Рішення № 82708574, 27.06.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6619/17

Провадження № 2/361/125/19

27.06.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 червня 2019 року місто Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Яблонській В.І., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кислощук Я.С., розглянувши у судовому засіданні в м.Бровари, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Київоблгаз», ТОВ «Київоблгаз Збут», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання укласти договір,-

встановив:

Позивач у своєму позові просить зобов`язати ПАТ «Київоблгаз» і ТОВ «Київоблгаз Збут» оформити договір з газопостачання саме з позивачем ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги вмотивувала тим, що вона є власником 35/100 часток зазначеного домоволодіння. Інша частина будинку належала ОСОБА_10, яка померла в 2008р. На даний час ОСОБА_4 прописаний за даною адресою і має у користуванні іншу частину (65/100) зазначеного домоволодіння, які належали ОСОБА_10, але позивач оспорює його право власності. ОСОБА_4 не дає їй доступ до належної їй частки будинку, звів самочинне будівництво, ОСОБА_4 встановив лічильник газу і газове обладнання у належній йому частці будинку без будь-яких дозвільних документів, договір про надання послуг газопостачання був укладений між ПАТ «Київоблгаз» і ОСОБА_4 , але даний договір на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 18.04.2016 р. визнаний недійсним, та незважаючи на це, відповідачі надають ОСОБА_4 послуги з газопостачання, на думку позивача незаконно, оскільки вона не давала згоди на укладення договору на газопостачання з ним. Газове обладнання та опалення встановлено лише в частині ОСОБА_4 , останній відключив належну позивачці частину будинку від газопостачання і не допускає її до газового обладнання і перешкоджає в отриманні послуг газопостачання. Вона, як співвласник будинку, неодноразово зверталася до ПАТ «Київоблгаз» і до ТОВ «Київоблгаз Збут» з вимогою припинити договірні відносини з ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4 не є власником, і вона оспорює його права у судовому порядку , та укласти з нею договір на газопостачання будинку, але їй відмовляли формальними відписками. На даний час ОСОБА_4 подарував його частку ОСОБА_3 , договір дарування позивач оспорює, новий власник ОСОБА_3 не має наміру жити в будинку і укладати договір і не надає згоду позивачці на укладення договору з нею, що робить неможливим для неї користування природним газом, і порушує її права. Вважає, що обидва відповідачі незаконно відмовляють їй в укладенні договору на газопостачання будинку і просить зобов`язати відповідачів укласти договір на газопостачання будинку саме з нею, а не з ОСОБА_4, якому газопостачання здійснюється незаконно.

Відповідач ПАТ «Київоблгаз» подав відзив і заяву про розгляд справи у відсутності відповідача. У відзиві відповідач позов не визнав, послався на те, що раніше договірні правовідносини існували з ОСОБА_4, який рахувався абонентом по газопостачанню до вказаного будинку, раніше газопостачання здійснювалось на підставі тристороннього договору, але після змін у сфері газопостачання з 1.07.2015р. законодавчо встановлено порядок, за яким він не здійснює постачання природного газу населенню; він є оператором ГРМ (газорозподільних мереж) , і як оператор ГРМ укладає з споживачами Договір розподілу природного газу, за Типовим договором, затвердженим КМУ, такий договір є договором приєднання, такий договір укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, яка направляється вже існуючому споживачу; за даним договором він надає споживачам доступ до газорозподільчих мереж. Якщо у разі реконструкції чи технічного переоснащення об`єкта, вже підключеного до газорозподільних мереж, та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внести зміни до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу газу з новим власником, то споживач повинен самостійно звернутись до оператора ГРМ з заявою про внесення змін або про укладення договору . Укладення тристороннього договору (між позивачем і відповідачами не передбачено чинним законодавством.

