Рішення № 82704669, 06.06.2019, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/246/19

Провадження № 2-о/503/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кодимський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та по теперішній час. Свою заяву обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Рашків, Кам`янського району Республіки Молдова. З початку вісімдесятих років та до теперішнього часу проживає на території України. Після набуття Україною незалежності ним було отримано громадянство України та 26 березня 1997 року Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . В листопаді 2018 року заявником був втрачений паспорт, після чого він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Святошинської районної в м.Києві адміністрації із заявою про отримання нового паспорта громадянина України замість втраченого, однак йому було відмовлено у видачі нового паспорта через відсутність документів, що підтверджують проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В судове засідання заявник не з`явився, від нього надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки факт, який просить встановити заявниr, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Зокрема, факт проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджується виданим 26 березня 1997 року Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області серії НОМЕР_1 , який був втрачений, що підтверджується висновком старшого дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУНП в м.Києві старшого лейтенанта поліції Соловей ОСОБА_2 .

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» , громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

На підставі викладеного, з урахуванням визнання заінтересованою особою - Кодимським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заявлених вимог, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та проживає по теперішній час, а тому його заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заявлені вимоги задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та проживає по теперішній час.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк