Постанова № 8270868, 15.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2010                                                                                           № 18/480

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Селіванова А.Г. – представник за дов. № б/н від 20.10.2009;

від відповідача -Недотоп М.М. – представник за дов. № 117/02/10 від 19.02.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2009

у справі № 18/480 ( .....)

за позовом                               ТОВ "КСЛ"

до                                                   ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 599991,61 грн.

СУТЬ РІШЕННЯ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

У вересні 2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „КСЛ” (далі – позивач, покупець) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (далі – відповідач, продавець) про стягнення 599991,61 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №18/480 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КСЛ” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 412690,93 грн., 176421,75 грн. штрафу, 10875,00 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 5999,92 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Юромаш” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2009 у справі №18/480 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2009 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Юромаш” до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №18/480, розгляд справи призначено на 03.02.2010.

В судовому засіданні 03.02.2010-10.02.2010-22.02.2010 оголошувалися перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 22.02.2010 представниками сторін подано спільне письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Дане клопотання задоволено судом апеляційної інстанції.

В судове засідання 15.03.2010 з’явилися представники обох сторін.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у апеляційній скарзі та уточненнях до апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву.

Також позивач в поясненнях до суду апеляційної інстанції пояснив, що ним не заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача суми процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, а просив стягнути відсотки на підставі ст. 625 ЦК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з’ясовано судом першої інстанції, 12.01.2008 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність позивача, а останній зобов’язався прийняти та оплатити гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZX650LC-3 у кількості 1 одиниці (надалі – товар), характеристики якого, що включають в себе найменування моделі та комплектацію товару, зазначаються в додатку №1 до договору.

Згідно із п. 2.1 загальна вартість товару разом з ПДВ складає 3528435,00 грн.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

В силу п. 3.1 договору сторони узгодили, що відповідач проводить поставку товару у повній комплектації та у відповідності з технічною специфікацією (додаток №1 до договору) до 20.07.2008 у разі отримання передплати у повному обсязі (п. 5.1, платіж №1) відповідно до даного договору. Дострокова поставка допускається. Часткове відвантаження не допускається. У разі затримки здійснення передплати (п. 5.1, платіж №1) строк поставки подовжується пропорційно до терміну затримки здійснення передплати.

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що замовлення товару здійснюється після отримання попередньої сплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п. 5.1 (платіж №1) договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка-склад відповідача (адреса: Україна, Київська область, с. Бушево, вул. Гранітна,1) з проведенням пуско-наладних робіт, інструктажем персоналу та передачею технічної документації позивачу на російській мові.

Днем виконання відповідачем зобов’язань по постачанню товару вважається дата передачі товару, підтверджена актом прийому-передачі товару (додаток №2 до договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунок за товар виконується в наступному порядку:

— платіж №1 – передплата в розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає 294036,25 грн. без ПДВ, ПДВ – 58807,25 грн., загальна сума платежу №1 разом з ПДВ в розмірі 352843,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок відповідача до 30.01.2008 з вказівкою номеру рахунка-фактури відповідача, як підстави для оплати;

— платіж №2 – оплата в розмірі 90% від загальної вартості товару, що складає 2646326,25 грн. без ПДВ, ПДВ – 529265,25 грн., загальна сума платежу №2 разом з ПДВ в розмірі 3175591,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок відповідача за фактом поставки товару протягом двох банківських днів з вказівкою номеру рахунка-фактури відповідача, як підстави для оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, умовами договору було встановлено як строк поставки товару, так строк розрахунку за товар.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 04.04.2008 р., в якості 10% попередньої оплати товару, перерахував на користь відповідача 352843,50 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ 0001474 від 21.03.2008 (а.с. 16) та банківською випискою (а.с. 17).

Враховуючи, що позивачем було здійснено попередню оплату з затримкою, відповідно до п. 5.1 договору попередня оплата повинна бути здійснена до 30.01.2008, строк поставки подовжується пропорційно до терміну затримки здійснення передплати (п. 3.1 договору).

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням затримки здійснення позивачем передплати, відповідач мав поставити позивачу товар до 22.09.2008. В цій частині судом апеляційної інстанції враховуються доводи апелянта щодо продовження строку поставки пропорційно терміну затримки здійснення передплати.