Відповідач ТОВ «Київоблгаз збут» подав відзив, позов не визнав, пославшись на те, що з 1.07.2015р. він має ліцензію і Правилами постачання природного газу (Постанова НКРЕКН №2496 від 30.09.2015р.)- постачання газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем і постачальником газу на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, за яким він поставляє споживач газ у необхідних обсягах, а споживач його оплачує; з 1.07.2015р. постачання газу надається за напрацьованою базою споживачів; договір постачання укладається шляхом приєднання споживача до умов постачання газу і не потребує двостороннього його підписання. Власник об`єкту, який бажає укласти договір постачання газу, повинен подати перелік документів, встановлений Правилами, зокрема документ, що підтверджує право власності чи користування об`єктом, документи на посвідчення особи; у разі якщо об`єкт перебуває у власності кілько її осіб , на один об`єкт укладається один договір з одним з співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні. З 1.07.2015р. укладення договору трьохстороннього, для якого просить зобов`язати відповідачів позивач, не передбачений.

В судовому засіданні представник відповідача у суді пояснила, що у зв`язку з тим, що будинок знаходиться у спільній частковій власності двох співвласників, то необхідною умовою є надання письмової згоди іншого співвласника; що на один об`єкт може бути укладено один договір постачання газу, а у випадку з позивачем право спільної власності не припинено, тому відсутні підстави для укладення договору з позивачем без письмової згоди іншого співвласника, або для укладення окремого договору на частину будинку, для чого має бути припинено право спільної часткової власності, - а таких документів позивач не надала. Вважає, що позивачці слід отримати письмову згоду у іншого співвласника, а у разі недосягнення згоди вирішити спір з іншим співвласником у суді, або вирішити питання припинення спільної власності, після чого її частка може бути визначена як окремий об`єкт для постачання газу і у такому разі не вимагатиметься згода іншого співвласника. Крім того, відповідач послалась на те, що позивач не зверталась з заявою про укладення договору з нею, всі її звернення до відповідача зводились до вимог припинити відносини з ОСОБА_4, відключити йому постачання газу. В одному із звернень відповідач роз`яснив позивачці всю процедуру укладення договору, зокрема, які документи мають бути подані - такий лист не є відмовою в укладенні договору, і після такого роз`яснення позивач документів і заяви про приєднання безпосередньо відповідачу не подавала. Також відсутні підстави для укладення договору постачання, оскільки такий договір може бути укладений лише після укладення договору розподілу газу з відповідачем 1, оскільки необхідною умовою для укладення договору постачання є наявність договору з оператором ГРМ - ПАТ «Київоблгаз» на розподіл природного газу; у даному ж випадку позивачка не знаходиться в договірних відносинах з першим відповідачем і її частина будинку не є приєднаною до газорозподільних мереж; тому відсутня і технічна можливість для постачання газу позивачу. При цьому звертає увагу на аварійний стан об`єкту і піддає сумніву саму технічну можливість такого приєднання та газопостачання. З приводу постачання газу ОСОБА_4, відповідач пояснила, що з 2012 року позивач зверталась до ПАТ Київоблгаз - але вона не просила укласти з нею договір, а писала вимоги відключити газ ОСОБА_4. Після визнання у судовому порядку договору постачання ОСОБА_4 недійсним, Київоблгаз відключив йому постачання газу, але судовим рішенням за позовом ОСОБА_4 суд зобов`язав відповідача відновити газопостачання.

Третя особа ОСОБА_3 самостійних вимог не заявила, подала письмові пояснення щодо позову, в яких зазначила, що до неї не зверталась позивачка за наданням згоди на укладення договору на постачання газу з нею, і поведінка позивачки протягом останніх десяти років свідчить про те, що позивач не має на меті забезпечити свою частину будинку газом, а має намір лише судитись; вона, ОСОБА_3, в 2017 році, знаючи про конфліктну ситуацію, отримавши частину будинку у власність, зверталась до суду з позовом про припинення спільної власності з метою, щоб кожен з співвласників сам міг вирішувати питання, пов`язані зі своєю власністю, не запитуючи згоди іншого співвласника, але саме позивачка проти такого позову заперечувала, і їй у позові було відмовлено. Позов не визнала, пославшись на те, що вона також є співвласником і не надавала згоду позивачці на укладення договору постачання газу до будинку з нею вважає, що укладення договору постачання газу до всього будинку порушить її права як власника.

Третя особа ОСОБА_4 письмових пояснень, будь-яких заяв суду не подав, свою думку з приводу даного позову не висловив, самостійних вимог не заявив.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини:

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстроване:

35/100 часток - за ОСОБА_2 , підстава виникнення права: свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.10.2002р., дата реєстрації права: 4.07.2013р.;

65/100 часток - за ОСОБА_4 , підстава виникнення: свідоцтво про право на спадщину за законом.

25.10.2016р. право власності на вказані 65/100 зареєстроване за ОСОБА_3 , підстава виникнення права: Договір дарування від 25.10.2016р. (Дарувальник ОСОБА_4 ), дата реєстрації права: 25.10.2016р.

Згідно наданого висновку експерта №12-16 від 2016 року, технічний стан веранди і кімнат 1-6,1-9,1-10, ветхий, стан несучих елементів аварійний, не несучих- дуже ветхий, частково непридатний до використання за прямим призначенням.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18.04.2016р. позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано недійсним договір про надання послуг з газопостачання від 28.01.2009р. укладений між ПАТ «Київоблгаз» і ОСОБА_4 Підставою для такого рішення було те, що Рішенням суду від 1.10.2012р. було визнане недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_4 на 65/100 будинку 21.11.2008р.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 12.08.2014р. задоволено позов ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 зобов`язано надати вільний доступ до 35/100 будинку, належних їй.

Рішенням 13.08.2014р. Броварського міськрайонного суду задоволено позов ДАБК до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 , зобов`язано знести самовільну прибудову до вказаного будинку.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 18.10.2017р. скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження на виконання рішення суду , яким ОСОБА_4 було зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_2 шляхом надання їй вільного доступу до належних їй 35/100 часток будинку.

Ухвалою слідчого судді від 11.05.2017р. накладено арешт на 65/100 часток вказаного будинку, що належить ОСОБА_3 .

Також з наданих рішень і інших доказів встановлено, що до частини будинку ОСОБА_4 здійснювалось газопостачання на підставі договору, укладеного з ним ПАТ Київоблгаз, який до 2015року був надавачем послуг з газопостачання. Газопостачання до 35/100 було відключене здавна; абонентом (споживачем) даної послуги обліковувався ОСОБА_4 .

Встановлено, що даний будинок є спадковим; розподіл часток між співвласниками не оспорюється; позивач є власником 35/100; інші 65/100 часток будинку належали ОСОБА_10; після її смерті ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право на спадщину (на вказані 65/100 будинку) за заповітом; даний заповіт позивач оспорила і у судовому порядку він був визнаний недійсним; після чого ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину (на вказані 65/100 часток будинку) за законом - як чоловік після своєї померлої дружини; своє право власності на успадковане майно зареєстрував, після чого уклад договір дарування з ОСОБА_3

Рішенням Броварського міського суду від 27.10.1988р. за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про поділ будинку, позов задоволено, виділено ОСОБА_10 65/100 часток будинку , що складається з приміщень 1-1,1-2, 1-3,1-4,1-5,1-7,1-8, і надвірні споруди, , виділено ОСОБА_11 35/100, що складаються з приміщень 1-6, 1-9,1-10, і деякі надвірні споруди, зобов`язано до 1.12.1988р. ОСОБА_10 закласти дверний прохід між кімнатами 1-7 і 1-9, а ОСОБА_11 - влаштувати вихід з приміщення 1-6, обом співвласникам облаштувати автономні системи опалення, освітлення, газифікації.

Як пояснила позивач, дане рішення не було виконане ні сторонами у названій справі (колишніми власниками), ні існуючими власниками, які успадкували даний будинок і відповідні частки.

Рішенням Броварського міськрайонного суду 11.09.2017р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно (на вказаний будинок) - у позові відмовлено. Постановою апеляційного суду від 15.01.2018р. рішення залишено без змін. Як видно зі змісту даних судових рішень, позивач ОСОБА_3 свій позов обґрунтовувала саме тим, що сторони у конфлікті і не можуть дійти згоди у питаннях щодо утримання спільної власності, і що є рішення від 1988 року яким будинок розділено, і щоб надалі сторони могли здійснювати свої права незалежно один від одного. Суд, відмовляючи у позові про припинення спільної часткової власності за позовом ОСОБА_3 , враховував незгоду ОСОБА_2 з таким припиненням, і констатував, що будинок є об`єктом спільної часткової власності.

Таким чином, рішенням суду в 1988 році будинок був розділений між тодішніми співвласниками з виділом кожному з співвласників окремих визначених приміщень і споруд. Даним рішенням на кожного співвласника були покладені зобов`язання по певним переобладнанням, необхідним для розділу будинку на дві окремі квартири, але після вказаного рішення тодішні співвласники не здійснили розділ в натурі.

Даним рішенням і у подальшому не вирішено питання про припинення спільної часткової власності. Як видно з наданих доказів (відомостей з реєстру речових прав, з договору дарування та інших) - об`єкт нерухомого майна рахується об`єктом спільної часткової власності з визначеними частками 35/100 і 65/100.

Тобто станом на розгляд справи не припинено право спільної часткової власності на будинок, об`єкт нерухомого майна є спільною власністю з визначеними частками, і має двох співвласників. Тому слушними є доводи відповідачів щодо обов`язкової наявності згоди співвласника для укладення договору постачання газу на цілий будинок.

На даний час (розгляду справи по суті) власник будинку змінився, власником 65/100 часток будинку стала ОСОБА_3. Позивач оспорювала договір дарування, у позові відмовлено. Таким чином, при розгляді даної справи, враховуючи законодавче регулювання спадкових правовідносин, зокрема щодо моменту прийняття спадщини і виникнення права власності в порядку спадкування, суд виходить з того, що з моменту смерті ОСОБА_10 в 2008 році власником вказаних 65/100 часток будинку став ОСОБА_4, який прийняв спадщину після дружини, до самого дня укладення договору дарування дано частки ОСОБА_3 .

Позивач не зареєстрована у даному будинку, не проживає і не проживала в ньому. ОСОБА_4 до самого відчуження частки будинку ОСОБА_3 зареєстрований у будинку - чого позивач не оспорює.

З приводу звернення до відповідачів з питання укладення договору, позивачка надала декілька листів-відповідей на її звернення, не надала самих заяв до відповідача, і не могла уточнити коли конкретно і до кого з відповідачів вона зверталась з питанням укладення з нею договору на будинок чи на окрему частину будинку. Тому певні висновки суд робить, виходячи з наданих відповідачами позивачці відповідей. Зокрема:

на звернення позивачки від 20.03.2015р. ПАТ «Київоблгаз» (КОГ) своїм листом роз`яснив порядок укладення договору надання населенню послуг з газопостачання, зокрема, що договір може бути укладено на відокремлену газифіковану споруду, що належить споживачу на праві власності або користування; а у разі, коли об`єкт споживача перебуває у спільній власності кількох осіб, то укладається один договір з одним з співвласників за умови письмової згоди всіх інших співвласників, тому укладення договору з нею можливе лише при наявності письмової згоди іншого співвласника;

17.12.2008р. позивач зверталась до ПАТ «Київоблгаз» з приводу відключення газопостачання до будинку;

31.03.2015р. позивач зверталась зі скаргою щодо протиправних дій керівника ФЕГГ, згідно наданої відповіді - предметом скарги була вимога розірвати договірні відносини з ОСОБА_4 і відключити будинок від газопостачання;

27.06.2018р. і 12.10.2018р. позивач вимагала перевірити правомірність використання газу ОСОБА_4.

Позивачка зверталась також до ТОВ «Київоблгаз Збут», зокрема:

на її звернення від 16.09.2015р. дано відповідь з роз`ясненням порядку укладення договору про надання послуг з газопостачання населенню, роз`яснено, який перелік документів треба подати, і зокрема, роз`яснено, що у разі, коли об`єкт споживача перебуває у спільній власності кількох осіб, то укладення договору з нею можливе лише при наявності письмової згоди іншого співвласника;

21.12.2016р. позивач зверталась до відповідача з вимогою припинити правовідносини з ОСОБА_4;

10.09.2018р. - зверталась з заявою з приводу видачі довідки про заборгованість.

