Рішення № 82705997, 26.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. Справа№200/6583/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25). Просив визнати протиправними дії щодо відмови в переведенні з пенсії ОСОБА_1 призначеної їй за віком, на пенсію чоловіка ОСОБА_2 , зобов`язати відповідача перевести пенсію за віком ОСОБА_1 на пенсію її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого отримання пенсії по втраті годувальника.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що розмір пенсії, яку отримував її чоловік при житті вдвічі більше за розмір пенсії позивача, у зв`язку з чим позивач фактично знаходилась на утриманні свого чоловіка. Тому, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, вважає, що має право перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. На підставі чого, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що по наданим документам при переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 згідно паспорту зареєстрована в АДРЕСА_2 , а померлий годувальник ОСОБА_2 на дату смерті зареєстрований в АДРЕСА_3 . Відповідно до ст. 37 Закону № 1058 розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50% відсотків пенсії за віком померлого годувальника. Тому на підставі змін, внесених до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 року № 22-1 Постановою Пенсійного фонду України № 9-1 від 26.04.2017р.. п 2.11. у зв`язку з відсутністю місця проживання разом з годувальником за однією адресою, ОСОБА_1 не має права на перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

24 травня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України місце реєстрації, згідно паспортних даних АДРЕСА_2 .

З копії довідки № 5837 від 19.11.2018 виданої відповідачем вбачається, що позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у розмірі 1497,11 грн.

Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 09 вересня 2005 року позивач – ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що засвідчується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 23 квітня 2014 року.

28 вересня 2018 року позивач звернулась із заявою про переведення з одного виду пенсії (за віком) на інший (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 27 листопада 2018 року про відмову в переведені з одного виду пенсії на іншій, у зв`язку із відсутністю сумісного проживання разом з годувальником за однією адресою.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Разом з цим, положення частини першої статті 27 Основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність, якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, в інших випадках, передбачених законами.

Отже, Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України ““Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV), пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції ОСОБА_3 ), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

За правилами частин другої та третьої цієї ж статті непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV), до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Постановою УПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 2.16. Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду.

З наведених норм закону вбачається, що право на пенсію по втраті годувальника мають члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування та Пенсійним органом має бути встановлений факт спорідненості при вирішенні питання про призначення пенсії з наданих заявником документів на підтвердження цього.

З рішення відповідача вбачається, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника були надані наступні документи: заяву від 28.09 2018 року № 5567, копію паспорта серія НОМЕР_4 виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області від 01.07.2008р., копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 26.12.2000р., копію свідоцтва про народження (повторне) на ОСОБА_4 серія НОМЕР_5 від 24.05.2008р., копію свідоцтва про шлюб (повторне) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 серія НОМЕР_6 від 09.09.2005р., копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 23.04.2014р. серія НОМЕР_7 та довідку про причину смерті від 21.04.2014р., довідку з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» від 05.06.2018р. № 1957.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність місця проживання разом з годувальником за однією адресою, та з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.11. розділу 11 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Так, до пенсійного органу, зокрема, на підтвердження сумісного проживання з ОСОБА_2 позивачем надана довідка КП «Служба єдиного замовника» №1597 від 05.06.2018, яка не прийнята до уваги під час прийняття спірного рішення.

Крім того, до суду надані наступні документи: довідка КП «Служби єдиного замовлення №1» про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №5036 від 26.11.2018, довідка (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та прописки) №5037 від 26.11.2018, акт перевірки паспортного режиму від 30.11.2018, що також підтверджують сумісне проживання позивача з померлим чоловіком за адресою АДРЕСА_2 .

Отже, при всебічному та повному розгляді наданих до суду письмових доказів, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у переведенні пенсії у зв`язку із відсутністю сумісного проживання разом з годувальником за однією адресою є протиправними, а тому позовні вимоги в частині визнання дій протиправними відмові у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача перевести пенсію за віком ОСОБА_1 на пенсію її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого отримання пенсії по втраті годувальника, суд зазначає наступне.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до статті 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Так, відповідно до абзацу 2 частин четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника від 28.09.2018 з урахуванням висновків суду.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд прийшов висновку, що відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги статті 18 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Також, керуючись ч. 2ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача шляхом скасування рішення від 27 листопада 2018 року про відмову в переведені з одного виду пенсії на іншій.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача щодо відмови у переведені з одного виду пенсії на інший визнані протиправними, а задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Тому, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 16.05.2019 №101) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) щодо відмови у переведенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 листопада 2018 року про відмову в переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 28 вересня 2018 року про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду, наданих в даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 коп. на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.О. Кошкош