цьому, відповідно до Загальних положень статуту позивача, товариство є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов`язані із набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (протокол від 26.06.2012). Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами договору.

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).

У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 22.03.2013 і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів припинення, визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно з абзацом 3 частини 2, частиною 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.

Відповідно до пункту 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:

- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Відповідно до пункту 6.41. статті 6 зазначених Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Вказаний пункт містить також певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень, зокрема:

- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків;

- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);

- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так, 12.03.2016 було здійснено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) на об`єкті відповідача за адресою: м.Дніпро, вулиця Комсомольська, будинок 41.

За результатами перевірки складено акт про порушення № 102486 від 12.03.2016 (далі - Акт про порушення), в якому зазначено, що споживачем порушено статтю 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункти 6.40., 6.41. ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропостачальної організації, після відключення 06.10.2014, без порушення схеми обліку електричної енергії; пункти 3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ - відсутність пломби постачальника електричної енергії № 49 на дверях РЩ (а.с. 14).

Відповідно до пункту 5 Акту про порушення, перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи: Ліфт - 2,3 кВт; замір навантаження - ІА=3,5 А; ІВ=3,5 А; ІС-3,5 А. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору - 2,3 кВт. Час роботи струмоприймачів протягом доби - відповідно до договору.

Судом встановлено, що Акт про порушення № 102486 відповідає вимогам, що містяться в пункті 6.41. статті 6 Правил користування електричною енергією.

Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення.

Крім того, Акт про порушення № 102486 був складений за участю представників постачальника та споживача - Поліщук В.С.

Відповідно до пункту 6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Так, в Акті про порушення зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного Акту про порушення буде проводити засідання 05.04.2016 з 13:00 год. по 15:00 год. за адресою вулиця Ленінградська, будинок 40 кабінет 217.

Відповідно до листа споживача (відповідача) від 08.09.2016 (а.с.16) розгляд комісією енергопостачальника акту про порушення № 102486 було перенесено на 20.09.2016.

Отже, у відповідності до пункту 6.42 Правил, відповідач належним чином був повідомлений про дату та час проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 102486 від 12.03.2016.

У відповідності до вказаних норм, 20.09.2016 на підставі зазначеного Акту про порушення № 102486 комісією у складі посадових осіб постачальника, у присутності представника споживача - Поліщук В.С, прийнято рішення, оформлене протоколом № 9-20 засідання комісії по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією № 102486 від 12.03.2016, про здійснення нарахування за період з 12.03.2015 по 12.03.2016, згідно з пунктом 2.7. та за формулою пункту 2.10. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією; потужність самовільного підключення вирішено визначити виходячи з поперечного перерізу дроту; період проведення нарахувань - 12 місяців (а.с.17).

Крім того, в матеріалах справи наявні акт № 105903 від 21.11.2013 технічної повірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В; акт № 7954 від 21.11.2013 про пломбування засобів обліку та акт пломбування відключеного обладнання від 06.10.2014 (а.с.20-22).

За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 12.03.2015 по 12.03.2016, становить 50 933 грн. 03 коп.

Протокол № 9-20 від 20.09.2016 підписаний представником споживача (відповідача) Поліщук В.С. без жодних зауважень (а.с.17).

Відповідно до частини 4 пункту 6.42. Правил користування електричною енергією рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що протокол № 9-20 від 20.09.2016, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення № 102486 від 12.03.2016 та відповідний рахунок на оплату недоврахованої електроенергії на суму 50 933 грн. 03 коп. були отримані нарочно представником відповідача, про що міститься підпис Поліщук В.С. на рахунку та протоколі.

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/65-156-1/9/№102486 на суму 50 933 грн. 03 коп. не сплачено, що і є причиною спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із слідуючого.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного позивачем з відповідачем договору вбачається, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії у сумі 50 933 грн. 03 коп. є саме оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до пункту 6.43. Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Слід зауважити, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії по розгляду акта про порушення № 102486 від 12.03.2016, оформленого протоколом засідання комісії № 9-20 від 20.09.2016.

Отже, рішення комісії енергопостачальника від 20.09.2016 по розгляду акта про порушення №102486 від 12.03.2016, оформлене протоколом № 9-20 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії, відповідачем не оскаржене, є чинним та обов`язковим для виконання.

З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності підстав для застосування Методики визначення обсягу та електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, пункту 2.7. та формули № 2.10 вказаної Методики, а також невірного коефіцієнту під час розрахунку, суд зазначає наступне.

За приписами підпункту 7 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1. Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою 2.7. Методики (пункт 2.9. Методики).

Актом про порушення № 102486 від 12.03.2016 встановлено порушення споживачем (відповідачем) статті 27 Закону України "Про електроенергію", пунктів 6.40., 6.41. Правил користування електричною енергією, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів.

Відповідно до пункту 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Акт про порушення № 102486 від 12.03.2016, яким зафіксовано порушення, мстить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Сума нарахувань склала 50 933 грн. 03 коп. згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № 102486 від 12.03.2016.

Як було вказано вище, відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії 20.09.2016 споживачу було надано рахунок № 111/65-156-1/9/№102486 на суму 50 933 грн. 03 коп. (отримання рахунку відповідачем судом встановлено).

В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.

Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 111/65-156-1/9/№102486 на суму 50 933 грн. 03 коп. є таким, що настав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 50 933 грн. 03 коп. є обгрунтованою, а вказані заперечення відповідача такими, що суперечать навединим вище нормам законодавства.

Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, судом також встановлено, що він відповідає вимогам Методики. Порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 6/8-09, від 17.10.2018 у справі № 904/40/18.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку, слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Як було вказано вище, відповідач у даній справі 18.06.2019 заявив про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду (постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 6/8-09, від 04.06.2018 у справі № 920/225/17, від 25.01.2018 у справі № 910/7394/17).

Судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії заявлені правомірно, однак заявлені з пропуском позовної давності: Акт про порушення №102486 складено 12.03.2016, а з вимогою (позовом до суду) про стягнення позивач звернувся лише 02.05.2019.

Враховуючи, що перебіг позовної давності згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, тобто з дня проведення перевірки і складання акта про порушення (наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 23.12.2014 у справі № 907/1214/13).

Враховуючи заяву відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності, а також відсутність доказів поважності причин пропуску позовної давності позивачем, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 50 933 грн. 03 коп. - відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.07.2019

Суддя Ю.В. Фещенко