Рішення № 82706049, 27.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. Справа№200/6111/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3). Просив визнати протиправними дії щодо переведення з 01 грудня 2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності; визнати протиправною бездіяльність щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року; зобов`язати перевести з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем безпідставно переведено з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності, оскільки у позивача на момент звільнення зі служби на пенсію (квітень 2015 року) наявна вислуга років 22 календарні роки, що відповідає вимогам п. “а” статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

13 травня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

24 травня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачу у 2015 року помилково призначено пенсію за вислугу років замість пенсії по інвалідності. Вказано, що норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не вказують, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах; а вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у його постановах від 27 березня 2018 року по справі № 295/6301/17 та від 19 вересня 2018 року в справі № 725/1959/17. Також, відповідач зауважив, що саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії. Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції управління. З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.36-39).

29 січня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зобов`язано відповідача надати суду у строк до 13 червня 2019 року підтвердження про надіслання та отримання позивачем відзиву.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, до суду надано клопотання про розгляд справи без їх участі. Зазначено, що вони підтримують позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 3 березня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_1 . Позивач є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить посвідчення від 16 серпня 2016 року серії НОМЕР_3 097888 (а.с.8-10,12).

Відповідно до заяви про призначення пенсії від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Донецькій області та просив призначити пенсію по інвалідності (а.с. 43).

Як вбачається з подання Головного управління МВС України в Донецькій області від 05 травня 2015 року №156708 для призначення пенсії ОСОБА_1 , останньому встановлено інвалідність з 24 квітня 2015 року. З 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звільнено в запас через хворобу; вислуга років для призначення пенсії складає 25 років 10 місяців 6 днів (а.с. 44).

Згідно протоколу за пенсійною справою 0503013923 (МВС) від 05 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 65% грошового забезпечення (а.с. 41).

За пенсійною справою 0503013923 (МВС) від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності та отримує пенсію у розмірі 40% грошового забезпечення (а.с. 40).

З листа відповідача від 19 грудня 2018 року вих.№16529/03-1 вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 25 квітня 2015 року, як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначено, що в ході проведення перевірки правильності розміру пенсії головним управлінням виявлено наявність переплати в сумі 106208,12 грн., у зв`язку із невірно визначеним видом пенсії (за вислугу років замість правильного - по інвалідності) відсотком розміру грошового забезпечення у розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначено, що пенсіонеру необхідно звернутися із заявою про добровільну сплату надміру виплачених коштів та проінформовано щодо отримання нового пенсійного посвідчення із зазначенням виду пенсії «по інвалідності» (а.с. 16-17).

23 січня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою про здійснення перерахунку вислуги років, включивши до календарного та пільгового обчислення період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області в період з 07 квітня 2014 року до 16 квітня 2015 року із розрахунку 1 місяць за та направлення відомості про перераховану вислугу років на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (а.с. 19-20).

Листом Головного управління національної поліції в Донецькій області від 13 лютого 2019 року вих.№ 3-1/17/01-2019 позивача повідомлено про проведення перерахунку вислуги років та направлено на його адресу витяг з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 07 лютого 29019 року №2 о/с лк, в якому зазначено, що вислуга років станом на 16 квітня 2015 року у пільговому обчисленні склала 26 років 10 місяців та 21 день (а.с. 21,22).

В листі Головного управління МВС України в Донецькій області від 01 березня 2019 року вих.№ 3-32 лк вказано, що зазначений вище витяг з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 07 лютого 29019 року №2 о/с лк було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як органу до компетенції якого відносяться питання перерахунку, визначення розміру та виплати пенсії (а.с. 23).

29 березня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про відновлення виплати пенсії за вислугу років з 30 листопада 2018 року, здійснення перерахунку моєї пенсії з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", надання копії довідки ліквідаційної комісією ГУМВС України в Донецькій області від 14 лютого 2019 року №63 лк, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надання копії електронного протоколу перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, надання копії електронного протоколу виплати пенсії в грудні 2015 року (а.с. 25-27).

У відповідь на звернення позивача, управлінням надано лист від 11 квітня 2019 року вих.№ 2162-3-01, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки правильності розміру пенсії головним управлінням виявлено наявність переплати у зв`язку із невірно визначеним видом пенсії (за вислугу років замість правильного - по інвалідності) відсотком розміру грошового забезпечення у розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення. Також вказано, що згідно наданих головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області документів для призначення пенсії по інвалідності згідно Закону №2262, а саме у Поданні для призначення пенсії від 05 травня 2015 року № 156708 та у розрахунку вислуги років на пенсію працівника органів внутрішніх справ загальна вислуга років складає 25 років 10 місяців 6 днів, календарна - 19 років 5 місяців 1 день, крім того на день звільнення зі служби ОСОБА_1 не досяг 45-річного віку. Окрім іншого, ОСОБА_1 повідомлено про проведення неодноразового перерахунку пенсії та роз`яснено порядок виплати перерахованої пенсії (а.с. 28-30).

Позивач не погодившись із протиправними діями щодо переведення з 01 грудня 2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності та протиправною бездіяльністю щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV), “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII), “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.92 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (далі - Закон № 1382-IV), “Про громадянство України” (далі - Закон № 2235-III).

Частиною 2 ст.19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно ст.12 цього Закону пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: зокрема, з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

Стаття 17-1 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійною фонду або до уповноваженою ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мапи місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно із пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Порядком №22-1 та ч.3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Як вже встановлено судом вище, позивач з 25 квітня 2015 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнення з військової служби та деяких інших осіб». Проте, відповідачем зазначено у відзиві та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в квітні 2015 року звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Після проведення перевірки пенсійним фондом у грудні 2018 року самостійно переведено позивача з пенсії за вислугу років та пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнення з військової служби та деяких інших осіб». Тобто, у даному випадку має місце переведення пенсійним органом позивача з одного виду пенсії на інший без законних на то підстав.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з одного виду пенсії на інший пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 року по справі № 461/4328/16-а.

Подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку (а не призначення чи переведення) раніше призначеної пенсії за правилами ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не створює правового наслідку у вигляді обов`язку прийняти письмове рішення у формі протоколу/рішення стосовно призначення нової пенсії.

Суд також зауважує, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Оскільки відповідач, у спірних правовідносинах рішення у формі протоколу (рішення) не приймав, а отже, відмови у призначенні пенсії не вчиняв, суд, виходячи зі змісту положень КАС України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року та зобов`язання перевести з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року, оскільки позивач в порядку, встановленому Законом №1058-IV та Порядком №22-1, до органу Пенсійного фонду України з заявою встановленого зразка про переведення з одного виду пенсії на інший - не звертався.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторного звернення до органів Пенсійного фонду із відповідною заявою про переведення з одного виду пенсії на інший.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області шляхом визнання протиправними дії щодо переведення з 01 грудня 2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 08.05.2019 №41053041), а позовні вимоги задоволені частково, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) про визнання протиправними дії щодо переведення з 01 грудня 2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності; визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року; зобов`язання перевести з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо переведення ОСОБА_1 з 01.12.2018 з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 85400, Донецька область, місто Селидове, вул. Героїв праці 6) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош