Рішення № 82704657, 07.06.2019, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1918/15-ц

Провадження № 2/503/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Кодимського районного споживчого товариства Одеської області до Головного управління ДФС в Одеській області, товарної біржі «Вінницька товарна універсальна біржа», ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС в Одеській області (правонаступник Балтської МДПІ), товарної біржі «Вінницька товарна універсальна біржа», ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.05.2010 року на Вінницькій товарній біржі Балтською МДПІ було здійснено продаж нерухомого майна відповідно до Біржового контракту (договору купівлі – продажу відчуження нерухомості) № 151 від 17.05.2010 року.

На підставі зазначеного Біржового контракту фактично було продано майно, що належить позивачу в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи «Хлібокомбінат Кодимського РайСТ», чим було порушено майнові права позивача та завдано матеріальних збитків, так як на момент укладання вказаного правочину Кодимське районне споживче товариство (Кодимське РайСТ) було власником проданого майна на підставі Свідоцтва про право власності від 09.01.2004 року, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради №230 від 02.07.2003 року.

В пункті 2 Біржового контракту № 151 від 17.05.2010 року зазначено: «Нерухомість, що продається, належить Хлібокомбінату Кодимського РайСТ на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.04. 2010 року, виданого на підставі рішення №52 виконкому Кодимської міської ради Одеської області від 31.03.2010 року. Будівлі та споруди зареєстровано Кодимським районним бюро технічної інвентаризації 16.04.2010 року. Номер запису 115 в книзі 2 стор.73, реєстраційний № 4298045».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі №2-а-1441/11/1514 рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради № 52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 » визнано незаконним та скасовано, а також визнано протиправними дії посадових осіб КП Кодимське РБТІ, щодо виконання п.2 рішення №52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій.

Отже, Балтською МДПІ Одеської області ДПС було реалізовано нерухоме майно Кодимського РайСТ в рахунок погашення податкового боргу окремого суб`єкта підприємницької діяльності «Хлібокомбінату Кодимського РайСТ», чим було порушено майнові права суб`єктів права власності Кодимського АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року №815/1119/13-а, визнано протиправними дії Балтської МДПІ Одеської області ДПС щодо організації та продажу нерухомого майна – власності Кодимського АДРЕСА_1 , в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб`єкта господарювання та платника податків – «Хлібокомбінату Кодимського РСТ».

Також, позивач зазначає, що вищевказаний Біржовий контракт не було нотаріально посвідчено всупереч вимогам Цивільного кодексу України, якими передбачено нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, через що даний правочин є нікчемним та просить застосувати наслідки нікчемного правочину, шляхом відшкодування вартості реалізованого майна у розмірі 620 680,00 грн., оскільки зазначене нерухоме майно відсутнє в натурі – повністю знищене, відповідно до акту обстеження від 16.05.2016 року, складеного комісією Відділу будівництва та архітектури Кодимської районної державної адміністрації Одеської області.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ГУ ДФС в Одеській області надав до суду заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнає, вказуючи, що на момент укладення та виконання біржового контракту №151 від 17.05.2010 року саме Хлібокомбінат Кодимського РСТ був власником спірного майна і будь-які документи на підставі яких було оформлено це право власності ніким не оскаржувались та були дійсними. В судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судове повідомлення вручене належним чином.

Представник відповідача товарної біржі «Вінницька товарна універсальна біржа» надав до суду заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнає, вказуючи, що згідно із ЗУ «Про товарну біржу» біржа є лише майданчиком для проведення угод купівлі-продажу між продавцем та покупцем, та проводить продаж майна лише за тими документами, якій їй надає продавець. В судове засідання не з`явився, просить розглянути справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2010 року на Вінницькій товарній біржі Балтською МДПІ було здійснено продаж нерухомого майна відповідно до Біржового контракту (договору купівлі – продажу відчуження нерухомості) № 151 від 17.05.2010 року.

На підставі зазначеного Біржового контракту фактично було продано майно, що належить позивачу в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи «Хлібокомбінат Кодимського РайСТ», чим було порушено майнові права позивача та завдано матеріальних збитків, так як на момент укладення вказаного правочину Кодимське районне споживче товариство (Кодимське РайСТ) було власником проданого майна на підставі Свідоцтва про право власності від 09.01.2004 року, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради №230 від 02.07.2003 року.

