
Справа № 307/837/19
Провадження № 2/307/911/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2019 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Цех Г.М., представника позивача Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Левкулича В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - прокурор Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Левкулич В.І. звернувся до суду в інтересах держави в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га за кадастровим номером: НОМЕР_5, вартістю 196 346,00 гривень та повернення вказаної земельної ділянки у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області; про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2737 га за кадастровим номером: НОМЕР_2 , вартістю 108 636,00 гривень та повернення вказаної земельної ділянки у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2736 га за кадастровим номером: НОМЕР_3 , вартістю 107 826,00 гривень та повернення вказаної земельної ділянки у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Свої позовні вимоги прокурор мотивує тим, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017070000000085 від 18 квітня 2017 року встановлено, що третій особі ОСОБА_3 належали на праві власності земельні ділянки на території Нижньоапшанської сільської ради на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 , загальною площею 0,844 га, виданого 23 квітня 1997 року. В подальшому ОСОБА_3 на підставі вказаного Державного акту сформувала дві земельні ділянки - площею 0,25 га за кадастровим номером НОМЕР_5 та площею 0,5473 га за кадастровим номером НОМЕР_6, які на підставі договорів купівлі-продажу від 14 липня 2014 року відчужила ОСОБА_1 . В свою чергу земельна ділянка площею 0,5473 га за кадастровим номером НОМЕР_6 покупецем ОСОБА_1 поділена на дві ділянки: площею 0,2736 га за кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 0,2737 га за кадастровим номером НОМЕР_2. 26 квітня 2018 року земельну ділянку площею 0,2736 га за кадастровим номером НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 6360 відчужила ОСОБА_2 .. Відповідно до висновку про ринкову вартість земельної ділянки від 15 січня 2019 року вартість земельної ділянки площею 0,25 га, за кадастровим номером НОМЕР_5 становить 196 346, 00 грн., земельної ділянки площею 0,2737 га за кадастровим номером НОМЕР_2 складає 108 636, 00 грн., земельної ділянки площею 0,2736 га за кадастровим номером НОМЕР_3 становить 107 826,00 грн., загальна вартість становить 412 808,00 гривень. Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14 від 23 квітня 1997 року, який посвідчував право власності на спірні земельні ділянки, видавався іншій особі, ОСОБА_4 , у іншому місці - в урочищі «Думбрава». В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні експертним дослідженням встановлено, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_15 від 23 квітня 1997 року у графі «Прізвище, ім`я, по батькові» в місці розташування друкованого тексту « ОСОБА_3 », у графі «Місце проживання» в місці розташування рукописного тексту «9», у графі «Земельна ділянка розташована на території» в місці розташування друкованого тексту «с. Діброва» раніше були інші записи, які змінено шляхом підчистки. Таким чином, на підставі підробленого Державного акта ОСОБА_3 незаконно заволоділа земельними ділянками площею 0,25 га за кадастровим номером НОМЕР_5 та площею 0,5473 га за кадастровим номером НОМЕР_6, які на підставі договорів купівлі-продажу від 14 липня 2014 року відчужені ОСОБА_1 . Згідно акту комісійного обстеження від 31 січня 2019 року тимчасової комісії Нижньоапшанської сільської ради на вказаних земельних ділянках станом на 22 січня 2019 року будь-яке нерухоме майно відсутнє. Як на підставу позовних вимог посилається на ст. ст. 328, 386, 387, 388, 391 ЦК України та ті обставини, що спірні земельні ділянки вибули із власності власника поза його волею, позаяк Державний акт на вказані земельні ділянки серії НОМЕР_4 є підробленим, що свідчить про незаконність їх вибуття із комунальної власності Нижньоапшінської сільської ради.
Представник позивача Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області прокурор Левкулич В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.
Заслухавши думку прокурора - позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 , виданого 23 квітня 1997 року, належала на праві власності земельна ділянка площею 0,844 га в с . Діброва, Тячівського району, яка передана 0,25 га для будівництва жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 10-11).
На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 14 липня 2014 року за № 877 ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2500 га за кадастровим номером НОМЕР_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована за адерсою: АДРЕСА_1 , а також на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 14 липня 2014 року за № 879 ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5473 га за кадастровим номером НОМЕР_6 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адерсою: АДРЕСА_1 . Вказані земельні ділянки належали продавцю ОСОБА_3 на підставі оспорюваного Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 , виданого 23 квітня 1997 року (а.с. 12-15).
В подальшому належна ОСОБА_1 спірна земельна ділянка площею 0,5473 га за кадастровим номером НОМЕР_6 була поділена на дві земельні ділянки: площею 0,2736 га за кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 0,2737 га за кадастровим номером НОМЕР_2.
26 квітня 2018 року земельну ділянку площею 0,2736 га за кадастровим номером НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 6360 відчужила ОСОБА_2 (а.с. 24-27).
Відповідно до висновку експерта № 4/267 від 20 вересня 2017 року встановлено, що у бланку Державного акту на право приватної власності на землю, виданому громадянці України ОСОБА_3 серії НОМЕР_15, у графі «Прізвище, ім`я, по батькові» в місці розташування друкованого тексту « ОСОБА_3 », у графі «Місце проживання» в місці розташування рукописного тексту «9», у графі «Земельна ділянка розташована на території» в місці розташування друкованого тексту «с. Діброва» раніше були інші записи, які змінено шляхом підчистки (а.с. 36-45).
Згідно акту тимчасової комісії Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про обстеження спірних земельних ділянок від 31 січня 2019 року на вказаних земельних ділянках станом на 22 січня 2019 року будь-яке нерухоме майно відсутнє (а.с. 48-49).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частинами другою, третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.
Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.
Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
На підтвердження своїх позовних вимог щодо порушення прав Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області як власника спірних земельних ділянок та вибуття спірних земельних ділянок із володіння первісного власника не з його волі іншим шляхом, прокурором доведено, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017070000000085 від 18 квітня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 належала на праві власності земельня ділянка на території Нижньоапшанської сільської ради на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_15, загальною площею 0,844 га, виданого 23 квітня 1997 року.
Однак, у ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження висновком експерта № 4/267 від 20 вересня 2017 року було встановлено, що даний Державний акт на право приватної власності на землю є підробленим і вказані обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка не вибувала із комунальної власності в установлений законом спосіб і рішення органів виконавчої влади, які наділені компетенцією розпоряджатись такими землями, не приймалось.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на відповідачів слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 78, 80, 83, 84, 116, 122 ЗК України, ст.ст. 11, 16, 317, 319, 387, 388 ЦК України,
У Х В А Л И В:
Позов Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером: НОМЕР_5 , вартістю 196 346,00 гривень та повернути вказану земельну ділянку у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2737 га за кадастровим номером: НОМЕР_2 , вартістю 108 636,00 гривень та повернути вказану земельну ділянку у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2736 га за кадастровим номером: НОМЕР_3 , вартістю 107 826,00 гривень та повернути вказану земельну ділянку у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Закарпатської області судовий збір в розмірі 4 866, 15 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 користь прокуратури Закарпатської області судовий збір в розмірі 1 325,97 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 595,03 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: Нижньоапшанська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04351665, юридична адреса: с. Нижня Апша, вул. Дібрівська, 121, Тячівського району, Закарпатської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 , мешканка АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13 , мешканка АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 , мешканка АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 18 червня 2019 року.
Головуюча суддя : Сойма М.М.
Судове рішення № 82708654, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 307/837/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: