Постанова № 8270907, 11.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2010                                                                                           № 42/563

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Вдовенко М.В. ( дов. № 85-67юр. від 05.01.2010 р.);

від відповідача - Ґудзь В.М. ( дов. № 122 від 31.12.2009 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної адміністрації Залізничого транспорту України "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2009

у справі № 42/563 ( .....)

за позовом                               ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до                                                   Державної адміністрації Залізничого транспорту України "Укрзалізниця"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   відшкодування збитків, ціна позову 84558,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від01.12.2009р. у справі №42/563 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” 84558,58 грн. збитків.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким відмовити у позові. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд у рішенні посилається на те, що нестача вантажу була виявлена до перетину кордону з Російською Федерацією, однак дане твердження є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 22 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниці країн, що уклали між собою угоду несуть солідарну відповідальність, тобто не має значення на території якої держави було виявлено нестачу вантажу. Посилання суду на ст. 951 ЦК України є також необґрунтованим, оскільки між позивачем та відповідачем не укладався договір зберігання. Позивачем було надіслано відповідачу претензію, але до неї не було додано документів, які б підтверджували фактичний розмір збитку. Скаржник вважає, що залізниця не повинна нести відповідальність за часткову втрату вантажу, оскільки вантаж завантажувався відправником без участі залізниці, зовнішніх ознак доступу до вантажу не було.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним з наступних підстав.

Відповідач вважає, що звільняється від відповідальності за часткову втрату вантажу оскільки нестача вантажу, яка зафіксована комерційним актом, встановлена в справному вагоні без зовнішніх ознак доступу до вантажу. Між тим, відповідач надав суду вагонний лист, в якому відсутня відмітка працівника залізниці, що передбачена Технічними умовами навантаження і кріплення вантажу. Відсутність такої відмітки в вагонному листі свідчить про порушення встановлених правил самим відповідачем. Позивач вважає, що комерційний акт містить відомості про нестачу вантажу, яка утворилася після приймання вантажу до перевезення. У відповідності до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і відповідає за його нестачу у розмірі фактично заподіяної шкоди. Крім цього, між позивачем та відповідачем ще існували відносини зберігання вантажу, що підтверджується відміткою в залізничній накладній.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 84558,58 грн. збитків, понесених частковою нестачею прокату чорних металів при перевезенні залізницею.

Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” 84558,58 грн. вказаних збитків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що залізниця є винною у нестачі вантажу. Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку виходячи з наступного.

Встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір перевезення № 45430125, відповідно до якого відповідач зобов’язався доставити 63,92 т прокату чорних металів до пункту призначення та видати його ТОВ „СВ-Транзит”, а позивач в свою чергу зобов’язався оплатити вартість перевезення.

Наведене підтверджується залізничною накладною № 45430125.

Договір зберігання між сторонами не укладався.

Згідно з даними комерційного акту від 05.09.2008 р. на станції призначення Гукове була виявлена нестача вантажу.

Відповідно до § 11 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення кількість вантажу являється однією з основних умов угоди перевезення, без зазначення якої угода не може вважатися укладеною.

Відповідно до § 6 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відомості про кількість та масу вантажу, які внесено відправником в накладну без засвідчення залізницею, не можуть служити доказом проти перевізника.

Як вбачається з матеріалів справи залізниця не засвідчувала масу вантажу.

Відповідно до накладної № 45430125 вантаж у вагон № 67771725 було завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці. На станцію призначення вагон прибув у технічно справному стані без зовнішніх ознак доступу до вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт № СКВ 0802087/13 від 05.09.2008 р. містить докладний опис обставин, за яких сталася нестача вантажу. Зауважень щодо змісту комерційного акту від вантажоодержувача не надходило.

Відповідно до п. 7 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, маркування вантажу, що забезпечує збереження і свідчить про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, яка розробляється і затверджується відправником та узгоджується із залізницею в частині, що стосується забезпечення збереженості вантажу.

У п. 2.3.1 вказаної вище інструкції зазначено, що при завантаженні сталі сортової в пачках одним штабелем остання пачка штабелю укладається по його діагоналі згідно додатків 1-2.

У такому ж стані вантаж прибув на станцію призначення, про що свідчать дані акту загальної форми від 04.09.2008 р. № 58040-1-3/4420. В цьому акті зазначено, що обв'язки на пачках не послаблені та не порушені, зсуву вантажу не було.

Згідно відмітки у графі „93” накладної вантаж марковано однією пачкою, яка розташована по діагоналі, що відповідає вимогам МО 10/24 від 24.01.2007 р.

Відповідно до п. 4, 5 § 3 та п. З § 4 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця звільняється від відповідальності за часткову втрату вантажу, завантаженого відправником без участі залізниці у випадках, коли: завантаження вантажу провадилось засобами вантажовідправника; вантаж було завантажено на відкритому рухомому складі та видано одержувачу без зовнішніх ознак доступу до вантажу.

При таких обставинах, в суді не було доведено вини залізниці у нестачі вантажу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду першої інстанції, прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від01.12.2009р. у справі №42/563 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг” (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 код 24432974) на користь Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 01071315) 422 (чотириста двадцять дві) грн. 79 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Справу № 42/563 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.03.10 (відправлено)