В пункті 2 Біржового контракту № 151 від 17.05.2010 року зазначено: «Нерухомість, що продається, належить Хлібокомбінату Кодимського РайСТ на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.04. 2010 року, виданого на підставі рішення №52 виконкому Кодимської міської ради Одеської області від 31.03.2010 року. Будівлі та споруди зареєстровано Кодимським районним бюро технічної інвентаризації 16.04.2010 року. Номер запису 115 в книзі 2 стор.73, реєстраційний № 4298045».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі №2-а-1441/11/1514 рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради № 52 від 31 березня 2010 року «Про визнання та оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в м. Кодима Хлібокомбінату АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 » визнано незаконним та скасовано, а також визнано протиправними дії посадових осіб КП Кодимське РБТІ, щодо виконання п.2 рішення №52 від 31.03.2010 року в частині здійснення реєстраційних дій.

Отже, Балтською МДПІ Одеської області ДПС було реалізовано нерухоме майно Кодимського РайСТ в рахунок погашення податкового боргу окремого суб`єкта підприємницької діяльності «Хлібокомбінату Кодимського РайСТ», чим було порушено майнові права суб`єктів права власності Кодимського АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року №815/1119/13-а, визнано протиправними дії Балтської МДПІ Одеської області ДПС щодо організації та продажу нерухомого майна – власності Кодимського АДРЕСА_1 , в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб`єкта господарювання та платника податків – «Хлібокомбінату Кодимського РСТ».

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, факт продажу Балтською МДПІ Одеської області ДПС нерухомого майна, власником якого є Кодимське РайСТ, в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб`єкта господарювання та платника податків – «Хлібокомбінату Кодимського РСТ» є доведеним і доказуванню в цій цивільній справі не підлягає.

Судом встановлено, що вищевказаний Біржовий контракт не було нотаріально посвідчено. На підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», даний договір зареєстрований на Вінницькій товарній універсальній біржі.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про товарну біржу» передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення Біржового контракту №151) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України від 20.05.2008 року у справі №

3-1719к08 дійшла правового висновку про те, що Закон України «Про товарну біржу» є спеціальним щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним щодо правил укладення окремих видів договорів. З останнього питання спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України.

Згідно із ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Саме така правова позиція визначена Верховним Судом України в постанові від 16.12.2015 року у справі № 6-2766цс15.

Таким чином, оскільки Біржовий контракт №151 (договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості) від 17.05.2010 року не було нотаріально посвідчено, він є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

На виконання Біржового контракту №151 (договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості) від 17.05.2010 року товарною біржою «Вінницька універсальна товарна біржа», за дорученням Балтської МДПІ, було здійснено продаж нерухомого майна, інвентаризаційна оцінка якого складає 620 680,00 грн., що не було спростовано відповідачами.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року №815/1119/13-а, визнано протиправними дії лише Балтської МДПІ Одеської області ДПС щодо організації та продажу нерухомого майна – власності Кодимського АДРЕСА_1 , в рахунок погашення податкового боргу окремої юридичної особи, самостійного суб`єкта господарювання та платника податків – «Хлібокомбінату Кодимського РСТ».

Таким чином, позивачу було завдано матеріальну шкоду безпосередньо органом державної влади - Балтською МДПІ Одеської області ДПС під час здійснення своїх повноважень, у зв`язку із укладенням Біржового контракту №151 (договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості) від 17.05.2010 року та нанесено збитків на загальну суму 620 680,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, товарна біржа «Вінницька товарна універсальна біржа» та ОСОБА_1 є неналежними відповідачами.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 N 2 роз`яснено, що суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент пред`явлення позову до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки ціна пред`явленого позивачем позову становить 620 680,00 грн., то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 9310,20 грн. (620 680х1,5%).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Кодимського районного споживчого товариства Одеської області до товарної біржі «Вінницька товарна універсальна біржа», ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Позовні вимоги Кодимського районного споживчого товариства Одеської області до Головного управління ДФС в Одеській області про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Кодимського районного споживчого товариства грошові кошти, в розмірі 620 680 (шістсот двадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь держави судовий збір в розмірі 9310 (дев`ять тисяч триста десять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач – Головне управління ДФС в Одеській області, місцезнаходження: 65044, м.Одеса, вул. Семінрська, буд. 5, ЄДРПОУ 39398646.

Відповідач – Кодимське районне споживче товариство, місцезнаходження: 66000, Одеська область, Кодимський район, місто Кодима, вул.Соборна, буд. 60, ЄДРПОУ 01706245.

Суддя Б.С. Сердюк