Однак, відповідач свій обов’язок щодо поставки товару не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач листом від 05.06.2009 звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати та сплатити 5% штрафу, 3% річних та інфляційні втрати, за порушення умов договору, докази надсилання якого знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, зазначений лист позивача залишився без реагування.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов’язаний повернути на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 352843,50 грн.

Доводи апелянта, що поставку товару не було здійснено на підставі клопотання позивача, яке було надіслано відповідачу електронною поштою, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до п. 12.3 договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Тобто сторонами було погоджено певний порядок внесення змін до договору, в тому числі й щодо строків поставки товару.

Матеріали справи не містять доповнень, додаткових угод або додатків до договору, підписаних уповноваженими на те представниками сторін, якими б сторони змінювали термін поставки товару тощо.

Наявний в матеріалах справи проект копії угоди від 23.06.2009 про розірвання договору не приймається суди апеляційної інстанції до уваги, оскільки він підписаний в односторонньому порядку - лише представником відповідача, та датований 23.06.2009.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 352843,50 грн. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині - без задоволення.

Рішенням суду першої інстанції також стягнуто з відповідача 59847,43 грн. інфляційних втрат та 10875,00 грн. три відсотки річних, за період з 21.07.2008 по 31.07.2009, а також 176421,75 грн. штрафу.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до п. 3.2. договору у випадку, якщо строки поставки не виконуються, відповідач виплачує позивачеві узгоджений сторонами штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожний тиждень затримки, але при цьому розмір такого штрафу не повинен перевищувати 5% від вартості товару, для якого були порушені строки поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

У свою чергу штраф, як різновид неустойки, характеризується наступними ознаками: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов’язання: а) невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов’язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок суми штрафу з урахуванням п. 3.2 договору та встановлено, що за порушення умов договору стягненню з відповідача підлягає штраф в сумі 176421,75 грн. Підстав для зменшення розміру штрафу, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, судом не встановлено.

Доводи відповідача про відсутність у нього коштів не приймаються судом апеляційної інстанції, як підстава для зменшення розміру штрафу. При цьому Київським апеляційним господарським судом враховується, що станом на момент перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідача попередню оплату так і не повернув. Тому посилання апелянта на винятковість випадку є безпідставними.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 176421,75 грн. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині без задоволення.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов’язань та можуть стягуватися поряд із неустойкою (штрафом, пенею).

Контррозрахунок відповідача по пені не приймається судом апеляційної інстанції до уваги тому, що позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу, а не пені.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, з урахуванням суми заборгованості відповідача, періодів прострочки (з 22.09.2008) та заявленого позивачем періоду нарахування (до 31.07.2009). За результатами перерахунку судом апеляційної інстанції встановлено, що за період з 22.09.2008 по 31.07.2009 стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три відсотки річних в сумі 9077,26 грн. та інфляційні втрати в сумі 50456,62 грн. У задоволенні вимог позивача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 1797,74 грн. та інфляційних втрат в сумі 9390,81 грн. слід відмовити.

Інші доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують викладених в постанові висновків, зокрема, щодо простою та зберігання товару в порту та не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги в розумінні ст. 34 ГПК України.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №18/480 підлягає скасуванню в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 104 та п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача (пропорційно задоволених вимог), як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Юромаш” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №18/480 скасувати в частині стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та перерозподілу судових витрат та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (місцезнаходження: 02160, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11-а, код ЄДРПОУ 32849408) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КСЛ” (місцезнаходження: 09643, Київська область, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 33801194) 9077,26 грн. (дев’ять тисяч сімдесят сім грн.. 26 коп.) 3% річних, 50456,62 грн. (п’ятдесят тисяч чотириста п’ятдесят шість грн. 62 коп.) інфляційних втрат, 5888,00 грн. (п’ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) державного мита та 231,60 грн. (двісті тридцять одна грн. 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті задоволення позову про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат відмовити.

В частині стягнення основного боргу та штрафу рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №18/480 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КСЛ” (місцезнаходження: 09643, Київська область, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 33801194) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (місцезнаходження: 02160, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11-а, код ЄДРПОУ 32849408) 55,96 (п’ятдесят п’ять грн. 96 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 18/480 повернути до господарського суду міста Києва.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.03.10 (відправлено)