Рішення № 82705230, 27.06.2019, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/958/19

Провадження № 2-о/414/149/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа – Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Кремінського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, вказавши заінтересованою особою Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

В обґрунтування своєї заяви вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії у сумі 27547,40 грн. Заявник завчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її двоюрідної бабусі, на підставі якої було заведено спадкову справу. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні. Проте нотаріусом заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в неї відсутні документи, що підтверджують факт родинного зв`язку заявника із ОСОБА_3

ОСОБА_1 зазначає, що підтвердити факт родинного зв`язку не має можливості, оскільки в неї відсутні свідоцтва про народження її батька та її рідного дідуся, а наявні лише свідоцтво про народження батька та архівна довідка щодо актового запису про народження її дідуся, які видані на тимчасово окупованій території України, тобто на території, непідконтрольній законній українській владі, що ставить під сумнів легітимність цих документів. Отримати дублікати вказаних документів у передбаченому законном порядку заявник не має можливості, оскільки архів, де зберігаються відповідні актові записи, також знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Заявник та її двоюрідна бабуся ОСОБА_3 як внутрішньо переміщені особи були зареєстровані разом за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, заявник просила встановити факт того, що вона є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Ухвалою суду від 08.04.2019 разом із вирішенням питання про відкриття провадження у справі за ініціативою суду на підставі ч. 2 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України було витребувано у Кремінського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 22).

Заявник та її представник у судове засідання не з`явилися, остання надала заяву, в якій просила розглянути справу за їх відсутності, а також зазначила, що вони підтримують заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи – Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської областів судове засідання не з`явився начальник управління Смаглюк Н. надав суду письмові пояснення, в яких просив суд розглядати справу за відсутності представника заінтересованої особи, а також зазначив, що факт родинних відносин має для заявника юридичне значення і потрібен для прийняття спадщини, тому просив вирішити справу на розсуд суду та не заперечував проти задоволення у разі, якщо факт родинних відносин буде підтверджений відповідними доказами.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» від 12.05.2016 місто Стаханов Луганської області було перейменоване на місто Кадіївка.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кадіївка (минула назва – Стаханов) Луганської області і батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (наразі взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: луганська область, АДРЕСА_3 . Санаторна, АДРЕСА_4 /2). 04 червня 1994 року заявник уклала шлюб із ОСОБА_8 , після реєстрації якого взяла собі прізвище чоловіка. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження та паспортом заявника, довідкою про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи від 17.11.2014, а також свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 7-8, 12, 13, 14).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 , факт родинних відносин з якою просить встановити заявник, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Кадіївка Ворошиловградської області та її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . З 01.11.2015 ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Заявником ОСОБА_1 надано суду архівну довідку № А-1329/1 від 29.11.2018, видану «Державною установою «Державна архівна служба» так званої «Луганської Народної Республіки», з якої вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Шпотине Старобільського району Луганської області та його батьками є ОСОБА_11 , 1939 року народження, та ОСОБА_12 , 1938 року народження (а.с. 21).

Також заявником надано суду свідоцтво про народження, видане 06.09.2018 «Державною установою «Відділ запису актів цивільного стану Стаханівського міського управління юстиції Міністерства юстиції» так званої «Луганської Народної Республіки», з якого вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Стаханов Луганської області та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_13 (а.с. 20).

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до наведеного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки суд бере до уваги, що можливості збору доказів смерті особи на тимчасово окупованій території України є обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Крім того, з листа Кремінського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області, що був наданий у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 08.04.2019 вбачається, що перевіркою архіву м. Кремінна та Кремінського району та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не виявлено (а.с. 25, 33).

Таким чином, із наданих заявником документів судом встановлено, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_4 , який є рідним батьком ОСОБА_5 , який, в свою чергу, є рідним батьком заявника ОСОБА_14 , а тому ОСОБА_3 доводиться двоюрідною бабусею заявнику ОСОБА_1 .

Разом з тим, зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27.08.2018 Антрацитівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області вбачається, 26 липня 2018 року двоюрідна бабуся заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла у м. Кадіївка Луганської області у віці 80 років (а.с. 15).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 162/02-31 від 14.03.2019, винесеної приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Луганській області Гребінюком О.В. вбачається, що заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію у сумі 27547,40 грн, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують факт родинного зв`язку між ними. Також із вказаної постанови вбачається, що згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 55459345 від 14.03.2019 у спадковому реєстрі є інформація про заповіт, посвідчений 17.07.1996 за № 1-2125 нотаріусом Кадіївської державної нотаріальної контори Луганської області від імені ОСОБА_3 , дані про час народження якої відсутні. Крім того, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 55459356 від 14.03.2019 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви Шебершньової О.В. від 28.08.2018 за № 227 була заведена спадкова справа № 105/2018 у приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Гребінюка О.В. Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Також згідно з довідкою № 202/03.2-31К від 14.02.2019 на день смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається із заборгованості по недоотриманій пенсії у сумі 27547,40 грн (а.с. 18-19).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зазначається, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та її двоюрідною бабусею ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження з досліджених письмових доказів, а встановлення цього факту необхідно заявнику для оформлення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_3 , у той час як нотаріусом було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а тому вважає за необхідне задовольнити повністю заяву ОСОБА_1 та встановити факт того, що остання є двоюрідною онукою ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК Українипри ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце перебування: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа – Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565; місцезнаходження: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-А), про встановлення факту родинних відносин –задовольнити повністю.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Безкровний