Таким чином, позивач не надала належних доказів того, що вона у встановленому порядку зверталась до ПАТ «Київоблгаз» з питання укладення з нею договору постачання газу, а з 1.07.2015р. - до ПАТ «Київоблгаз» з питання укладення з нею договору розподілу газу і до ТОВ «Київоблгаз збут» з питання укладення з нею договору постачання газу побутовому споживачу, та подавала заяву і відповідні документи.

Посилання позивачки, що їй в укладенні договору було відмовлено, є непідтвердженими, з наданих відповідей відповідачів не вбачається, щоб позивач зверталась до відповідачів чи до одного з них саме з заявою про укладення договору і з поданням документів; з поданих нею відповідачем на її звернення видно, що за змістом дані відповіді є роз`ясненням порядку укладення договорів, а інші відповіді взагалі стосувались питань, не пов`язаних з укладенням договору з позивачем. За змістом звернень до відповідачів - позивач оспорювала постачання газу співвласнику.

Враховуючи, що судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорене право, а у даному випадку позивач не довела такого порушення, то це є однією з підстав для відмови у позові. Позивач не довела протиправності дій відповідачів, чи такого порушення її прав, яке б підлягало судовому захисту. Позивач не довела, що вона використала належним чином визначений законом порядок забезпечення і реалізації свого права на отримання послуги з газопостачання, і вона не втратила такої можливості на даний час.

Щодо підстав для покладення на обох відповідачів обов`язку укласти з позивачкою договір постачання газу до будинку, в якому вона є одним з співвласників, то суд виходить з наступного:

Дані правовідносини до 1.07.2015р. регулювались Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою КМУ № 2246. За даними Правилами постачальником природного газу населенню був ПАТ «Київоблгаз», з яким укладались відповідні договори на постачання газу споживачам.

З 01.07.2015р. відбулись зміни у системі газопостачання, у відповідності до даних змін не передбачено укладення трьохсторонніх договорів постачання газу споживачам;

ПАТ «Київоблгаз» став оператором газорозподільних мереж (ГРМ), і в своїй діяльності керується Кодексом газорозподільних систем (затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р.

Правовідносини між ним і споживачем ґрунтуються на типовому договорі розподілу природного газу.

У пункті 1 (глава 3 розділ 6) Кодексу передбачено, що розподіл газу здійснюється до окремого об`єкту; і у разі розподілу газу до об`єкту, що перебуває у власності декількох осіб, необхідна згода співвласника (співвласників) на укладення договору на розподіл природного газу.

ТОВ «Київоблгаз збут» створений і має ліцензію на надання послуги з газопостачання з 1.07.2015р. і у своїй діяльності керується Правилами постачання природного газу (затверджені Постановою №2496 від 30.09.2015р.) і постачання газу побутовому споживачу здійснює за Типовим договором постачання газу побутовим споживачам.

Пунктом 10 Правил постачання природного газу, р.3, передбачено, що у разі постачання газу до об`єкту, що перебуває у власності декількох осіб, необхідна згода співвласника (співвласників) на укладення договору на розподіл природного газу.

Позивач просить зобов`язати обох відповідачів укласти з нею договір постачання газу; разом з тим законом з 1.07.2015р. не передбачено укладання таких договорів (трьохсторонніх).

Для забезпечення послугою з газопостачання спочатку має бути укладений з відповідачем 1- ПАТ «Київоблгаз» (оператор ГРМ) договір розподілу природного газу, а потім договір постачання природного газу побутовому споживачу. Такі договори мають логічну послідовність. Такі договори мають укладатись у відповідності до Кодексу газорозподільних систем і Правил постачання природного газу.

Оскільки з першим відповідачем договір про розподіл природного газу не укладений , то без укладення такого договору відсутні підстави для покладення на другого відповідача зобов`язання укласти з позивачем договір постачання газу. Тобто позивачем не дотримано послідовність, передбачену Кодексом газорозподільних систем і Правилами постачання природного газу.

За даними нормативними актами мають бути дотримані такі вимоги:

на один об`єкт укладається один договір, з одним споживачем;

при наявності декількох співвласників одного об`єкту - як договір розподілу так і договір постачання укладається з одною особою (споживачем) - з одним із співвласників при обов`язковій наявності письмової згоди інших співвласників.

Таким чином, у випадку з даним будинком, який перебуває у спільній частковій власності позивачки і третьої особи, має бути укладений один договір з одним із співвласників при обов`язковій наявній згоді другого співвласника.

Укладення окремих договорів з кожним з співвласників може мати місце після припинення спільної часткової власності.

Так само, як позивач не надає згоди на укладення договору з іншим співвласником на весь будинок, так і з нею не може бути укладено договір щодо постачання газу на весь будинок - без отримання згоди іншого співвласника (яким був ОСОБА_4, і наразі яким є ОСОБА_3).

Позовною вимогою позивачки (що неодноразово суд намагався з,ясувати ) є укладення договору безпосередньо з нею на весь будинок, тобто з нею, а не з ОСОБА_4 .

Згідно ст.258 ЦК України співвласники користуються і розпоряджаються своєю власністю за взаємною згодою, у відповідності до їх часток. У разі відсутності згоду спір між ними вирішується судом.

Суд не вбачає законних підстав для зобов`язання відповідачів укласти договір з позивачкою постачання газу на весь будинок без наявності згоди іншого співвласника, який до того ж на даний час (тим більше за судовими рішенням) - є фактичним споживачем газу, і частка якого у праві власності є суттєво більшою.

Суд не вбачає підстав для надання позивачці такої переваги, щоб договір на весь об`єкт був укладений саме з нею, без згоди іншого співвласника, - що суперечило б вимогам цивільного законодавства, що регулює питання користування спільною власністю, і що не відповідає вимогам нормативних актів, що прямо регулюють дані питання і укладення таких договорів, дотримання яких є обов`язковим. Для укладення договору з позивачкою на весь об`єкт повинна бути наявною згода іншого співвласника.

При відсутності згоди іншого співвласника, спір між ними повинен вирішуватись судом. Однак позивачка не зверталась до суду з позовом до співвласника для вирішення даного спору. А вирішення спору між співвласниками в межах даної справи, де таких вимог не заявлено і позову до співвласника не пред`явлено - було б виходом за межі позовних вимог і порушенням принципу диспозитивності та змагальності.

Вимоги позивачки про укладення з нею без згоди іншого співвласника договору на забезпечення природним газом всього будинку не обгрунтовані і з тих підстав, що позивач є власником частки будинку і тому у будь-якому випадку, у разі укладення договору з нею незалежно від іншого співвласника і без згоди співвласника - він не може бути укладений з нею на весь будинок. Позовних вимог про укладення договору на розподіл і на постачання газу до частини будинку позивач не заявила.

Також суд виходить з того, що вимога про обов`язкову згоду співвласника і вимога щодо укладення одного договору на один об`єкт означає, що не можливе укладення договору з двома особами або двох договорів на один об`єкт, що перебуває у спільній власності,- до припинення права спільної часткової власності, наслідком чого було б розділення будинку на два окремих об`єкти у розумінні розподілу газу і постачання газу, що дозволило б позивачу вже як повноцінному власнику одного цілого окремого об`єкта споживання газу укладати договір незалежно від власника іншого об`єкту і від його згоди. Разом з тим, позивач не вжила залежні від неї заходи щодо припинення права спільної часткової власності з метою виокремлення своєї частки як окремого і самостійного об`єкта споживання газу.

Таким чином, відсутні підстави для зобов`язання відповідачів укласти договір з позивачем на весь будинок без згоди співвласника, також відсутні підстави - в межах розгляду даної справи і заявлених вимог - для зобов`язання відповідачів укласти з позивачкою договір на постачання газу в її частину будинку без згоди співвласника до припинення права спільної власності.

При таких обставинах позов необгрунтований і у ньому слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись Кодексом газорозподільних систем (затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р.), Правилами постачання природного газу (затвердженими Постановою №2496 від 30.09.2015р.). ст.388 ЦК України, ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_2 до ПАТ «Київоблгаз», ТОВ «Київоблгаз Збут» про зобов`язання відповідачів ПАТ «Київоблгаз» і ТОВ «Київоблгаз Збут» оформити договір з газопостачання будинку АДРЕСА_1 саме з ОСОБА_2 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Повне рішення виготовлено 29.06.2019р.

Суддя Т.В. Селезньова