Ухвала суду № 82708488, 04.06.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/12390/2012

провадження № 6/361/145/19

04.06.2019

УХВАЛА

Іменем України

04 червня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Срібної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив +", ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко С.О. (далі - приватний виконавець) звернулася до суду з поданням, у якому просив вирішити питання про примусове проникнення на територію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться транспортний засіб боржника ОСОБА_1 марки "Mitsubishi", модель "Galant?, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та житлового будинку АДРЕСА_1 з метою опису наявного у будинку майна, що належить боржникові ОСОБА_1.

В обґрунтування подання зазначав, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження АСВП № 59016116 з примусового виконання виконавчого листа № 1007/12390/12, виданого 24 квітня 2019 року Броварським міськрайонний судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив +"(далі - ТОВ "ФК "Актив +") заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2007 року № 11241887000 в розмірі 216404 грн. 41 коп., відкрите постановою від 03 травня 2019 року. У ході виконавчого провадження ним винесено постанову про арешт майна боржника, також з`ясовано, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки "Mitsubishi", модель "Galant?, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває в заставі у ТОВ "ФК "Актив +", та транспортний засіб марки "ВАЗ 21093", реєстраційний номер НОМЕР_2 . 03 і 17 травня 2019 року ним (приватним виконавцем) винесено постанови про оголошення в розшук зазначених транспортних засобів. Посилався на те, що боржник ОСОБА_1 офіційно не працює, пенсію не отримує, будь-яке нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, у боржника ОСОБА_1 відсутнє. При неодноразових виходах приватного виконавця за місцем проживання боржника для опису й арешту майна боржник ОСОБА_1 чинив перешкоди, відмовляючись допустити виконавця до заставного автомобіля марки "Mitsubishi", модель "Galant?, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Заводська, буд. 1, про що були складені відповідні акти приватного виконавця та залишено вимоги виконавця. Враховуючи, що боржник ОСОБА_1 рішення суду не виконує, від його виконання ухиляється, тому з метою своєчасного та повного виконання рішення суду він звернувся до суду з цим поданням.

Приватний виконавець Лисенко С.О., будучи повідомленим судом про дату, час і місце розгляду подання, до суду не з`явився, про причини неявки суд він не повідомив.

Перевіривши доводи подання, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Аналіз зазначеної вище норми законодавства дає підстави для висновку, що можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, можливо лише у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника в іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно із ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили про те, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Судом встановлено, що 03 травня 2019 року приватним виконавцем Лисенком С.О. відкрито виконавче провадження № 59016116 з примусового виконання виконавчого листа № 1007/12390/12, виданого 24 квітня 2019 року Броварським міськрайонний судом Київської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "ФК "Актив +" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2007 року № 11241887000 в розмірі 216404 грн. 41 коп.

03 і 17 травня 2019 року приватним виконавцем Лисенком С.О. було винесено постанови про арешт та розшук майна боржника ОСОБА_1 .

У ході виконавчого провадження на запити приватного виконавця Лисенка С.О. надані відповіді від Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України про те, що пенсії та офіційного заробітку боржник ОСОБА_1 не отримує.

Листом за № 8045/239 від 15 травня 2019 року, наданим на запит приватного виконавця Лисенка С.О., Територіальний сервісний центр № 8045 Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що за ОСОБА_1 зареєстровані два транспортні засоби: марки "Mitsubishi", модель "Galant?, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та марки "ВАЗ", модель 21093", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З метою забезпечення виконання виконавчого документа 15 та 20 травня 2019 року приватним виконавцем здійснено виходи за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Заводська, буд. 1, про що складені акти приватного виконавця.

За змістом ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Із змісту вказаної правової норми вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Звертаючись до суду з даним поданням про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1 , приватним виконавцем Лисенком С.О. суду не надано доказів того, що боржнику було відомо про проведення ним виконавчих дій у визначений час та від проведення таких дій боржник ухилявся.

Приватним виконавцем Лисенком С.О. не надано суду також доказів, які підтверджували б обставини щодо здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення, відсутні відомості, що боржник уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій, тобто не додано доказів того, що боржник достовірно знає про наявність відкритого виконавчого провадження та повідомлявся про намір приватного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, проте чинив цьому перешкоди та не надавав доступу до житла чи іншого володіння у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Із акту від 20 травня 2019 року приватного виконавця Лисенка С.О., на який він посилається, не вбачається, що боржник ОСОБА_1 був присутній при його візиті та чинив перешкоди у вчиненні виконавчих дій, про присутність боржника нічого не зазначено, даний акт не містить підпису боржника або відомостей про його відмову від підписання цього акта.

Будь-які яких інших доказів, що боржник ОСОБА_1 перешкоджав вільному доступу приватного виконавця Лисенка С.О. до житла подання не містить.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи відсутність доказів на підтвердження того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до житла, а судом їх не встановлено, тому підстав для надання приватному виконавцю Лисенку С.О. дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 суд не вбачає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89 259, 260, 439 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив +", ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржникавідмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.